Рішення

від 19.06.2007 по справі 17/135-2377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/135-2377

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р.Справа № 17/135-2377

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрусик Н.О.             

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз", м. Теребовля Тернопільської області       

до відповідача  Теребовлянської районної державної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля Тернопільської області

За участю представників від:

позивача: Штогрин М.П., юрисконсульт,  довіреність   № 17  від 11.014.2007 р.

відповідача: Григорович П.Р., головний лікар, посвідчення   № 99 від 24.10.1995 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Відкрите акціонерне товариство  по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз", м. Тернопіль, звернулося 23.05.2007р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Теребовлянської районної державної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля, Тернопільської області, про стягнення 16162,23 грн. заборгованості згідно договору № 14/Д-10 від 01.01.2007 р. за спожитий в січні-лютому 2007 року природний газ та надані послуги по його транспортуванню, з яких 10510,60 грн. основного боргу, 4861,16 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, 735,74 грн. штрафних санкцій та 54,73 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №14/Д-10 на постачання та транспортування природного газу від 01.01.2007р., розрахунок заборгованості відповідача перед ВАТ по газопостачанню та газифікації «Теребовлягаз»за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, додаток до розрахунку пені, додаток до розрахунку інфляційних сум, копії актів прийому-передачі природного газу за січень та лютий 2007 року,  інші документи.

В судовому засіданні позивач подав суду письмове клопотання від 19.06.2007р., в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3263,27 грн. основного боргу у зв'язку з добровільною сплатою, відтак просить стягнути з Теребовлянської районної державної санітарно-епідеміологічної станції 7247,23 грн. основної заборгованості, 4861,16 грн. пені, 735,74 штрафних санкцій та 54,73 грн. інфляційних нарахувань .

На підтвердження заявленого клопотання позивачем подано платіжні доручення № U558375 від 01.06.2007р. (на суму 2111,57 грн.) та № U524655 від 25.05.2007р. (на суму 1151,80), які свідчать про часткову сплату відповідачем основного боргу в розмірі 3263,27 грн. за спожитий природний газ на рахунок позивача.

За даних обставин, суд розцінює подане позивачем клопотання як відмову від позовних вимог щодо стягнення  з відповідача 3263,27 грн. основного боргу.

Повноважним представником відповідача в судовому засіданні підтверджено факт перерахування частини заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 3263,27 грн., а тому просить клопотання позивача задоволити та припинити провадження у справі в частині стягнення з Теребовлянської районної державної санітарно-епідеміологічної станції зазначеної суми боргу.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти задоволення решти позовних вимог не заперечує, однак просить суд відтермінувати сплату боргу у зв'язку з тим, що Теребовлянська райСЕС є закладом санітарно-профілактичного профілю, фінансування якого здійснюється з Державного бюджету України; затвердженим кошторисом на 2007 рік передбачено використання коштів на закупівлю природного газу лише в розмірі 9460 грн., що є вдвічі меншим, ніж використано санстанцією природного газу в січні та лютому 2007 року; звернення  відповідача до вищестоящих організацій стосовно вирішення питання фінансування закладу, не дали позитивних результатів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги клопотання позивача, суд встановив:

01 січня 2007 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Теребовлягаз” як Постачальником та Теребовлянською районною державною санітарно-епідеміологічною станцією як Покупцем, укладено договір на постачання і транспортування природного газу за № 14/д-10 (далі Договір).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому природний газ згідно договору та надані послуги з постачання і транспортування природного газу.

У відповідності до п.п.1.1., 2.1.1. та 2.4.2 Договору Постачальник зобов'язувався поставити  природний газ, а  Покупець  прийняти та оплатити його на умовах і в строки, визначені договором, а саме: шляхом попередньої оплати не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок Постачальника.

Як підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 січня 2007 року та 28 лютого 2007року ВАТ “Теребовлягаз” поставило відповідачу у січні 2007 р. - 6000 куб. м. природного газу, а в лютому 2007 р. –7000 куб. м. природного газу.  

Пунктом 5.1 даної угоди встановлено, що ціна природного газу за Договором складає 896,76 грн. за 1000 м3, без врахування тарифу на транспортування по газових мережах Постачальника, крім цього, цільова надбавка до тарифу на газ (2%)—17,28 грн. Вартість транспортування газу складає 101,16 грн. Разом до сплати за 1000 м3 природного газу —1015,20 грн.

Доповненням №1 від 31.01.2007р. до Договору, яке підписано представниками сторін без заперечень, внесено зміни до договору № 14/д-10 в частині вартості природного газу, відтак, з 01.02.2007р.,  встановлено ціну природного газу в сумі 1024,44 грн. за одну тисячу  кубічних метрів газу.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору, що також не заперечується відповідачем у справі, останній  не виконав своїх зобов'язань, та не провів розрахунки у строки та в порядку, визначеному розділом 6 Договору, внаслідок чого станом на  22.05.2007 р. сума заборгованості складає 10 510,60 грн.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин  належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів, що підтверджують виконання  відповідачем  оплати  вартості поставленого йому  природного газу в повному розмірі, та відновлення тим самим порушених майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом, матеріали справи не містять.

Як випливає з поданих позивачем платіжних доручень № U558375 від 01.06.2007р. (на суму 2111,57 грн.) та № U524655 від 25.05.2007р. (на суму 1151,80) відповідачем сплачено лише 3263,27 грн. основної заборгованості.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Тому, з урахуванням заявленого позивачем в судовому засіданні клопотання про зменшення розміру позовних вимог, правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 7247,23 грн. заборгованості, яка складається із несвоєчасно оплаченої вартості поставленого йому у січні-лютому 2007 р. природного газу та наданих послуг по його транспортуванню.

Відповідно до  ч. 1  ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231  ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

За правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу положень ч. 4 ст.  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються  по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено для нарахування  відсотків інший строк.

За порушення терміну оплати, згідно п. 6.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2 договору).

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 10.02.2007 р. по 22.05.2007р. (101 день) відповідачу нарахована пеня в розмірі 4861,16 грн., а за прострочення понад тридцять днів додатково згідно п. 7.2. договору позивачем нараховано штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що за підрахунками позивача становить 735,74 грн..

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши подані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають визначеним Держкомстатом України індексам інфляції за період з лютого по березень 2007 р. та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, який передбачено нормами чинного законодавства.

Отже,  такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, ч. 4 ст. 232 ГК України та умовах укладеного договору є вимоги про стягнення з відповідача 4861,16 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, 735,74 грн. штрафу та 54,73 грн. інфляційних нарахувань.

Разом з тим, оцінюючи заявлене відповідачем клопотання про відтермінування сплати боргу за використаний природний газ перед Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз" у зв'язку з недостатнім фінансуванням відповідача як державного закладу, то суд дійшов висновку, що останнє не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

За змістом пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі приймаючи рішення відстрочити або розстрочити  виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення мають бути конкретні  обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Розглядаючи заявлене відповідачем клопотання про відтермінування сплати боргу суд звертає увагу на те, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості відтермінування сплати боргу. Крім того, суд враховує матеріальні інтереси сторін та їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також можливі негативні наслідки для відповідача при виконанні ним рішення у встановлений строк, однак в першу чергу суд враховує такі ж наслідки і для позивача у справі при затримці виконання рішення з метою не допущення їх настання.

Матеріалами справи не підтверджується, що заклад охорони здоров'я знаходиться у скрутному фінансовому становищі, викликаному відсутністю будь-яких надходжень в рахунок погашення суми боргу перед ВАТ «Теребовлягаз». За таких обставин, господарський суд відхиляє клопотання про відтермінування виконання рішення господарського суду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються частково, в сумі 12 898,86 грн., з яких 7247,23 грн. основного боргу, 4861,16 грн. пені, 735,74 грн. штрафу та 54,73 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 19 червня 2007 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу  України,  ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42 –47, 20, 22, 33, 34, 43, 49, п. 4 ст. 80, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Теребовлянської районної державної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля, Тернопільської області, вул. Застіноцька, 20, ідентифікаційний код 02001080 –7247,23 грн. основного боргу, 4861,16 грн. пені, 54,73 грн. інфляційних витрат, 735,74 грн. штрафу, 223,16 грн. судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Теребовлягаз", м. Теребовля, Тернопільської області, вул. Князя Василька, 73 В, ідентифікаційний код 21156166.

3.          В іншій частині позову—припинити провадження у справі.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_22__"_червня___2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.О. Андрусик