Ухвала

від 26.07.2018 по справі 711/10356/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1306/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Кондрацької Н.М., у справі за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства Ірпінський комбінат Перемога про стягнення компенсації та середнього заробітку, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача з позовом про стягнення компенсації та середнього заробітку.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2018 року провадження по справі закрито.

На вказану ухвалу ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Крім того зазначає, що при визначенні юрисдикції справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, слід враховувати положення п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , вимоги ст. 15 ЦПК України та ст. 12 ГПК України.

Просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі районний суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) та частини четвертої статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року № 2344-ХІІ в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI до підвідомчості господарських судів відносяться справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

4 листопада 2012 року набрав чинності ОСОБА_6 України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI, що доповнив розділ X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону України N 4212-VI пунктом 1-1, згідно з яким положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом;

Таким чином ОСОБА_6 України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції Закону України N 4212-VI (зі змінами, внесеними Законом України № 5405-VI) набрав чинності 19 січня 2013 року.

Відповідно ГПК України з 19 січня 2013 року встановив для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів з вимогами до боржників у такій справі.

ОСОБА_6 України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом згідно з пунктом 1-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення (зокрема і його частина четверта статті 10) не може бути застосований до справ про банкрутство, провадження в яких порушено до 19 січня 2013 року, якщо на цю дату господарським судом ухвалено постанову про визнання боржника банкрутом.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2009 року Господарський суд Київської області ухвалив постанову у справі якою визнав відповідача банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Отже, станом на 19 січня 2013 року вже було відкрито провадження по банкрутству відповідача. Відтак, згідно з пунктом 1-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , приписом частини четвертої статті 10 цього Закону та пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Така позиція підтримана і у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 456/20/16-ц.

Районний суд на вище зазначені вимоги не звернув увагу, що призвело до порушення норм процесуального права. У зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції, відповідно до ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 379, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді