Рішення

від 26.07.2018 по справі п/811/3510/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/3510/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" до Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" звернулось з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0000582200 та від 28.09.2015 року №0000762200.

Ухвалою від 06.07.2016 року здійснено заміну відповідача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області на Голованівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що він не погоджується з податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення та пояснення, відповідно до змісту яких, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковий орган при винесені оскаржуваних рішень діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до ухвали від 18.05.2018 року закрито підготовче провадження у справі, подальший розгляд справи по суті проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у період з 14.05.2015р. по 28.05.2015р. посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 05.06.2015 № 17/2200/32954158 (т.1, а.с.17-115).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки позивача виявлено порушення, в тому числі:

- п. 49.1, п.49.2, п.49.18 ст.49, п.135.1, п.135.2, пп. 135.4.1 п.135.4, пп.135.5.2, пп.135.5.3, пп.135.5.4, пп.135.5.7, п. 135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4, п.137.10, п.137.11, п.137.16, п.137.18 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.6, п.138.8, п.138.9, пп.138.10.2, пп.138.10.4, п.138.10, п.138.11 ст.138, ст.142, ст.143, ст.144 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 620642,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192 ПК України в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 589 667,22 грн.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками позивач подав до контролюючого органу заперечення (т.1, а.с.137-144).

За результатами розгляду заперечень контролюючий орган направив позивачу відповідь на заперечення до акту від 30.06.2015 року №2332/7/10/2200 (т.1, а.с.145-158).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0000542200 та №0000582200 (т.1 а.с.159, 161).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до Головного управління ДФС у Кіровоградській області із скаргами.

Рішенням Головного управління ДФС від 15.09.2015 року №3510/10/11-28-10-01-08 про результати розгляду первинних скарг ППР від 02.07.2015 року №0000582200 залишено без змін, а ППР від 02.07.2015 року №0000542200 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 30,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 7,50 грн., в інший частині ППР від 02.07.2015 року №0000542200 - залишено без змін (т.1, 165-182).

28.09.2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000762200 яким збільшено основного платежу з податку на прибуток підприємств на 620 642,00 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 155 160,50 грн. (т.1, а.с.183).

Вказане рішення прийнято з урахуванням рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 15.09.2015 року №3510/10/11-28-10-01-08.

Позивач, не погоджуючись із рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області звернувся зі скаргами до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.11.2015 року №25444/6/99-99-10-01-01-25 про результат розгляду скарг, податкові повідомлення - рішення від 02.07.2015 року №0000582200 та від 28.09.2015 року №0000762200 залишені без змін, а скарги - без задоволення (т.1, а.с.186-197).

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Чарнокіт" є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами в спеціалізованих магазинах (т.1, а.с.199-200).

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року частково складається із суми, що на думку контролюючого органу не підлягає включенню до податкового кредиту в результаті подвійного включення до реєстру отриманих податкових накладних, накладних отриманих від:

- ПАТ "ГТРЗ" (код - 01057723) до декларації НОМЕР_1 від 06.12.12 року на суму 145,17 грн.;

- ТОВ "ДТЗ" (код - 37807713) до декларації НОМЕР_2 від 21.01.13 року на суму 4237,50 грн.;

- ТОВ "Рудкор" (код - 35600178) до декларації НОМЕР_2 від 21.01.13 року на суму 33,60 грн.;

- ТОВ "СМ" (код - 24709051) до декларації №9022701940 від 22.04.13 року на суму 14,00 грн.;

- ТОВ "СМ" (код - 24709051) до декларації №9022701940 від 22.04.13 року на суму 44,58 грн.;

- ТОВ СП "Юкойл" (код - 31852954) до декларації №9029377791 від 20.05.13 року на суму 437,05 грн.

- ТОВ "Юніон ком транс" (код - 37947894) до декларації №9066605192 від 21.10.13 року на суму 2773,79 грн.;

- ТОВ "Юніон ком транс" (код - 37947894) до декларації №9066605192 від 21.10.13 року на суму 2906,67 грн.;

- ТОВ Спец сплав строй" (код - 35341313) до декларації №9074957466 від20.11.13 року на суму 191,56 грн.;

- ТОВ Спадщина" (код - 30437875) до декларації №9021904652 від 18.04.14 року на суму 236,50 грн.;

- ТОВ Електропромислова компанія" (код - 24994146) до декларації №9029039764 від 20.05.14 року на суму 359,69 грн.;

- ТОВ "Кіровоградстандартметрологія" (код - 2568199) до декларації №9079095873 від 24.01.15 року на суму 1324,39 грн.

Дослідивши долучені до матеріалів справи копії декларацій з податку на додану вартість з додатками (т.5, а.с.136-225; т.6, а.с.1-229; т.7, а.с.1-48, 95-127), судом встановлено, що позивачем дійсно двічі занесено до реєстрів отриманих податкових накладних, накладних отриманих від:

- ТОВ "ДТЗ" (код - 37807713) до декларації НОМЕР_2 від 21.01.13 року на суму 4237,50 грн.;

- ТОВ "Рудкор" (код - 35600178) до декларації НОМЕР_2 від 21.01.13 року на суму 33,60 грн.;

- ТОВ Спец сплав строй" (код - 35341313) до декларації №9074957466 від20.11.13 року на суму 191,56 грн.;

- ТОВ Спадщина" (код - 30437875) до декларації №9021904652 від 18.04.14 року на суму 236,50 грн.;

- ТОВ Електропромислова компанія" (код - 24994146) до декларації №9029039764 від 20.05.14 року на суму 359,69 грн.;

- ТОВ "Кіровоградстандартметрологія" (код - 2568199) до декларації №9079095873 від 24.01.15 року на суму 1324,39 грн.

Щодо подвійного включення накладних до реєстру отриманих від:

- ПАТ "ГТРЗ" (код - 01057723) до декларації НОМЕР_1 від 06.12.12 року на суму 145,17 грн.;

- ТОВ СП "Юкойл" (код - 31852954) до декларації №9029377791 від 20.05.13 року на суму 437,05 грн.

- ТОВ "Юніон ком транс" (код - 37947894) до декларації №9066605192 від 21.10.13 року на суму 2773,79 грн.;

- ТОВ "Юніон ком транс" (код - 37947894) до декларації №9066605192 від 21.10.13 року на суму 2906,67 грн.;

- ТОВ "СМ" (код - 24709051) до декларації №9022701940 від 22.04.13 року на суму 14,00 грн.;

- ТОВ "СМ" (код - 24709051) до декларації №9022701940 від 22.04.13 року на суму 44,58 грн. судом не встановлено.

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 127 274,39 грн.

Вказана сума виставлена контролюючим органом на підставі висновків про не відображення позивачем податкових зобов'язань в сумі 174 868,01 грн. та податкового кредиту в сумі 47593,62 грн. у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

З долученої до матеріалів справи розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2013 року (т.7, а.с.101), судом встановлено, що позивачем включено до податкових зобов'язань суму в розмірі 174 868 грн. та суму податкового кредиту в розмірі 47652 грн.

Отже, контролюючий орган дійшов хибного висновку про не включення позивачем сум податкового зобов'язання та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 22392,24 грн.

Вказана сума виставлена контролюючим органом на підставі висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання за серпень 2014 року внаслідок не включення до податкового зобов'язання реалізації у серпні 2014 року ТОВ "Техно - Комерц" щебеневої продукції в кількості 692,8 тон, на загальну суму 134353,46 грн, в тому числі ПДВ - 22392,24 грн. відповідно до податкової накладної №2678 від 27.08.2014 року.

Судом встановлено, що 12.06.2015 року директор ТОВ "Чарнокіт" звернувся з листом до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням провести експертно - економічне дослідження щодо обґрунтованості реалізації щебеневої продукції ТОВ "Чарнокіт" за період з 01.07.2012 року по 01.01.2015 року.

На вирішення економічного дослідження, зокрема поставлено питання, чи підтверджуються документально та нормативно реалізація щебеневої продукції ТОВ "Чарнокіт" контрагенту - ТОВ "Техно - Комерц" за період з 01.07.2012 року по 01.01.2015 року.

У висновку експерта №3156/3157 експертно - економічного дослідження по листу ТОВ "Чарнокіт" зазначено, що в складі податкових зобов'язань за серпень 2014 року ТОВ "Чарнокіт" задекларовано податок на додану вартість по операціям з продажу ТОВ "Техно-Комерц" (код - 203650405665) в сумі 576765,00 грн. (т.21 відокремлених матеріалів, а.с.153-164).

На дослідження були надані податкові накладні виписані від імені продавця ТОВ "Чарнокіт" на адресу покупця ТОВ "Техно - Комерц" за договорами купівлі - продажу №01-06/2012 року від 01.06.2012 року та №30-01/06 від 30.05.2014 року.

Відповідно до переліку податкових накладних наведених у Додатку №4 до висновку експерта 27.08.2014 року виписано податкові накладні №2479 на загальну суму 35 494,35 грн., в тому числі ПДВ - 5 915,73 грн. та №2480 на загальну суму 148 319,26 грн., в тому числі ПДВ - 24719,88 грн. (т.21 відокремлених матеріалів, а.с.177-178).

Доказів того, що ТОВ "Чарнокіт" виписано податкову накладну №2678 від 27.08.2014 року на загальну суму 134353,46 грн, в тому числі ПДВ - 22392,24 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи наведене суд доходить висновку про необґрунтованість тверджень контролюючого органу про не включення до податкового зобов'язання реалізації у серпні 2014 року ТОВ "Техно - Комерц" щебеневої продукції в кількості 692,8 тон, на загальну суму 134353,46 грн, в тому числі ПДВ - 22392,24 грн. відповідно до податкової накладної №2678 від 27.08.2014 року.

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 772 991,25 грн.

Вказана сума виставлена контролюючим органом на підставі висновків про завищення позивачем податкового кредиту в результаті не проведення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників по контрагенту ДП "Одеська залізниця" (код 01071315) у травні - червні, серпні - грудні 2014 року.

Судом встановлено, що 03.12.2015 року від старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області до судового експерта ОСОБА_2 надійшла постанова від 03.12.2015 року про призначення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню №32015120010000014 від 10.02.2015 року старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

На вирішення експертизи поставлено питання - "з врахуванням матеріалів кримінального провадження №32015120010000014 від 10.02.2015 року (вилучених та долучених до справи реєстраційних, договірних та первинних документів, податкової звітності, банківських виписок, допитів свідків, тощо) встановити, чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №17/2200/32954158 від 05.06.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" код за ЄДРПОУ 32954158 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року" в частині порушень:

- пп.263.5.1 п.263.5, пп.263.6.1, пп.263.6.2, пп.263.6.3, пп.263.6.4, пп.263.6.5, пп.263.6.9 п 263.6 ст.263, пп.263.7.1 п263.7 Податкового кодексу України занижено суму плати за користування надрами всього на загальну суму 1 977 163,02 грн.;

- п.198.1, п.198.2 ст.198, пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3, ст.192 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "Чарнокіт" з ДП "Одеська залізниця" за 2014 рік на загальну суму 772991,95 грн. в тому числі в розрізі періодів:

- травень 2014 року на суму 1991,80 грн.

- червень 2014 року на суму 198,74 грн.

