Постанова

від 25.07.2018 по справі 507/144/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1514/18

Номер справи місцевого суду: 507/144/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року м. Одеса

25 липня 2018 року

Апеляційний суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 07 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача - Кривоозерська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача - Кривоозерська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом посилаючись на те, що 26 квітня 2004 року померла ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії І-ФП №142291, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області від 29 липня 2011 року, після смерті якої залишилось спадкове майно - земельна ділянка.

Позивач посилался на те, що вона являється спадкоємцем на указане спадкове майно за заповітом, але не може оформити спадщину із-за того, що на частину спадщини, а саме на земельну ділянку площею 2.18 га. кадастровий номер №5123381400:01:004:0143, розташованої на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцеві на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №087522, виданого Любашівською райдержадміністрацією 11.03.2004 року, вже було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.11.2004 року на ім'я сестри спадкодавці, відповідачки по справі - ОСОБА_2.

Позивачка надала додаткову позовну заяву про поновлення їй строку позовної давності для звернення до суду, пропущеного нею з поважних причин посилаючись на те, що вона під час подачі заяви дізналась про свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.11.2004 року на ім'я сестри спадкодавці, ОСОБА_2. Тривалий час вона не могла звернутися до суду з позовом про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 листопада 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2329 по спадковій справі № 297/04 року, виданого ОСОБА_5 - державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4, по тій причині, що хворіє її син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства, група інвалідності Перша Б , в зв'язку з чим потребує постійного нагляду та догляду, що підтверджується довідкою МСЕК та довідкою лікаря /додається/, вона його не може залишити без свого нагляду, інших осіб він не сприймає, вважає наведенні нею причини пропуску строку поважними.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 07 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3В задоволено, поновлено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, пропущений позивачкою з поважних причин.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 листопада 2004 року, зареєстрованого за № 2329 по спадковій справі №297/2004, видане державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори на ім.`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 визнано недійсним.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 960 грн.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Любашівського районного суду Одеської області від 07 червня 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з позивача на її користь судові витрати на правову допомого у розімірі 1600 грн. та судовий збір у розмірі 1056 грн.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до с. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 09.04.2001 року, виданого Берізківською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за №34, ОСОБА_4 заповідала все своє майно позивачці - ОСОБА_3.

Із рішення Кривоозерського районного суду від 07.11.2005 року вбачається, що позивачці було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 померлої 26 квітня 2004 року, в межах якого нею було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Кривоозерської держнотконтори. Після смерті ОСОБА_4 в установлений законом шестимісячний термін позивачка ОСОБА_3 не подала заяву до нотаріальної контори з поважних причин (хворобою сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1) і рішенням Кривоозерського районного суду від 07.11.2005 року їй було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 померлої 26 квітня 2004 року, в межах якого нею було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Кривоозерської державної нотаріальної контори.

Дійсність заповіту підтверджується витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №45531628 від 25.10.2016 року.

Наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої 26 квітня 2004 року підтверджується даними витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 44727077 від 10.08.2016 року та копією спадкової справи.

Факт звернення до нотаріуса в 2016 році позивачка підтверджує наданими нею копіями витягу зі спадкового реєстру.

Із спадкової справи вбачається, що дійсно свідоцтво про право на спадщину за законом було видано, без встановлення кола спадкоємців та повідомлення осіб на яких було зроблено заповіт спадкодавцем.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 Уукраїни право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Стаття 1233 ЦК України дає поняття заповіту, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно вимог ст. 1301 ЦК України, суд виносить рішення про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування.

Суд обґрунтовано вважав, що хвороба дитини позивачки є поважною причиною, так як подача позову до суду потребує значного часу та коштів для збору документів та на поїздки, вона проживає в іншому населеному пункті і , крім того, як видно із наданих суду свідоцтва про народження сина, довідок МСЕК та з лікарні дитина позивачки потребує постійного нагляду зі сторони матері, що унеможливило своєчасно звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

За викладених обставнин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно досладив обставини справи, надані докази, привильно визначив характер спірних правовідносит та закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційнох скарги на необґрунтоване поновлення судом строку позовної давності, неповне з'ясування обставин успадкування спірної земельної ділянки як на підстави для сскасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильно правова оцінка.

Доводи апеляційної скрги не є істотними і не дають підста для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального ячи процесуального проава, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 3810384 апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 07 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

ОСОБА_7