Рішення

від 18.07.2018 по справі 450/780/18

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/780/18 Провадження № 2/450/1076/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ТОВ Агроторгове селянське товариство з обмеженою відповідальністю Звенигород про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

Позивач 19.03.2018 року звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за ним право власності на будинковолодіння №1372 по вул. І. Франка, в с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області, та право на земельну частку(пай) в розмірі 1,95 га в Держгоспі Звенигородський , яка розташована на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.01.2004 року померла його мати - ОСОБА_2, до складу спадкової маси після смерті якої увійшло вказане вище майно.

Своїм майном на випадок смерті ОСОБА_2 розпорядилася, склавши 12.06.2003 року заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла своєму синові - позивачу по справі.

Він зазначає, що до дня смерті спадкодавця проживав разом та здійснював догляд за нею, а тому вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявив про відмову від такої. Проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкодавець за життя не виготовила правовстановлюючі документи на спадкове майно. З цих підстав просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області,будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Представник відповідача - ТОВ Агроторгове селянське товариство з обмеженою відповідальністю Звенигород , будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з'явився, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.07.2018 року відомості про таку юридичну особу виключені з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заява про визнання відповідачами позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.01.2004 року померла мати позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ№ 307491 від 12.01.2004 року.

ОСОБА_2, своєю власністю на випадок смерті розпорядилася, склавши 12.06.2003 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 136, яким все своє майно заповіла своєму синові, ОСОБА_1.

Заповіт відповідає вимогам ст.1247 ЦК України, тому спадкування після смерті ОСОБА_2 відбувається за заповітом згідно ст.1233 ЦК України.

У відповідності до ст.ст.1234-1235 ЦК України, право на заповіт здійснюється особисто. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

З довідки № 2201 від 13.12.2017 року, яка видана Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області слідує, ОСОБА_2 до дня смерті, проживала і була зареєстрована в житловому будинку № 1372 по вул. Ів. Франка в с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області. В даному житловому будинку до дня смерті ОСОБА_2 прожива без реєстрації її син, ОСОБА_1, який доглядав за нею.

З довідки № 2200 від 13.12.2017 року, яка видана Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області слідує, що згідно погосподарських книг сільської ради за ОСОБА_2 рахується будинковолодіння № 1372 по вул. Ів. Франка в с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області.

З технічного паспорту на житловий будинок № 1372 по вул. І. Франка у с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області, складеного 21.12.2017 року слідує, що за даною адресою знаходиться збудований у 1970 році житловий будинок загальною площею 44,8 кв.м, житловою - 34,1 кв.м, допоміжною - 10,7 кв.м., який складається з А-1 - житловий будинок, а-1 - тамбур, а'- сходи, Б- сарай, №1- огорожа, №2 - ворота, №3 - хвіртка, к- криниця.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 проживала у житловому будинку № 1372 по вул. І.Франка, в с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області, та являлася власником вказаного житлового будинку з приналежними до нього господарськими спорудами, яка при житті не оформила за собою права власності на дане нерухоме майно.

З довідки відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі від 02.04.2018 року та копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №444416, виданого 30.11.2017 р. Пустомитівською РДА та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів за №3358 слідує, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у колективній власності Держгоспу Звенигородський , розміром 1,95 в умовних кадастрових гектарах.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 № 293/01-16 від 06.04.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2., оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Статтями 328, ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлої матері ОСОБА_2, який прийняв в порядку спадкування належний померлій житловий будинок та земельну частку (пай), тобто набув права власності на дане майно, проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку із-за відсутності правовстановлюючих документів на таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З врахуванням наведеного вище суд вважає, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1216, 1218, 1233, 1268, ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 247, 258-259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 10.01.2004 року, право власності на будинковолодіння №1372 по вул. І. Франка в с. Коцурів, Пустомитівського району Львівської області, яке складається з А-1 - житлового будинку 1970 року побудови, загальною площею 44,8 кв.м, житловою - 34,1 кв.м, допоміжною - 10,7 кв.м., та господарських будівель і споруд: а-1 - тамбур, а'- сходи, Б- сарай, №1- огорожа, №2 - ворота, №3 - хвіртка, к- криниця.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 10.01.2004 року, право на земельну частку (пай) у колективній власності Держгоспу Звенигородський , розміром 1,95 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_2, на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії РН №444416, який виданий Пустомитівською районною державною адміністрацією 30.11.2017 р.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_5