- серпень 2014 року на суму 190392,10 грн.

- вересень 2014 року на суму 237673,60 грн.

- жовтень 2014 року на суму 205053,53 грн.

- листопад 2014 року на суму 103094,10 грн.

- грудень 2014 року на суму 34588,08 грн.,

якщо не підтверджується в повному обсязі, або частково, то в зв'язку із чим та відповідно до яких норм чинного законодавства?"

Проведеним експертом дослідження встановлено, що підтверджуються документально висновки акта перевірки №17/2200/32954158 від 05.06.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" код за ЄДРПОУ 32954158 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року та з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року" зокрема, в частині порушень: - п.198.1, п.198.2 ст.198, пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3, ст.192 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "Чарнокіт" з ДП "Одеська залізниця" за 2014 рік на загальну суму 772991,95 грн. в тому числі в розрізі періодів:

- травень 2014 року на суму 1991,80 грн.

- червень 2014 року на суму 198,74 грн.

- серпень 2014 року на суму 190392,10 грн.

- вересень 2014 року на суму 237673,60 грн.

- жовтень 2014 року на суму 205053,53 грн.

- листопад 2014 року на суму 103094,10 грн.

- грудень 2014 року на суму 34588,08 грн. (т.2, а.с.74-104).

Враховуючи викладене суд доходить висновку що контролюючий орган дійшов відного висновку про завищення позивачем податкового кредиту в результаті не проведення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників по контрагенту ДП "Одеська залізниця" (код 01071315) у травні - червні, серпні - грудні 2014 року на загальну суму 772 991,25 грн.

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 27870,81 грн.

На порушення п.198.1, п198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством безпідставно завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Юніон ком транс" (код - 37947894) на загальну суму ПДВ 27870,81 грн. в тому числі за квітень 2013 року.

Так, в ході проведення перевірки на підставі поданих накладних, реєстру отриманих податкових накладних, банківських виписок, оборотно - сальдової відомості по рахунку 3711, 631, картки рахунку 631,3711 по контрагенту ТОВ "Юніон ком транс" встановлено, що ТОВ "Юніон Ком Транс" в квітні 2013 року по попередній оплаті на адресу ТОВ "Чарнокіт" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 160273,85 грн. тоді як ТОВ "Чарнокіт" до складу податкового кредиту по податковим накладним (дата складання квітень 2013 року) було включено суму ПДВ 184261,34 грн. Різниця становить 23987,49 грн. (184261,34 - 160273,85 = 23987,49).

Крім того, згідно аналізу податкової звітності поданої ТОВ "Чарнокіт" до ОСОБА_1 ОДПІ, зокрема, додатку 5 "Розшифровки податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації за квітень 2013 року та реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2013 року встановлено, що ТОВ "Чарнокіт" по контрагенту ТОВ "Юніон ком транс" задекларувало за квітень 2013 року обсяг постачання (без врахування ПДВ) в сумі 380009,47 грн. та суму ПДВ 76001,89 грн., тоді як згідно реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2013 року підприємством задекларовано обсяг постачання (без врахування ПДВ) в сумі 241319,90 грн. та суму ПДВ 48263,98 грн. Різниця становить 27737,91 грн.

ТОВ "Чарнокіт" включено до податкового кредиту в квітні 2013 року податкові накладні ТОВ "Юніон ком транс" (період виписки березень 2013 року) на загальну суму 289583,90 грн., в тому числі ПДВ 48263,96 грн.

Перевіркою встановлено, що у додатку 5 "Розшифровки податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації за квітень 2013 року, реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2013 року ТОВ "Чарнокіт" по вищезазначеним податковим накладним на загальну суму 289583,90 грн., в тому числі ПДВ 48263,96 грн. невірно зазначено період виписки податкових накладних, а саме вказано квітень 2013 року.

В серпні 2013 року підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань в результаті самостійно виявлених помилок в якому виправлено період виписки податкових накладних по контрагенту - постачальнику ТОВ "Юніон ком транс" з квітня 2013 року на березень 2013 року.

На порушення п.198.1, п198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ" ТОВ "Чарнокіт" в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань в результаті самостійно виявлених помилок безпідставно по контрагенту - постачальнику ТОВ "Юніон ком транс" зазначено обсяг постачання в сумі 260736,44 грн. (без урахування ПДВ) та суму ПДВ 52147,28 грн., тоді як необхідно було зазначити обсяг постачання в сумі 241319,90 грн. (без урахування ПДВ) та суму ПДВ 48263,96 грн. Зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 3883,32 грн. (52147,28 - 48263,96 = 3883,32).

Таким чином, на підставі вищезазначеного, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Юніон ком транс" на загальну суму ПДВ 27870,81 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Чарнокіт" по контрагенту ТОВ "Юніон ком транс" задекларувало за квітень 2013 року обсяг постачання (без врахування ПДВ) в сумі 380009,47 грн. та суму ПДВ 76001,89 грн. (т.7, а.с.104).

Також матеріали справи містять копії податкових накладних виписаних ТОВ "Юніон ком транс" у квітні 2013 року на загальну суму 961643,06 грн. в тому числі ПДВ - 160273,85 грн. (т.3, а.с.97- 132).

Відповідачем на підтвердження висновків акту перевірки до матеріалів справи не додано доказів подання позивачем уточнюючого розрахунку та реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2013 року.

Враховуючи наведене суд доходить висновків про відсутність у контролюючого органу правових підстав на збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Юніон ком транс".

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкові повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року та №0000762200 від 28.09.2015 року частково складається із сум включених до витрат та податкового кредиту по операціях з контрагентами - постачальниками по яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Отже, контролюючим органом під сумнів поставлено операції по придбанню ТОВ "Чарнокіт" товарів (робіт, послуг) у контрагентів: ТОВ "Дельта Нью", ПП "Вландер", ТОВ "Візит", ТОВ "Міват", ТОВ "Юнікум", ТОВ "Техно-маш" та ТОВ "Спец сплав-строй".

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 200 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.3 ст. 200 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

ОСОБА_4 з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

ОСОБА_4 з цим, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд доходить висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат по господарських операціях з ТОВ "Чарнокіт" товарів (робіт, послуг) у контрагентів: ТОВ "Дельта Нью", ПП "Вландер", ТОВ "Візит", ТОВ "Міват", ТОВ "Юнікум", ТОВ "Техно-маш" та ТОВ "Спец сплав-строй" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом встановлено, що 01.04.2013 року між ТОВ "Дельта Нью" (Продавець) та ТОВ "Чарнокіт" (Покупець) укладено договір поставки №БК 32-0811-001 (т.2, а.с.46-47).

ТОВ "Чарнокіт" в квітні та травні 2013 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 610000,00 грн. на підставі накладних отриманих від ТОВ "Дельта Нью" (код - 38463111).

Копії вищенаведених податкових накладних долучені до матеріалів справи (т.2, а.с.206-247).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що рух товару по складському обліку не відбувався та на кінець перевіряємого періоду за даними обліку рахуються залишки товару, не підтверджено фактичне отримання товару в зв'язку з відсутністю належним чином оформлених видаткових накладних та не підтверджено транспортування товарів.

На підтвердження фактичного отримання товарів до матеріалів справи надано копії видаткових накладних (т.2, а.с.248-251; т.3, а.с.1-57).

Згідно даних податкових та видаткових накладних ТОВ "Дельта Нью" передало ТОВ "Чарнокіт" рельси та шпали.

Слід зазначити, що відповідно до договору купівлі - продажу від 07.06.2006 року ТОВ "Чарнокіт" придбало у ТОВ "Таврида-Сервіс 2004" під'їзні залізничні колії, що знаходяться на станції Хащувате (село Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області).

Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору та технічног паспорта (т.2, а.с.153-172).

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає хибними висновки контролюючого органу про безтоварність операцій по придбанню у ТОВ "Дельта Нью" рельс та шпал.

Щодо контрагентів ТОВ "Візит", ТОВ "Міват", ТОВ "Юнікум", ТОВ "Техно-маш" та ТОВ "Спец сплав-строй" в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Чарнокіт" включено до складу податкового кредиту та витрат суми по операціях з придбання робіт (послуг) з контрагентами - постачальниками по яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Візит" судом встановлено наступне.

11.07.2013 року між ТОВ "Чарнокіт" (Покупець) та ТОВ "Візит" (Постачальник) укладено договір поставки №161 відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього як вказано в специфікаціях до цього договору (т.2, а.с.48).

Відповідно до специфікації №1 від 11.07.2013 року позивачем був придбаний детектор швидкості ДС-67 (т.2, а.с.49).

Технічні характеристики, гарантійні умови, комплектність поставки визначені в паспорті продукції (т.2, а.с.188-191).

Згідно рахунка-фактури №189 від 11.07.2013 року вартість товару склала 5 700,00 грн., у тому числі ПДВ 950,00грн (т.2, а.с.180).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено податковою накладною №263 від 11.07.2013р. на загальну суму 5 700,00грн., в тому числі ПДВ 950,00 грн. (т.2, а.с.204).

Оприбуткування проводилось згідно видаткової накладної №23 від 11.07.2013 року на суму 5 700,00грн., в тому числі ПДВ 950,00грн.

Оплату вартості придбаного товару здійснено в безготівковій формі, що не заперечується податковим органом.

Вказаний детектор швидкості ДС-67 був використаний при ремонті конвейєра готової продукції ДСК, що підтверджується копією акта приймання - здачі об'єкта після ремонту (т.2, а.с.179).

Щодо взаємовідносин ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Міват" судом встановлено наступне.

03.10.2013 року ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Міват" укладений договір поставки №24, відповідно до якого були придбані детектори швидкості ДС-67 в кількості 3 шт. (т.2, а.с.50).

Технічні характеристики, гарантійні умови, комплектність поставки визначені в паспортах продукції (т.2, а.с.192-23).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено податковими накладними №26 від 19.11.2013р. на суму 5 700,00грн. в т.ч. ПДВ 950,00грн.; № 1 від 04.10.2013 року на суму 5 700,00грн., в т.ч. ПВД 950,00грн.; №43 від 29.10.2013р. на суму 5 700,00грн, в т.ч. ПВД 950,00грн. Загальна сума становить 17 100,00грн., т.ч. ПВД 2 850,00 грн.

Оприбуткування проводилось згідно рахунків №183 від 28.11.2013 року на суму 5 700,00грн. в т.ч. ПДВ 950,00грн.; №157 від 01.11.2013р. на суму 5 700,00грн. в т.ч. ПДВ 950,00грн.; №41 від 11.10.2013р. на суму 5 700,00грн. в т.ч. ПДВ 950,00грн. (т.2, а.с.181-183.).

Оплату вартості придбаного товару здійснено в безготівковій формі, що не заперечується податковим органом.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Юнікум" судом встановлено наступне.

24.05.2013 року між ТОВ "Чарнокіт" (Покупець) та ТОВ "Юнікум" (Продавець) укладено договір поставки №20 відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцеві продукцію промислового призначення, надалі товар, зазначену у додатках: рахунках - фактурах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити кожну партію товару (т.3, а.с.188).

Згідно рахунку-фактури №329 від 12.11.2013 року у ТОВ "Юнікум" було придбано долото бурове в кількості 2шт. на суму 21 000,00грн., ПДВ 3 500,00 грн. (т.3, а.с.189)

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено накладною №259 від 02.12.2013 року та податковою накладною №255 від 02.12.2013р. на суму 21 000,00грн., в т.ч. ПДВ 3 500,00 грн. (т.3, а.с.190).

Оплату вартості придбаного товару здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що не заперечується податковим органом та підтверджується копією платіжного доручення (т.3, а.с.191).

Відповідно до картки складського обліку долото бурове було отримане від ТОВ "Юнікум" та використовувалось у виробничій діяльності підприємства (т.2, а.с.178).

Щодо взаємовідносин ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Техно-маш" судом встановлено наступне.

Відповідно до договору поставки від 02.04.2014 року укладеного між ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Техно-маш" у ТОВ Техно-маш були придбані товарно-матеріальні цінності на суму 1 159,20грн., в т.ч. ПДВ 193,20 грн.

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено податковими накладними №26 від 28.04.2014 року на суму 768,00грн., в т.ч. ПДВ 128,00 грн.; №31 від 28.05.2014 року на суму 391,20 грн., в т.ч. ПДВ 65,20 грн. (т.2, а.с.174, 176).

Оприбуткування проводилось згідно видаткових накладних №1-00000193 від 29.05.2014р. на суму 391,20грн., в т.ч. ПДВ 65,20 грн. (манжетка 2 шт.); №1-00000156 від 30.04.2014р. на суму 768,00, в т.ч. ПДВ 128,00 грн. (щітка електрична 20 шт.) (т.2, а.с.173, 175).

Оплату вартості придбаного товару здійснено у безготівковій формі, що не заперечується податковим органом.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Чарнокіт" та ТОВ "Спец сплав-строй" судом встановлено наступне.

13.02.2013 року ТОВ "Чарнокіт" (Покупець) та ТОВ "Спец сплав-строй" (Постачальник) укладений договір поставки товару №Д 130213 відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти його и оплатити на умовах, передбачених даним Договором (т.2, а.с.61-63).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (поставка свердл в кількості 2 шт, з'єднувачів в кількості 7 шт.) підтверджено податковими накладними №4 від 01.09.2014 року на суму 11 102,03 грн., в т.ч. ПДВ 1 850,34 грн.; №36 від 10.09.2014р. на суму 874,55грн., в т.ч. ПДВ 145,76 грн. (т.4 відокремлених матеріалів, а.с.34-35).

Загальна сума становить 11 976,60 грн., в т.ч. ПДВ 1996,10 грн.

Оприбуткування проводилось згідно видаткових накладних №1-02-000013 від 23.09.2014 року на суму 874,55 грн., в т.ч. ПДВ 145,76 грн. (т.2, а.с.184); №1-02-0000006 від 16.09.2014 року на суму 11 102,03 грн., в т.ч. ПДВ 1 850,34 грн.

Відповідно до картки складського обліку отриманий від ТОВ "Спец сплав-строй" використовувалось у виробничій діяльності підприємства (т.2, а.с.177).

Оплату вартості придбаного товару здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що не заперечується податковим органом.

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено накладною №259 від 02.12.2013 року та податковою накладною №255 від 02.12.2013р. на суму 21 000,00грн., в т.ч. ПДВ 3 500,00 грн. (т.3, а.с.190).

Оплату вартості придбаного товару здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що не заперечується податковим органом та підтверджується копією платіжного доручення (т.3, а.с.191).

Відповідно до картки складського обліку долото бурове було отримане від ТОВ Юнікум та використовувалось у виробничій діяльності підприємства (т.2, а.с.178).

Отже, позивачем до податкового кредиту та податкових зобов'язань у перевіряємому періоді віднесено відповідні суми за податковими накладними, що були надані на перевірку.

Також необхідно зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Окрім цього, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (Постанова ВС/КАС від 06.02.2018 р. у справі № 804/4940/14 , ЄДРСРУ № 72029288).

Більше того, відсутність у покупця реєстру товарно-транспортних накладних не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення поставки товару позивачу (Постанова ВС/КАС від 24.01.2018 р. справа № 806/684/14, ЄДРСРУ № 71829171).

Разом з тим, відсутність в товарно-транспортних накладних інформації про назви марок автомобілів за наявності інших даних, які ідентифікують автомобіль, та за наявності первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних та ін.), які повністю підтверджують факт транспортування товарів, не вказує, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, а відсутність печатки вантажоодержувачів на деяких екземплярах товарно-транспортних накладних позивача, який виступав у відповідних правовідносинах замовником, нівелює значення таких як первинних документів, є необґрунтованими. Не спростовують самого факту транспортування вантажу та документального підтвердження такої операції й доводи відповідача про те, що в актах виконаних робіт не зазначено товар, що перевозився контрагентами позивача, автомобілі та місце поставки товару, адже, вимога щодо необхідної деталізації змісту та обсягу господарської операції в акті виконаних робіт не передбачена чинним на час виникнення правовідносин законодавством, а відомості, про відсутність яких в актах виконаних робіт вказував податковий орган, містяться в інших наданих позивачем документах, зокрема в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних (Постанова ВС/КАС від 17.01.2018 р. справа № 802/537/13-а, ЄДРСРУ № 71692518).

Отже, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту та витрат є правомірними; подані позивачем документи є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених укладеними договорами.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ТОВ "Візит", ТОВ "Міват", ТОВ "Юнікум", ТОВ "Техно-маш" та ТОВ "Спец сплав-строй".

Відповідно до акту перевірки, заперечень та розрахунків, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 3863,43 грн.

