Рішення

від 25.07.2018 по справі 826/2045/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2018 року письмове провадження № 826/2045/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс Груп

до Головного управління ДФС України у м.Києві

про визнання протиправними та скасування ППР

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоресурс Груп (надалі по тексту - ТОВ Енергоресурс Груп та/або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС України у м. Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві та/або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020391404 від 21.10.2016, прийнятого Головним управлінням ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операціям з поставки на ТОВ Енергоресурс Груп товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Бізнес Проджект . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Просив суд задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного отримання ТОВ Енергоресурс Груп товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Бізнес Проджект . Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначених платників, відповідно до яких аналіз господарської діяльності свідчить про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій. Крім того, відповідач додатково вказав на те, що контролюючим органом не встановлено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 19.09.2016 №867/26-15-14-04-05 та №8656/26-15-14-04-05, наданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу контролю за ризиковими операціями управління спеціального аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Нідзельською І.П. та Гордієнко Я.С, згідно із підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 29.08.2016, відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у м. Києві від 19.09.2016 №5806, з 19.09.2016 по 28.09.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес проджект та Товариством з обмеженою відповідальністю Розвиток 2015 за період з 01.09.2015 по 31.10.2015.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами податкового органу складено акт від 05.10.2016 №238/26-15-14-04-05/35267550, відповідно до якого встановлено:

- порушення п. 44.1 ст.44, п. 198.1 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2015 року на загальну суму 1349388 грн.

За результатами перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято ППР від 21.10.2017 №0020391404 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно декларації № 9233789535 від 16.11.2015 в сумі 1 349 388 грн.

Як вбачається з акту перевірки та відзиву відповідача, зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість ґрунтується на обставинах безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес проджект та Товариством з обмеженою відповідальністю Розвиток 2015 .

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою.

Рішенням Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення від 21.10.2017 №0020391404 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, 01.08.2015 та 01.09.2015 між ТОВ Розвиток 2015 (Постачальник) та ТОВ Енергоресурс Груп (Покупець) укладено договори за №01/08 та №01/09-ДП відповідно, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінам та в кількості, визначених у Специфікаціях. Постачальник зобов'язується на кожну партію вугілля передати наступні первинні документи: рахунок-фактуру та видаткову накладну.

Згідно п.2.1 даних договорів вугілля за цими договорами поставляється на умовах СРТ склад покупця , автомобільним транспортом, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень і застережень, що містяться в цих договорах (базисні умови поставки), якщо інше не зазначена у відповідних специфікаціях до даного договору.

Згідно Специфікацій № 1 до договорів ціна вугілля вказана з урахуванням витрат на доставку на склад покупця : Донецька область, м.Торез, вул.Капустіна, 55.

ТОВ Розвиток 2015 виписано податкові та видаткові накладні для ТОВ Енергоресурс Груп за вересень 2015 року на загальну суму 1688067,54 гривень, в т.ч. ІІДВ 281344,59 гривень.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі, що сторонами не заперечується. Згідно наданих до перевірки платіжних доручень ТОВ Енергоресурс Груп перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ Артпродекшн (код 39883987) грошові кошти на загальну суму 1688067,50 грн, згідно договору між ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Артпродекшн щодо відступлення права вимоги від 20.09.2015 № 27/07.

Крім цього, 10.10.2015 між ТОВ Бізнес проджект (Постачальник) та ТОВ Енергоресурс Груп (Покупець) укладено договір №1-10/У, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінам та в кількості, визначених у Специфікаціях. Постачальник зобов'язується на кожну партію вугілля передати наступні первинні документи: рахунок-фактуру та видаткову накладну.

У п.2.1 даного договору вказано, що вугілля за цим договором поставляється на умовах СРТ склад покупця , автомобільним транспортом, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень і застережень, що містяться в цьому договорі (базисні умови поставки), якщо інше не зазначена у відповідних специфікаціях до даного договору.

Згідно Специфікації № 1 до договору ціна вугілля вказана з урахуванням витрат на доставку на склад покупця : Донецька область, м. Торез, вул. Капустіна, 55.

ТОВ Бізнес Проджект виписано податкові та видаткові накладні для ТОВ Енергоресурс Груп за жовтень 2015 року на загальну суму 6408260,40 гривень, в т.ч. ПДВ 1068043,4 гривень.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі, що сторонами не заперечується. Згідно наданих до перевірки платіжних доручень ТОВ Енергоресурс Груп перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ Бізнес Проджект грошові кошти на загальну суму 3480620,00 грн та ТОВ Артпродекшн грошові кошти на загальну суму 3500000,00 грн, згідно договорів між ТОВ Бізнес Проджект та ТОВ Артпродекшн про відступлення права вимоги від 10.11.2015 № 10/11 та між ТОВ Бізнес Проджект та ТОВ Джент-Марк від 01.12.2015 № 12/12.

Також податковим органом отримано податкову інформацію про постачальників позивача.

…ТОВ Розвиток 2015 (код ЄДРПОУ 39606566) зареєстровано Ірпінським міським управлінням юстиції від 28.01.2015 №13571020000003781.

Взято на податковий облік в органах ДФС 29.01.2015 №103115010070.

ТОВ Розвиток 2015 перебуває на обліку в 1031 Вишгородській ОДПІ Ірпінське відділення.

Податкова адреса - Україна, 8296 Київська обл. смт. Ворзель вул. Миру буд. 63. Розмір статутного капіталу - 1000 грн. Стан платника податків - 7 (до єдр внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Свідоцтво платника ПДВ від 01.08.2015 № 200226779 анульоване 24.11.2015. Види діяльності ТОВ Розвиток 2015 - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. Директор та засновник - ОСОБА_3 (Р1ЮКПП НОМЕР_3). Головний бухгалтер - посада не передбачена. Остання податкова звітність ТОВ Розвиток 2015 подана 18.10.2015 Звіт про суми нарахованої заробітної плати за вересень 2015 року. Середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ Розвиток 2015 у вересні 2015 року складала 7 осіб з середньою заробітною платою 1200 грн. До податкового органу ТОВ Розвиток 2015 шляхом електронного зв'язку подано 20.09.2015 звіт з ПДВ лише за серпень 2015 року з нульовими показниками. Основні фонди на підприємстві взагалі відсутні (звіти не подавались), що ставить під сумнів можливість постачання вказаного товару та надання послуг в зазначених обсягах у відповідних періодах. Фінансовий звіт за 2015 рік ТОВ Розвиток 2015 не подавався. Декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік не подавалась.

Отже, в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Розвиток 2015 до податкового органу, встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фактично у ТОВ Розвиток 2015 відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 19.05.2015 року №32015100010000077, в якості свідка допитано ОСОБА_3, яка повідомила, що до реєстрації та фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства відношення не має.

Крім того, згідно проведеного аналізу АІ Єдиний державний реєстр судових рішень ТОВ Розвиток 2015 розглядається в рамках кримінальних проваджень, а саме: 1) СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100010000077 від 19.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212; ч. 1 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи, діючи в період 2014-2015 років, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки, без відкриття рахунків в банківських установах, створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності, які входять до категорії податкова яма , а також ряд суб'єктів підприємницької діяльності, що входять до категорії транзитних підприємств , що призвело до ненадходження до Державного бюджету податків в особливо великих розмірах.

Крім того встановлено, що невстановлені слідством особи з метою прикрита незаконної діяльності, створили та придбали ряд у кількості 32 суб'єктів підприємницької-діяльності, в т.ч. ТОВ Розвиток (код ЄДРПОУ 39606566) та в подальшому використовували реєстраційні, статутні документи, печатки та банківські рахунки вищевказаних ФСПД, з метою прикриття незаконної діяльності, при проведені господарських операцій в період 2015 року з підприємствами реального сектору економіки, що в подальшому сприяло умисному ухиленню від сплати податків та ненадходженню до Державною бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Основним завданням групи осіб, є організація діяльності вищевказаної транзитно-конвертаційної групи підприємств з метою формування схемного податкового кредиту, мінімізації податкових зобов'язань через свої підконтрольні ФСПД підприємствам реального сектору економіки та отримання не облікових грошових коштів.

Інформація про постачальників товарів ТОВ Бізнес Проджект (код ЄДРПОУ 39869661) : ТОВ Бізнес Проджект (код ЄДРПОУ 39869661) зареєстровано Білоцерківським міськрайонним управлінням юстиції Київської області від 02.07.2015 № 13531020000007406. Взято на податковий облік в органах ДФС 02.07.2015 за №102715092040. ТОВ Бізнес Проджект перебуває на обліку в 1027.Білоцерківській ОДІ II ГУ ДФС у Київській області. Податкова адреса - Україна, 09100, Київська область, м.Біла Церква, вул. Надрічна, буд. 68. Розмір статутного капіталу - 1000 грн. Стан платника податків - 0 (платник податків за основним місцем обліку). Свідоцтво платника ПДВ від 01.09.2015 № 200227684 діюче. Види діяльності ТОВ Бізнес Проджект - 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. Директор та засновник - ОСОБА_4 (РІЮКПП НОМЕР_4). Головний бухгалтер - посада не передбачена. Остання податкова звітність ТОВ Бізнес Проджект подана 19.11.2015 Звіт про суми нарахованої заробітної плати за жовтень 2015 року. Середньооблікова кількість штатних працівників ГОВ Бізнес Проджект у жовтні 2015 року складала 7 осіб з середньою заробітною платою 1220.08 грн. До податкового органу ТОВ Бізнес Проджект шляхом елекгроного зв'язку подано 18.10.2015 звіт з ПДВ лише за вересень 2015 року з нульовими показниками. Відповідно до автоматизованих баз даних ДФС України податкова звітність ТОВ Бізнес Проджект відправлялась з ІР-адреси: 144.73.203.195, з якою відправлялась звітність ще 4 СГД, де були проведені допити засновників та директорів, які повідомили, що ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювали, ніяких документів щодо фінансово-господарської діяльності не підписували. Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року не подавалась. Основні фонди на підприємстві взагалі відсутні (звіти не подавались), що ставить під сумнів можливість постачання вказаного товару та надання послуг в зазначених обсягах у відповідних періодах. Фінансовий звіт за 2015 рік ТОВ Бізнес Проджект не подавався. Декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік не подавалась.

