Ухвала

від 26.07.2018 по справі 522/12101/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12101/18

Провадження № 1-кс/522/12583/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання директора ТТОВ «Інеса» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Директор ТТОВ «Інеса»,- ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10. 2016р. на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку ТТОВ «Інеса» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» та заборонено видаткові операції з цього рахунку.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що з матеріалів кримінального провадження № 32013170000000044 від 10.01.2013р., вбачається, що підставою для внесення відповідних відомостей про вчинення службовими особами ТТОВ «Інеса» кримінального правопорушення до ЄРДР та подальшого досудового розслідування став акт податкової перевірки №2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016, проведеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області.

На підставі вищевикладеного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №00003911403 від 26.05.2016р. та №0000301403 від 26.05.2016р., якими визначено грошові суми податкових зобов`язань ТТОВ «Інеса».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016р. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлені рішення №00003911403 та №0000301403 від 26.05.2016р., і у вказаній постанові суд спростував всі доводи та мотиви акту перевірки №2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016р. щодо вчинення службовими особами ТТОВ «Інеса» порушень податкового законодавства на суму 4472325грн. Рішення набрало чинності.

Таким чином, як зазначає директор ТТОВ «Інеса» ОСОБА_3 на даний час основні доводи та мотиви органу досудового розслідування щодо факту ухилення впродовж 2010-2015р.р. службовими особами ТТОВ «Інеса» від сплати податків на загальну суму 4472325грн. повністю спростовані.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області ТТОВ «Інеса» видано довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів № 1700070731 від 29.03.2017, №1700065436 від 03.05.2017р., та № 77445від 26.04.2018р.,згідно яких, станом на 29.03.2017р., 03.05.2017р. та 26.04.2018р. ТТОВ «Інеса» не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів.

Крім того, органом досудового розслідування службовим особам ТТОВ «Інеса» не повідомлено про підозру, ТТОВ «Інеса» не визнано цивільним відповідачем та не заявлено до них цивільних позовів.

Крім того, ТТОВ «Інеса» є реально діючим підприємством, яке створене у 19994 році та з цього моменту створює господарську діяльність.

Таким чином, як зазначає директор ТТОВ «Інеса» будь яких доказів про те, що отримані ТТОВ «Інеса» на вазаний вище банківський рахунок коштів за надання послуг з оренди, набуті злочинним шляхом та є предметом злочину, у органу досудового розслідування відсутні.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що в подальшому у застосуванні арешту вищевказаного майна, відповідно до ст. 174 КПК України, відпала необхідність.

Представник ТОВ «Інеса» будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, згідно наданої заяви, просив розглядати клопотання у його відсутність.

Слідчий, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, згідно наданої заяви, просив розглядати клопотання у його відсутність.

Розглянувши клопотання, вважаю вимоги директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Вивченням матеріалів клопотання директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_3 встановлено, що у провадженні управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013170000000044 від 10.01.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.1, ч.3 ст.212 КК України, у тому числі за фактом ухилення впродовж 2010-2015 років від сплати податків службовими особами ТТОВ «Інеса», код за ЄДРПОУ 13914782, на загальну суму 4 472 325 грн.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2010 по 2015 р.р., службові особи ТТОВ «Інеса», код за ЄДРПОУ 13914782, зареєстрованого у м. Одесі, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах на суму 4 472 325 грн., у тому числі податку на додану вартість в сумі 2 148 729 грн. та податку на прибуток підприємств на суму 2 323 593 грн., шляхом заниження валових доходів та податкових зобов`язань з ПДВ при наданні в оренду приміщення за адресою: АДРЕСА_1, дочірньому підприємству «Адідас-Україна» код ЄДРПОУ 24251899, з використанням пов`язаних юридичних та фізичних осіб ТОВ «Інтент К» код ЄДРПОУ 36794447, ТОВ «Генус Меркс» код ЄДРПОУ 37114545, ТОВ «ЮА-Трейд», код ЄДРПОУ 38155503, ПП «ТОП Трейдінг» код ЄДРПОУ 38438310, ФОП ОСОБА_3 код НОМЕР_1, ФОП ОСОБА_4 код НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_3 та ФОП ОСОБА_6 код НОМЕР_4. Порушення підтверджуються актом позапланової виїзної документальної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2016р. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку ТТОВ «Інеса» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» та заборонено видаткові операції з цього рахунку.

Арешт було накладено обгрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту вказаного майна відпали.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016р. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлені рішення № 00003911403 та № 0000301403 від 26.05.2016р.; спростовано доводи та мотиви акту перевірки №2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016р. щодо вчинення службовими особами ТТОВ «Інеса» порушень податкового законодавства на суму 4472325грн. Рішення набрало чинності.

Таким чином, на даний час основні доводи та мотиви органу досудового розслідування щодо факту ухилення впродовж 2010-2015р.р. службовими особами ТТОВ «Інеса» від сплати податків на загальну суму 4472325грн. повністю спростовані.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області ТТОВ «Інеса» видано довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів № 1700070731 від 29.03.2017, №1700065436 від 03.05.2017р., та № 77445від 26.04.2018р.,згідно яких, станом на 29.03.2017р., 03.05.2017р. та 26.04.2018р. ТТОВ «Інеса» не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів.

Крім того, органом досудового розслідування службовим особам ТТОВ «Інеса» не повідомлено про підозру, ТТОВ «Інеса» не визнано цивільним відповідачем та не заявлено до них цивільних позовів.

Тому суд вважає, що при зазначених обставинах, під час подачі до суду директором ТТОВ «Інеса» клопотання про зняття арешту відповідно до ст. 170,174 КПК України, майно зазначено у клопотанні, не є належним об`єктом заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на приписи п.18 ч.1ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

З огляду на викладене, суд приймає клопотання директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_3 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає задоволенню з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 167-174КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,накладеного ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 14.10.2016р., - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2016р. на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку ТТОВ «Інеса» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» та заборонено видаткові операції з цього рахунку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

26.07.2018