Постанова

від 26.07.2018 по справі 823/2059/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2059/17 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: 10 годин 36 хвилин, дата складання повного тексту: 12 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28761784 від 16.03.2016 року, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 13713641) площею 2,1160 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, за СТОВ Чигиринська аграрна компанія (ідентифікаційний код 02779039) на підставі договору оренди землі від 16.03.2016 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що реєстраційна справа, в якій мали бути зафіксовані відповідні реєстраційні дії, в матеріалах справи відсутня; реєстраційні дії проведені за відсутності оригіналу Державного акта на право власності на земельну ділянку; попередній договір оренди є пролонгованим з 2013 року, а тому має місце подвійна реєстрація речового права; договір оренди від 16.03.2016 р. позивачем не підписувався.

18 червня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від СТОВ Чигиринська аграрна компанія надійшов відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований за вх. № 20240, в якому третя особа просить відмовити в задоволення апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін з огляду на те, що дія договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007 р. припинилась, додаткові угоди про продовження дії договору не укладались, а тому дії реєстратора є правомірними.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2007 року між ОСОБА_5 (орендодавцем) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія був укладений договір оренди належної ОСОБА_5 на праві власності згідно державного акту ЯБ № 292013 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,50 га, в тому числі 2,12 га ріллі. Вказаний договір був зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 18.01.2008 року за № 040879800219.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1097, позивач отримав право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_5, на підставі якого був виданий Державний акт НОМЕР_3 від 29.10.2008 року, зареєстрований за № 01.08.798.00954.

16.03.2016 року державним реєстратором Дудіною-Богдановою К. О. прийнято рішення про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 2.1160 га з кадастровим номером № НОМЕР_2 на підставі договору оренди землі від 16.03.2016 року, укладеного між СТОВ Чигиринська аграрна компанія (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) строком на 10 років.

Одночасно, державним реєстратором було зареєстровано право власності позивача ОСОБА_3 на цю земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952 у редакції, чинній на момент здійснення оскаржуваної реєстраційної дії) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок №1 127)

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1952 цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За правилами частини третьої статті 10 Закону №1952 державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

Згідно частини першої статті 18 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Таким чином, надаючи оцінку діям державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень як суб'єктом владних повноважень, необхідно здійснити перевірку відповідності дії реєстратора вищенаведеному порядку.

Так згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 55395867 державним реєстратором прийнято рішення від 16.03.2016 року про державну реєстрацію права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером № НОМЕР_2 площею 2,116 га

Вказана дія вчинена на виконання ст. 29 Закону № 1952, яка передбачає, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Таким чином, законодавством визначено імперативну вимогу для державного реєстратора зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості під час здійснення перших реєстраційних дій після 01.01.2013 р. щодо такого об'єкта.

Статтею 27 Закону № 1952 передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

З урахуванням зазначених норм, колегія суддів приходить до висновку, що державний реєстратор мав право зареєструвати право власності за позивачем виключно за умови пред'явлення оригіналу державного акта на право власності на земельну ділянку.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, право власності за позивачем було зареєстровано на підставі копії державного акта, що знаходився у технічній документації (а. с. 113 - 114 Т. 1).

Така реєстраційна дія, на переконання колегії суддів, є грубим порушення норм вищезазначеного законодавства.

На підставі такої реєстраційної дій державним реєстратором також було прийнято рішення від 16.03.2016 року про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 2.1160 га з кадастровим номером НОМЕР_3 на підставі договору оренди землі від 16.03.2016, укладеного між СТОВ Чигиринська аграрна компанія (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) строком на 10 років.

Вказана реєстраційна дія також є очевидно протиправною, як похідна від офіційного визнання державою права власності за позивачем за заявою третіх осіб без правовстановлюючого документа.

Встановлена судом апеляційної інстанції обставина протиправності реєстраційних дій є достатньою для їх скасування без встановлення фактів інших порушень державним реєстратором.

В той же час, у даній справі предметом позовних вимог є скасування однієї реєстраційної дії в частині реєстрації права оренди земельної ділянки за СТОВ Чигиринська аграрна компанія .

З даного приводу колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У даній справі колегія суддів не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки скасування реєстрації права власності об'єкта нерухомості за позивачем призведе до погіршення його правового становища, що є неприпустимим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до п.п. а п. 25 1 , п. 28 ч. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМ України від 14 січня 2015 р. № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

Таким чином, вказаний орган на час розгляду справи наділений повноваженнями на вчинення реєстраційних дій та залучений до участі у справі в якості третьої особи.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, як юридичної особи, у розмірі 2402, 00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28761784 від 16 березня 2016 року, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 13713641) площею 2,1160 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія (ідентифікаційний код 02779039) на підставі договору оренди землі від 16 березня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ЄДРПОУ 39765890, місцезнаходження: 18008, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 131) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 20901, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2402, 00 гривень (дві тисячі чотириста дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

ОСОБА_7 Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 26.07.2018 р.)