На порушення п.198.1, п198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством включено до складу податкового кредиту придбання у ПП "Вландер" (код - 22802562) товарів не пов'язаних з господарською діяльністю на загальну суму ПДВ 3863,43 грн. в тому числі за грудень 2012 року, грудень 2013 року та листопад 2014 року.

Судом встановлено, що позивач придбавав у ПП "Вландер" новорічні подарунки відповідно до:

- податкової накладної №139 від 10.12.2012 року на суму 6585,00 грн., в т.ч. ПДВ 1097,50 грн., (новорічний подарунок "Санчата Діда Мороза" в кількості 39 шт., "Скриня скарбів" в кількості 54 шт.) (т.3, а.с.137);

- податкової накладної №137 від 10.12.2013 року на суму 7490,00 грн., в т.ч. ПДВ 1248,33 грн., (новорічний подарунок "Санчата Діда Мороза" в кількості 40 шт., "Годівниця для птахів" в кількості 55 шт.) (т.3, а.с.141);

- податкової накладної №358 від 26.11.2014 року на суму 7588,00 грн., в т.ч. ПДВ 1517,60 грн., (новорічний подарунок "Санчата Діда Мороза" в кількості 40 шт., "Годівниця для птахів" в кількості 55 шт.) (т.3, а.с.145).

Вказані податкові накладні включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В даному випадку слід зазначити, що видами діяльності позивачає:

- добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю;

- різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю;

- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням;

- роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами в спеціалізованих магазинах (т.1, а.с.199-200).

Виходячи з наведених правових норм та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 3863,43 грн., в т.ч. за грудень 2012 року в сумі 1097,50 грн., за грудень 2013 року в сумі 1248,33 грн. та листопад 2014 року в сумі 1517,60 грн.

Також, податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року частково складається із суми 22392,24 грн.

Як зазначено в акті перевірки, на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1, ст.188 Податкового кодексу України ТОВ "Чарнокіт" занижено податкове зобов'язання за серпень 2014 року внаслідок не включення до податкового зобов'язання реалізації у серпні 2014 року ТОВ "Техно - комерц" (код - 20365040) щебеневої продукції в кількості 692,8 тонн, на загальну суму 134353,46 грн. в тому числі ПДВ 22392,24 грн.

Загалом ТОВ "Чарнокіт" фактично у серпні 2014 року відвантажило ТОВ "Техно - комерц" щебеневої продукції на загальну суму 3594943,39 грн. в тому числі ПДВ 599157,24 грн.

На підтвердження виявлених порушень у контролюючого органу судом витребовувались відповідні пояснення та докази.

Контролюючим органом до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин викладених в акті.

Податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із суми 127 274,39 грн.

Відповідно до розрахунку та акту перевірки вказана сума нарахована в результаті того, що в березні 2013 року було подано декларацію з ПДВ та безпідставно не відображено податкові зобов'язання в сумі 174868,01 грн. та податкового кредиту в сумі 47593,62 грн. (174868,01 - 47593,62 = 127274,39 грн.).

Також, податкове повідомлення - рішення №0000762200 від 28.09.2015 року частково складається із суми 244521,34 грн.

Відповідно до розрахунку та акту перевірки вказана сума нарахована на підставі висновків податкового органу про безпідставне заниження податку на прибуток в зв'язку з неподанням податкової декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року (не задекларовано доходи та витрати).

З приводу нарахування контролюючим органом сум 127 274,39 грн. податку на додану вартість та 244521,34 грн. податку на прибуток суд зазначає, що в акті перевірки не наведено жодного первинного документу, що підтверджує факт вчинення позивачем порушення податкового законодавства, не надано до матеріалів справи також доказів на підтвердження позиції податкового органу.

Судом встановлено порушення відповідачем ОСОБА_4 оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139 (далі - ОСОБА_4 №395), а саме:

Відповідно до п. 2.3.2.2 ОСОБА_4 №395, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Між тим, з описової частини акту перевірки вбачається, що зміст встановленого в ході перевірки позивача порушення податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться лише до табличного відображення даних фіскального органу, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковим органом не наведено, як і не наведено посилання на певні господарські операції та відповідні первинно-бухгалтерські документи та податкові накладні. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити, яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов подібних висновків. Також в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні та податкові документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання.

Податкове повідомлення - рішення №0000582200 від 02.07.2015 року також частково складається із сум 666,67 грн. та 2473,20 грн.

Згідно акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством в грудні 2012 року не проведено коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної щодо зменшення податкового кредиту по контрагенту - постачальнику ТОВ "ЗІІ СУЗ" та ТОВ "Білаз Техноцентр" зокрема:

- розрахунок коригування №14 від 10.12.2012 року кількісних і вартісних показників до податкової накладної №9 від 05.12.2012 року виданої ТОВ "ЗІІ СУЗ" на суму ПДВ 666,67 грн. (підстава коригування - повернення коштів за ремкомплект гідроциліндра);

- розрахунок коригування №1 від 28.12.2012 року кількісних і вартісних показників до податкової накладної №5 від 03.12.2012 року виданої ТОВ "Білаз Техноцентр" на суму ПДВ 2473,20 грн. (підстава коригування - повернення товару).

Матеріали справи не містять та контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що позивач був зобов'язаний провести коригування кількісних і вартісних показників до вищевказаних податкових накладних, а тому, суд доходить висновку про безпідставне нарахування податку на додану вартість в розмірі 666,67 грн. та 2473,20 грн.

Також, податкове повідомлення - рішення №0000762200 від 28.09.2015 року частково складається із суми 72237,05 грн.

Відповідно до розрахунку та акту перевірки вказана сума нарахована на підставі висновків податкового органу про заниження об'єкта оподаткування на суму 380197,00 грн. (25000000 -25000000 - 5632303 -1085818 +7098318 = 380197,00 грн.) в результаті чого занижено податок на прибуток (380197-19%-72237,43 грн.) в результаті:

- заниження доходу в результаті не включення у рядок 2 Декларації "Дохід від операційної діяльності" реалізацію сталі ПАТ СКТБ "Комплекс" в сумі 25000000, 00 грн.;

- заниження витрат в результаті не включення до витрат (рядок 05.1 Декларації) собівартість придбаної та реалізованої сталі у ТОВ "Маркет трейд груп" у сумі 25000000,00 грн.;

- занижено у рядку 06.2 Декларації витрат на збут в сумі 5632303,00 грн.;

- занижено в рядку 06.1 Декларації адміністративні витрати в сумі 1085818,00 грн.;

- безпідставно завищено в р. 05.1 Декларації витрат операційної діяльності в сумі 7098318,00 грн.

Щодо заниження витрат в результаті не включення до витрат (рядок 05.1 Декларації) собівартість придбаної та реалізованої сталі у ТОВ "Маркет трейд груп" у сумі 25000000,00 грн. судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до змісту акту перевірки встановлено, що у ТОВ "Чарнокіт" по рахунку №371 по контрагенту ТОВ "Маркет ОСОБА_5" рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 164 500 000,00 грн., а саме: по договору №11 від 11.05.2011 року у сумі 20 000 000,000 грн., по договору №11-14 від 01.02.2011 року у сумі 25 500 000.00 грн, по договору №15 від 04.03.2011 року у сумі 10 000 000,000 грн., по договору №24/2 від 21.12.2010 року у сумі 60000000,000 грн, по договору №31/12 від 11.01.2011 року у сумі 17 000000,000 грн., по договору №54 від 20.02.2011 року у сумі 32 000 000,00 грн.

Зазначена заборгованість виникла у 2011 році, так станом на 31.03.2011 року дебіторська заборгованість по рахунку №371 Розрахунки за виданими авансами по ТОВ "Маркет ОСОБА_5" на користь ТОВ "Чарнокіт" складала 134 500 000,00 грн. (Д-т 371). У 2 кварталі 2011 року ТОВ "Чарнокіт" перерахував ТОВ "Маркет ОСОБА_5" 30000 000,00 грн. попередньої оплати за сталь по договору №15 від 04.03.2011 року та договору №11 від 11.05.2011 року (Д-т 371 К-т 311), а саме:

- 28.04.2011 року на суму 10 000 000,000 грн., в тому числі ПДВ;

- 30.05.2011 року на суму 20 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

ТОВ "Чарнокіт" у квітні 2013 року згідно договору №15 від 04.03.2011 року та договору №11 від 11.05.2011 року придбало у ТОВ "Маркет ОСОБА_5" (код - 37086785), згідно накладної №1 від 22.04.2013 року сталь ГК 1.5x6,0 в кількості 3466,558 тон по ціні 6130,00 грн, сталь ГК 1,25 х 2.5 в кількості 4180,862 тон по ціні 63789,27 грн, сталь ГК 1,25x2,5 в кількості 1295,114 тон по ціні 6434,44 грн., сталь ГК 125 х 2,5 в кількості 2530,755 тон по ціні 6585,65 грн. сталь жаростійку 12x17 в кількості 11885 тон по ціні 6000,00 грн, сталь жаростійку 12x17 в кількості 948,3 тон по ціні 6000,02 грн. на загальну суму 164500,000,00 грн, в тому числі ПДВ 274,16666,67 грн. Відповідно п.3.6 договору №15 від 04.03.2011 року та п.3.6 договору №11 від 11.05.2011 року приймання передача продукції Покупцеві здійснюється нам умовах СРТ, м. Київ, вулиця Святошинська, 34.

По бухгалтерському обліку ТОВ "Чарнокіт" відображено наступним чином:

- Д-т 28 К-т631 у сумі 137083333,33 грн.

- Д-т 641 К-т 631 у сумі 27416666,67 грн.

- Д-т 631 К-т 371 -164500 000,00 грн.

На порушення п.135.1, п.135.2 ст.135,п. 137.1 п.137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ. ТОВ "Чарнокіт" у 2013 році безпідставно не включило до витрат операційної діяльності вартість придбаної у квітні 2013 року сталі у ТОВ "Маркет ОСОБА_5" у загальній сумі 25000000,00 грн. (30 000 000.00 грн. з ПДВ), що призвело до безпідставного заниження витрат у загальній сумі 25 000 000,00 грн, у тому числі за 2013 рік у сумі 25 000 000,00 грн. (Д-т 902 К-т 28).

Виходячи з наведеного судом встановлено, що сума визначена контролюючим органом як заниження витрат в результаті не включення до витрат (рядок 05.1 Декларації) собівартість придбаної та реалізованої сталі у ТОВ "Маркет трейд груп" у сумі 25000000,00 грн. є попередньою оплатою за товар та перерахована підприємством у 2011 році.

Отже, з викладеного вбачається, що позивач не міг та не повинен був включати описані вище кошти у витрати в квітні 2013 року, які фактично понесені у 2011 році.

Щодо заниження у рядку 06.2 Декларації витрат на збут в сумі 5632303,00 грн., заниження в рядку 06.1 Декларації адміністративні витрати в сумі 1085818,00 грн. та безпідставного завищення в р. 05.1 Декларації витрат операційної діяльності в сумі 7098318,00 грн. судом встановлені наступні обставини.

Так, відповідно до даних декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивачем задекларовано адміністративних витрат р.06.1 в розмірі 782000,00 грн., витрат на збут р. 06.2 в розмірі 4067000,00 грн. та собівартість (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) р. 05.1 в розмірі 21683000,00 грн. (т.7, а.с.133).

Судом встановлено, що контролюючим органом зроблено висновок про те, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року адміністративні витрати склали 1867818,00 грн., що відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Чарнокіт" (стор. 16 акту перевірки), а не 782000,00 грн., як задекларовано позивачем.

При цьому, суд немає можливості перевірити чи дійсно сума адміністративних витрат складає 1867818,00 грн., оскільки ні з акту перевірки, ні з інших документів, поданих контролюючим органом походження вказаної суми неможливо відслідкувати.

Також, проведеною перевіркою, на думку контролюючого органу, встановлено, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, витрати позивача на збут становили 13467634,00 грн., а не 4067000,00 грн., я було задекларовано підприємством (стор. 17 акту перевірки).

Аналізуючи зміст акту перевірки, суд зазначає, що він містить перелік бухгалтерських проводок з різними кодами та різними сумами.

Однак, вказані дані не дають можливість ідентифікувати суду, в якому саме періоді та на яку суму відбулось заниження витрат підприємства.

Крім того, згідно змісту акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року витрати операційної діяльності позивача склали 14584682,00 грн., а не 21683000,00 грн., як задекларовано підприємством.

Однак, суд зазначає, що акт перевірки містить не розрахунок суми порушення, а лише перелік бухгалтерських проводок з різними сумами, які не дають можливості відслідкувати, які саме витрати і в якому періоді є завищеними.

Аналогічні обставини щодо заниження податку на прибуток в результаті:

- безпідставного завищення в рядку 02 Декларації по податку на прибуток за 2014 рік доходу у сумі 5126572.00 грн.;

- безпідставного завищення у рядку 05.1 Декларації витрат операційної діяльності у сумі 14392412,00 грн.;

- заниження у рядку 06.1 Декларації адміністративних витрату сумі 82359,00 грн.;

- заниження у рядку 06.2 Декларації витрат на збут в сумі 7835331,00 грн.

Отже, наведений контролюючим органом розрахунок містить складові, правильність визначення яких не підтверджена жодним належним, достатнім і достовірним доказом.

Тому, суд вважає за необхідне погодитись з сумою, що відображена платником податків в його декларації.

Також, податкове повідомлення - рішення №0000762200 від 28.09.2015 року частково складається із суми 52310,61 грн.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4, п.135.5, ст.135, п. 137.1, п.137.10, п.137.16 ст.137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями ТОВ "Чарнокіт" не включило до доходів у рядок 03ІД Декларації Інші доходи суми безнадійної кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності 1095 днів, у загальній сумі 259287,58 грн., що призвело до заниження доходів у загальній сумі 259287,58 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 15399838 грн, за 2013 рік у сумі 101889,20 грн., за 2014 рік у сумі 3400,00 грн.

Так, станом на 31.12.2014 року у ТОВ Чарнокіт рахується протермінована кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по якій минув термін позовної давності 1095 днів на загальну суму 157398,38 грн., по слідуючих контрагентах :

- ДП СУ - 4 ВАТ "Одесатрансбуд" (код за ЄДРПОУ 01380565) у сумі 153998,38 грн., згідно договору №3 від 27.05.2008року; за матеріали та будівельно - монтажні роботи отримані та виконані у жовтні 2009 року;

- ПАТ "СКТБ "Комплекс" (код 03745746) у сумі 3400,00 грн., по договору зберігання №01-09/36 від 01.09.2010 року; за послуги зберігання отримані 31.08.2011 року.

Станом на 31.12.2014 року у ТОВ "Чарнокіт" рахується протермінована кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку №6811 Розрахунки за авансами одержаними по якій минув термін позовної давності 1095 днів на загальну суму 101889,20 грн., по слідуючих контрагентах:

- ПП "Автосервіс" у сумі 1429,00 грн. (К-т 6811), згідно договору №4/10 від 30.03.2010 року, за послуги отримані у квітні 2010 року;

- ТОВ "Дортранскомпані" у сумі 100460,20 грн. (К-т 6811), згідно договору №23/10 від 11.11.2010 року, попередня оплата проведена у грудні 2010 року.

В даному випадку слід зазначити, що Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 15 Положення бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Приписами пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Предметом доказування у межах цієї частини спору є, зокрема, правомірність віднесення зобов'язань ТОВ "Чарнокіт" за договорами з ДП СУ - 4 ВАТ "Одесатрансбуд", ПАТ "СКТБ "Комплекс", ПП "Автосервіс" та ТОВ "Дортранскомпані" на суму 52,310,61 грн. до заборгованості позивача, яка не підлягає погашенню. Водночас, доводи відповідача ґрунтуються на тому, що така заборгованість повинна бути віднесена до безнадійної як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Однак, з доданих до матеріалів справи первинних документів та акту перевірки встановити початок перебігу позовної давності за договорами із вказаними контрагентами не є можливим, а тому твердження податкового органу про те, що строк позовної давності 1095 днів минув є безпідставним та не підтверджено жодним документальним доказом.

Тому, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.» .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 року №0000582200 та від 28.09.2015 року №0000762200 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.09.2015 року №0000762200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.07.2015 року №0000582200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 806 429,29 грн. за основним платежем та 403 214,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (код - 32954158, вул. Павлова, 1, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 29781 (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одну) гривню 70 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській (код - 38857943, cмт. Голованівськ, вул. Паркова,11).

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (код - 32954158, вул. Павлова, 1, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332) понесені ним витрати по сплати вартості судової економічної експертизи у розмірі 31941 (тридцять одну тисячу дев'ятсот сорок одну) гривню за рахунок бюджетних асигнувань Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській (код - 38857943, cмт. Голованівськ, вул. Паркова,11).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_6