Отже, в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Бізнес Проджект до податкового органу, встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фактично у ТОВ Бізнес Проджект відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 18.05.2015 №32015060000000030, в якості свідка допитано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце роботи - пенсіонерка, яка повідомила, що відносно даного підприємства (ТОВ Бізнес Проджект ) ніякого відношення не має, про те що являється засновником та значиться посадовою особою чує вперше.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставо для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На платників податків покладаються такі обов'язки, як вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансову - господарську діяльність, так і забезпечувати її зберігання в терміни, встановлені законами (лише дійсно проведених господарських операцій).

Згідно пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит, це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розд. V ПКУ.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 ПКУ протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. а) п. 198.1 ст.198 ПКУ право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (в тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІУ, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

При цьому, п. 198.6 ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

За загальним правилом відповідальність платника податків є індивідуальною, і позивач не має відповідати за дії свого контрагента, але в даному спірному випадку, суд звертає увагу на те, що право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, виникає лише за тими витратами, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами, а податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у справах, з подібним предметом спору, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інших суттєвим обставин, від яких залежить здійснення господарських операцій.

Враховуючи правову позицію Верховного суду України, суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні питання правомірності включення платником податків витрат до складу податкового кредиту, а також правильності документального оформлення ним господарських операцій, неприпустимо розглядати господарську діяльність цього платника податків відокремлено від діяльності його контрагента, яка має безпосередній зв'язок з поставкою товарів (послуг) і їх документальним оформленням, оскільки для ведення податкового обліку будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Тобто, якщо господарські операції фактично не відбулися, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту, а обов'язок суду саме в тому і полягає, щоб встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України ( Ухвала ВАСУ від 16.05.2017 у справі № К/800/16138/16). А наявність у контрагента позивача реальної можливості здійснити поставку товарів (послуг) та реальність його витрат у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які були в подальшому поставлені позивачу - є безпосередньо пов'язаними з правом формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся контролюючим органом

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.658 ЦК України (договір купівлі-продажу) право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Як слідує з матеріалів справи, укладені договори поставки на умовах поставки автомобільним транспортом на склад покупця - Донецька область, м.Торез, вул.Капустіна, 55 . Згідно видаткових накладних в загальній кількості було перевезено вугілля 6 138,98 т.

Тобто вугілля мало поставлятися з Київської області до неконтрольованої території (м.Торез, Донецька область).

При цьому позивачем до матеріалів справи не надано жодних належних доказів на підтвердження здійснення перевезення товару через лінію зіткнення.

При цьому, наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 415 від 12.06.2015 було затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі - Порядок №415ог).

Додатком № 4 до Порядку №415ог визначено Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до неконтрольованої території.

У вказаному додатку відсутні відомості про контрагентів позивача, так і про самого позивача, що виключає можливість поставки вказаного товару до неконтрольованої території.

Посилання позивача, що поставлена продукція була в подальшому збагачена, що підтверджує реальність господарських операцій, з метою зміни якості або розділення на продукти різної якості, згідно договору між позивачем і ТОВ К.С.В. - М , судом відхиляється, оскільки в межах розгляду даної справи обставини господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ К.С.В.-М (товариство, яке займалася збагаченням), не є спірними, виходять за межі доказування та учасниками спору не заперечуються.

Посилання позивача на те, що його внесено до Додатку № 5 до Порядку №415ог Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території , судом не береться до уваги, оскільки дослідженню підлягають виключно обставини поставки вугілля згідно договорів з ТОВ Розвиток-2015 та ТОВ Бізнес Проджект , а не подальший продаж ТОВ К.С.В.-М вугілля.

