Рішення

від 17.07.2018 по справі 805/1687/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р. Справа№805/1687/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення 13:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання: Радчинської Т.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 ОСОБА_2

представник відповідача 2 не з'явився

третя особа не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Омегастрой» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, Добропільської об'єднаної державної податкової інспекцїї ГУДФС у Донецькій області, третя особа: Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2017 року №Ю-13368-17 та зобов'язання списати заборгованість зі сплати єдиного внеску, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОМЕГАСТРОЙ» (надалі - позивач, ТОВ «БК «Омегастрой» ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної службі у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області) та Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, Добропільська ОДПІ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про:

- визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 07.09.2017 № Ю-13368-17 про сплату боргу недоїмки в сумі 285 971,39 грн;

- зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ТОВ «БК Омегастрой» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 по 31.12.2015 у розмірі 294 185,27 грн., як безнадійної;

- визнання неправомірним нарахування та облік і зобов'язання Добропільської ОДПІ списати у картках особових рахунків заборгованість ТОВ «БК «Омегастрой» з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 285 971,39 грн., що послугувало підставою для складення вимоги про сплату боргу від 07.09.2017 № Ю-13368-17.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- по-перше позивач зазначає, що зобов'язання останнього щодо сплати суми боргу виникло у зв'язку із нарахуванням такого відповідачем-2 за період липень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, проте в наведених періодах позивач отримав право на відтермінування сплати зобов'язання з єдиного соціального внеску (надалі - ЄСВ), у зв'язку з обставинами непереборної силі, про що отримав Сертифікат Луганської регіональної торгово-промислової палати від 16.12.2016 року № 7091 та на підставі п. 94 Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - закон № 2464).

- по-друге, на думку позивача, за наявності правових підстав для реалізації суб'єктом господарювання права на визнання безнадійною та списання заборгованості зі сплати ЄСВ, при дотриманні формально визначених процедур, відповідач-1 зобов'язаний був задовольнити відповідну заяву ТОВ «БК «Омегастрой» . З огляду на що, відповідь ГУ ДФС України у Донецькій області про відсутність правових підстав для списання заборгованості позивача зі сплати ЄСВ порушує права останнього, що передбаченні чинним законодавством України щодо регулювання даних правовідносин.

- по-третє, позивач, обґрунтовуючи позовну вимогу щодо зобов'язання ГУ ДФС України у Донецькій області списати у картках особових рахунків заборгованість ТОВ «БК «Омегастрой» з ЄСВ в сумі 285 971,39 грн., зазначає, що факт наявності в картках особових рахунків зазначеної суми заборгованості, після скасування судом, оскаржуваної вимоги від 07.09.2017 № Ю-13368-17, формально дає підстави контролюючому органу повторно сформувати аналогічну вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму в такому ж розмірі

06 березня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2017 року №Ю -13368-17 та зобов'язання Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на період розгляду судом справи зупинити виконавче провадження №54895102, порушене Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2017 року, призупинити всі примусові дії по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Омегастрой» суми боргу (недоімки) в розмірі 285 971,39 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 28 699,14 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ «БК «Омегастрой» про забезпечення позову відмовлено.

11 квітня 2018 року ГУ ДФС України у Донецькій області надало відзив на позовну заяву ТОВ «БК «Омегастрой» , за змістом якого зазначило, що відповідно до закону № 2464 позивач - є платником ЄСВ, а органи доходів та зборів, в свою чергу, забезпечують формування та реалізацію державної податкової і митної політики, надсилають платникам ЄСВ, що мають недоїмку, вимогу про її сплату. Таким чином, оскільки згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 31.08.2017 становила 285 971,39 грн., то ГУ ДФС у Донецькій області, реалізуючи свої повноваження правомірно надіслало ТОВ «БК «Омегастрой» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2017 № Ю-13368-17.

Крім того, щодо посилання позивача на п. 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464, то відповідач стверджує, що пп «б» п.8 ст. 141 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669- VII (надалі - закон № 1669) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464 доповнено пунктом 93, однак в подальшому п. 1 Закону України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219 до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464 внесено зміни, зокрема п. 93 в редакції закону № 1669 вважати п. 94.

Пунктом 28 закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911, який набрав чинності з 01.01.2016 виключено пп. 8 п. 4 ст. 11 закону № 1669.

Таким чином відповідач-1 робить висновок, що перелічені вище зміни до закону №2464, внесені законом № 1669, втратили чинність згідно із законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911, тому з цього періоду жодних пільг для платників ЄСВ, законодавцем не передбачено.

Крім того, з огляду на нормативний припис ст. 10 закону № 1669 у взаємозв'язку зі ст. 6 закону № 2464, єдиним достатнім доказом настання для суб'єкта господарювання обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Натомість позивачем доказів надання контролюючому органу відповідного сертифікату не надано.

Що ж до посилань позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , як підставу скасування спірної вимоги, то положення зазначеного розпорядження, не звільняють органи доходів та зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платником звітності.

Додатково відповідач-1 звертає увагу на той факт, що платники єдиного внеску, що перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція, або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, з огляду на що вони зобов'язані виконувати всі функції встановлені законом.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору письмових пояснень по суті справи до суду не надала.

Ухвалою суду від 15 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 червня 2018 року.

05 червня 2018 року позивач уточнив позовні вимоги щодо розміру сум, які позивач просив списати, а саме зменшити суму недоїмки зі сплати ЄСВ з заявленої раніше суми 294 185,27 грн. до 294 154,06 грн. та викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: « Зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ТОВ «БК «Омегастрой» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 по 31.12.2015 року у розмірі 294 154,06 відповідно до абз. 4 п. 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , як безнадійної» . В іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Ухвалою суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/1687 провадження у справі зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України для примирення сторін до 17 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2018 року провадження у справі поновлено, встановлено, що досягти примирення сторонам не вдалось.

Проти продовження розгляду справи 17 липня 2018 року сторони не заперечували.

У судовому засіданні від 17 липня 2018 року представник позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень підтримав, просив їх задовольнити, з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні від 17 липня 2018 року проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити, з підстав зазначених у відзиві.

Представник відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явились про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, щодо причин не явки пояснень суду не надсилали.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ТОВ «БК «Омегастрой» (ідентифікаційний код 38199713, місцезнаходження: 85032, Донецька обл., Добропільський район, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, будинок 18, офіс 2) перебуває на обліку Добропільської ОДПІ як платник єдиного внеску, дата взяття на облік: 02.01.2013; номер взяття на облік: 03-9336 (відповідно інформаційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

ГУ ДФС України у Донецькій області, відповідно до ст. 25 закону № 2464, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2017 № Ю-13368-17, якою позивачу станом на 31.09.2017 нараховано до сплати заборгованість (недоїмку) з ЄСВ у розмірі 285 971,39 грн.

На підставі вказаної вимоги Добропільським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області постановою від 12.10.2017 (ВП № 54895102) відкрито виконавче провадження та постановою від 11.01.2018 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БК «Омегастрой» .

Листом від 23.01.2018 вих. № 23-1 позивач звернувся до відповідача-1 та третьої особи та зазначив про відсутність у нього вказаної заборгованості, додатково звертаючи увагу на наявність Сертифікату Луганської регіональної торгово-промислової палати про обставини непереборної сили від 16.12.2016р. вих. № 25.12-461 щодо права відтермінування сплати ЄСВ за період липень-грудень 2014 року та січень-грудень 2015 року.

Вказаний сертифікат направлявся на адресу Добропільської ОДПІ 27.02.2017.

Також просив пояснити причини та підстави виникнення необхідності примусового стягнення з ТОВ «БК «Омегастрой» боргу у розмірі 285 971,39 грн.

У відповідь на вказаний вище лист, листом від 15.02.2018 № 451/8/05-07-13-14-15 Добропільська ОДПІ зазначила, що на підставі даних інтегрованих карток, надісланих ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області та Луганської ОДПІ ГУ ДФС України за період 01.07.2014-30.03.2016 проведено звірку та складено акт звірки, згідно висновків якого за підприємством станом на 31.01.2018 обліковується заборгованість по ЄСВ у розмірі 285 971,39 грн.

12.02.2018 ТОВ «БК «Омегастрой» зверулось до Добропільської ОДПІ із заявою №12/02/18-01 про визнання безнадійною та списання заборгованості зі сплати ЄСВ.

За змістом даної заяви позивач із посиланням на положення законів України № 2464 та № 1669 просить у встановлений законом строк вирішити питання про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла у ТОВ «БК «Омегастрой» по сплаті ЄСВ за період липень-грудень 2014 року та січень-грудень 2015 року у розмірі 294 185,27 грн., та повідомити про прийняте рішення заявника, у встановлений діючим законодавством спосіб.

У додатках до вказаної заяви рахується копія Сертифікату від 16.12.2016 вих. № 25.12-461, виданого Луганською регіональною торгово-промисловою палатою.

Листом від 20.02.2018 № 503/8/05-07-13-14-15, у відповідь на лист позивача від 12.02.2018 № 12/02/18-01, Покровсько-Добропільське управління ГУ ДФС України у Донецькій області повідомило ТОВ «БК «Омегастрой» , що станом на 31.01.2018 за підприємством обліковується заборгованість по ЄСВ у розмірі 285 971,39 грн.

За змістом вказаного листа із посиланням на зміни внесені Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до закону № 1669, зокрема вилучено пп. 8 п. 4 ст. 11 закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 прим. 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 закону № 2464, платників ЄСВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.

Також позивачем до матеріалів справи надано звітність щодо обліку та нарахування ЄСВ за період 2016-серпень 2017 року, де в графі 6 «загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті» задекларована до сплати сума ЄСВ за відповідні періоди.

На підтвердження фактичної сплати ЄСВ за вказаний вище період, позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення, де у призначенні платежу зазначено про перерахування суми ЄСВ за відповідний період. (арк. с. 126 - 204 т. 1).

Звітність за період червень 2014 року - грудень 2015 року свідчить про наступне (арк. с. 30 - 125 т. 1):

червень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 73 953, 77 (рядок 8)

платіжне доручення № 61 від 02.07.2014 на суму 73 953,77 грн., призначення платежу ЄСВ за червень 2014 року.

Починаючи з липня 2014 підприємство декларувало зобов'язання, однак не сплачувало, а саме: липень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 70 493,41 (рядок 8); серпень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 6 980,37 (рядок 8); вересень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 872,79 (рядок 8); жовтень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 11 012,14 (рядок 8); листопад 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 34059,76 (рядок 8); грудень 2014 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 34 377,73 (рядок 8); січень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 33 165,93 (рядок 8); лютий 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 33 944,02 (рядок 8); березень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 33 181,56 (рядок 8); квітень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 16 563,10 (рядок 8); травень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 872,79 (рядок 8); червень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 872,79 (рядок 8); липень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 872,79 (рядок 8); серпень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 872,79 (рядок 8); вересень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 932,75 (рядок 8); жовтень 2010 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 7 088,90 (рядок 8); листопад 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 7 088,90 (рядок 8); грудень 2015 року сума ЄСВ, що підлягає сплаті 932,75 (рядок 8).

За матеріалами справи судом встановлено, що за період з липня 2014 - грудень 2015 року місцезнаходженням позивача було: 91047, Луганська обл., м. Луганськ вул. Краснодонська буд. 4-а, знаходився на обліку у Ленінській МДПІ м. Луганська.

У зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей та неможливістю продовжувати господарську діяльність позивачем змінено місцезнаходження на підконтрольну територію України з відповідними змінами місця взяття на облік у податкових органах, а саме з 31.03.2016 товариство взято на облік у Добропільській ГУ ДФС у Донецькій області.

Також у матеріалах справи наявна заява вих. № 0203-01 від 02.03.2017 адресована начальнику Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 закону № 2464, з додатком копія сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.12.2016 № 7091.

Перелічені вище письмові докази досліджені судом відповідно ст.ст. 211, 217 КАС України.

Предметом спору у справі є правомірність винесення відповідачем-1 вимоги від 07.09.2017 №Ю-13368-17 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та встановлення обґрунтованості і правомірності позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ТОВ «БК Омегастрой» ЄСВ за період з 01.07.2014 по 31.12.2015 у розмірі 294 154,06 грн., як безнадійної, визнання неправомірним нарахування та облік, зобов'язання Добропільської ОДПІ списати у картках особових рахунків заборгованість ТОВ «БК «Омегастрой» з ЄСВ в сумі 285 971,39 грн., що послугувала підставою для складення вимоги про сплату боргу від 07.09.2017 №Ю-13368-17.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

Щодо наявності правових підстав для винесення спірної вимоги від 07.09.2017 № Ю-13368-17

Як вказувалось вище, вказана вимога сформована з підстав виникнення недоїмки з ЄСВ за період з липня 2014 року по грудень 2015 року.

Відповідно рішення КСУ від 9 лютого 1999 року справа № 1-7/99, № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, оскільки періодом виникнення недоїмки є липень 2014 року - грудень 2015 року, суд застосовує в цій частині спору норми, що були чинними протягом такого часу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування .

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням наведеного, відповідач-1 стверджує про наявність у позивача обов'язку щодо сплати ЄСВ в розмірі та у строки, визначені законом.

Разом з цим, суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII.

Статтею 1 названого Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу» .

Крім того, Законом України від 12.08.2014 №1636-VIІ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 93 такого змісту: тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"» , зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку» .

Також, згідно із змінами, внесеними «Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" пункт 93 у редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважається пунктом 94.

У свою чергу, на виконання приписів пункту 28 Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2016 виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 93.

Таким чином, наведена вище норма пункту 93 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» проіснувала в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із згаданим вище Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, але в повній мірі збереглася у вигляді пункту 94, що наразі є чинним.

Пункт 94 не виключено із розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , його положення продовжують свою дію в часі.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносин є закон № 2464, преамбулою якого зазначено, що цей закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин, був чинним п. 93, а в редакції, зі змінами внесеними законом № 219-VIII від 02.03.2015 став вважатись пунктом 94, суд вважає, що платники ЄСВ протягом спірного періоду, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Факт подання позивачем відповідної заяви встановлено судом на підставі наданих позивачем доказів, а саме заяви ТОВ «БК Омегастрой» від 02.03.2017 вих № 0203-01 «Про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 закону України № 2464» . (копія наявна у матеріалах справи).

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Місто Луганськ (де знаходився і перебував на обліку позивач у спірний період) входить до даного Переліку, передбаченого названим вище розпорядженням КМУ.

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 812/505/17 (К/9901/188/17).

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача-1 у цій частині позову визнаються необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що відповідач-1 стверджує про відсутність будь-яких пільг для платників ЄСВ з 01.01.2016 року, в той час як у ході розгляду справи встановлено, що недоїмка у позивача виникла протягом періоду липень 2014 - грудень 2015 року. Починаючи з січня 2016 року, позивач нараховує та сплачує ЄСВ, що підтверджується наявними у матеріалах платіжними дорученнями, а саме: від 13.04.2016 № 887, від 28.04.2016 № 895, від 18.05.2016 № 905, від 17.06.2016 №937, від 07.07.2016 № 954, від 22.08.2016 № 984, від 22.08.2016 №987, від 16.09.2016 №1004, від 20.10.2016 №1024, від 23.11.2016 №1068, від 21.12.2016 № 1129, від 17.01.2017 № 1158, від 16.02.2017 № 1222, від 22.03.2017 № 1246, від 28.04.2017 № 1278, від 15.05.2017 № 1286, від 26.06.2017 № 1301, від 11.07.2017 № 1307, від 30.08.2017 № 1318, від 19.09.2017 № 1324.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та/або неподання такого сертифікату - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, суд оцінює критично, з огляду на безумовне відстрочення сплати, яке передбачено в силу Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, на підставі наведених вище положень чинного законодавства та встановлених судом фактичних обставин справи, вимогу ГУ ДФС у Донецькій області від 07.09.2017 №Ю-13368-17 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 285 971,39 належить визнати протиправною та скасувати, а позов ТОВ «БК «Омегастрой» у цій частині - задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ТОВ «БК Омегастрой» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 по 31.12.2015 у розмірі 294 154,06 грн., як безнадійної, правова позиція суду обґрунтована наступним чином.

Відповідно до припису норми п.94 закону № 2464 (чинна на момент звернення, заява про визнання безнадійною та списання заборгованості від 12.02.2018 №12/02/18-01) встановлено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (надалі Порядок №577) затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1844/24376.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку №577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «БК «Омегастрой» звернулося із заявою про визнання безнадійною та списання заборгованості зі сплати ЄСВ від 12.02.2018 № 12/02/18-01. У додатках до вказаної заяви рахується Сертифікат про форс-можорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.12.2016 № 25.12-416, виданий Луганською регіональною ТПП.

З огляду на що, суд критично сприймає посилання відповідача-1 про ненадання позивачем вказаного документа. Вказана позиція суду ґрунтується на відсутності доказів щодо неотримання такого Сертифікату, з огляду на підтверджений факт його направлення.

Листом від 20.02.2018 № 503/8/05-07-13-14-15 ГУ ДФС у Донецькій області надало відповідь на вказану заяву, за змістом якої відмовило підприємству у задоволенні останньої, з мотивів того, що в силу норм законодавства у позивача право на визнання заборгованості та її списання відсутнє. Посилань на відсутність Сертифікату, як підставу відмови, податковим органом не зазначено.

Проте, судом з'ясовано, що на момент звернення із заявою про визнання безнадійною та списання заборгованості з ЄСВ від 20.02.2018 № 503/8/05-07-13-14-15, існувала та не була скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2017 № Ю-13368-17.

Встановивши зазначені обставини суд вважає, що на момент звернення позивача до податкового органу із вказаною заявою, вимога про сплату боргу вже була прийнята відповідачем, не скасовувалась в передбаченому законом порядку та породжувана певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати нарахованої суми боргу, або оскарження останньої в адміністративному чи судовому порядку

А тому таке звернення позивача з заявою до податкового органу про списання боргу було передчасним, а у відповідача-1 відсутні правові підстави для вчинення відповідних дій.

Вказана правова позиція зокрема висловлена у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року справа №805/3792/15-а.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірним нарахування і облік, та зобов'язання Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області списати у картках особових рахунків заборгованість ТОВ «БК «Омегастрой» з ЄСВ в сумі 285 971,39 грн, правова позиція суду обґрунтована наступним.

Суд звертає увагу, що до даної частини позовних вимог належним відповідачем є ГУ ДФС у Донецькій області, так як відповідач-2 не має повноважень на вчинення відповідних дій.

Механізм ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на час виникнення спірних правовідносин визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів від 05 грудня 2013 року № 765 (далі Порядок № 765).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Враховуючи норми Порядку №577, суд приходить до висновку, що Закон №2464 звільняючи дану категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків передбачених ст. 6, однак не змінює для контролюючих органів їх обов'язків, визначених ст.25 закону № 2464.

Порядок списання недоїмки визнаної безнадійною згідно п. 94 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464, передбачає окремий порядок такого списання (передбачений Податковим кодексом України), як наслідок подання відповідної заяви платником.

Тому, навіть за умови визнання неправомірним нарахування платнику зобов'язання з ЄСВ з підстав передбачених п. 93 (наразі - 94) розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2464, у суду не має законодавчих підстав автоматично визнавати неправомірним нарахування та облік ЄСВ з одночасним зобов'язанням списати такий борг (недоїмку) у картках особових рахунків платника.

Враховуючи викладене, дана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись викладеними висновками, суд вбачає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги ТОВ «БК «Омегастрой» про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 07.09.2017 № Ю-13368-17 про сплату боргу недоїмки у сумі 285 971,39 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А відповідно до частин 3, 4 цієї ж статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Омегастрой» (85032, Донецька область, Добропільський район м. Добропілля, Промзона, вул. Промислова, буд. 18, офіс 2, код ЄДРПОУ 38199713) до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) Добропільської об'єднаної державної податкової інспекцїї ГУДФС у Донецькій області (85004, Донецька область, м. Добропілля, провул. Європейський, 4, ЄДРПОУ 39884187), третя особа: Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83) про скасування вимоги про сплату боргу (недоімки) від 07.09.2017 року №Ю-13368-17 та зобов'язання списати заборгованість зі сплати єдиного внеску - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 07.09.2017 року №Ю -13368-17 про сплату боргу (недоімки) в сумі 285 971, 39 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Омегастрой» (85032, Донецька область, Добропільський район м. Добропілля, Промзона, вул. Промислова, буд. 18, офіс 2, код ЄДРПОУ 38199713) судові витрати у розмірі 4282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 56 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 17 липня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 25 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.