В даному випадку вугілля не належить контрагентам, а належить ТОВ К.С.В.-М , що позивачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

У світлі наведених обставин, суд акцентує увагу на тому, що перевезення вантажів залізничним транспортом через залізничну станцію - Торез ж/д, безумовно у 2015 році відбувалося лише з дозволу контролюючих органів, якими здійснювалася також перевірка вантажних поїздів у визначених контрольних пунктах в'їзду/виїзду, що розміщені на станціях Донецької залізниці. При цьому, рішення щодо пропуску чи затримки вантажів, в тому числі вугілля та коксу, з метою перевірки законності його переміщення територією України приймають співробітники СБУ та Державної фіскальної служби у тому числі на підставі вивчення товарно-супровідних документів.

Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чітко визначено, що особа (власник або уповноважена ним особа), який має намір ввезти або вивезти вантаж (товар), крім гуманітарної та благодійної допомоги (продукти харчування, одяг, взуття, ліки, предмети гігієни, тощо) та вугільної продукції (код за УКТЗЕД (на рівні 4 знаків): 2701 - вугілля кам'яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам'яного вугілля; 2704 - кокс, напівкокс з кам'яного вугілля), до/з тимчасово неконтрольованих територій повинен звернутись з відповідною заявою до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України (далі - ГМУОЗ АТО ДФСУ), представники якого знаходяться у населених пунктах: м. Київ, Львівська площа, 8 (ДФС України); м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 22 (ДПІ у м. Краматорськ ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114 (ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347 (ДПІ у м. Лисичанськ ГУ ДФС України в Луганській області), а також за місцем розташування визначених вантажних КПВВ. Органи ДФСУ, в свою чергу, у термін до 5 (п'яти) робочих днів здійснюють перевірку та ГМУОЗ АТО ДФСУ надсилає подання до КЦ щодо включення до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до або з тимчасово неконтрольованої території Донецької та Луганської областей. Щодо вантажів вугільної продукції - подання до КЦ подає Міненерговугілля, і КЦ розглядає подання Міненерговугілля протягом: товари для виробничих потреб - до 10 (десяти) робочих днів, а інші товари - до 30 (тридцяти) робочих днів.

За визначеною Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей процедурою, у визначені терміни керівник КЦ за погодженням з представниками СБУ (заступником керівника КЦ з питань захисту економічних інтересів держави), ДФСУ (заступником керівника Координаційного центру з питань переміщення товарів), ДПСУ (офіцером по напрямку), МВСУ (офіцером по напрямку), приймає протокольне рішення щодо затвердження Переліку і змін до нього, які вносяться до: Додатку 6 "Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО", про керівник КЦ встановленим порядком інформує першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) про необхідність внесення змін до Порядку та подає проект відповідного наказу, а після підписання наказу керівник КЦ інформує СБУ, МВСУ, Адміністрацію ДПСУ та ДФСУ для опублікування його на офіційних сайтах.

Оскільки вищенаведений порядок є загальновідомий, позивачем по справі у цій справі діючи за принципом обачності повинен був перевірити чи внесено обраних ним контрагентів - ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Бізнес Проджект до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право на ввезення вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО.

До суду позивачем не надано будь-якої інформації стосовно дотримання ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Бізнес Проджект Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чи внесення його, або його постачальників вугільної продукції до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО.

Оскільки реальні зміни майнового стану платника податків є визначальною ознакою господарської операції, яка дозволяє віднести грошову суму такої операцію на витрати та зменшити оподатковуваний дохід платника податків, а позивачем по справі не доведено первинними документами реальність та товарність спірних господарських операцій з спірними контрагентами, та переміщення цього товару у просторі від постачальника до покупця, суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи документи, які лише формально описують зовнішню форму господарських операцій позивача з його контрагентами, але не розкривають внутрішню суть таких операцій і їх справжність та економічну вигоду і ділову мету сторін правочину.

Підсумовуючи вищенаведене, суд визнає встановленим, що фактично учасниками відносин за договорами поставки № 01/08 від 01.08.2015, 01/09-ДП від 01.09.2015, 1-10/У від 10.10.2015 було здійснено лише обмін документами, вугільна продукція саме від ТОВ Розвиток 25015 та ТОВ Бізнес Проджект до позивача по цій справі - не переміщувалася, і її реальне відвантаження та передача, як і надання послуг - не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зважаючи на встановлення судом факту штучного створення документообігу та транзитних фінансових потоків задля імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та підстав отримання податкової вигоди, суд погоджується із твердженнями, викладеними у відзиві відповідача про безтоварний (нереальний) характер господарських операцій позивача з ТОВ Розвиток 2015 та ТОВ Бізнес Проджект , які не були спрямовані на фактичні зміни в структурі активів та зобов'язань і власному капіталі сторін правочинів у відповідності до їх змісту, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 9, статей 73, 74, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс Груп відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій