Постанова

від 13.06.2007 по справі а3/226-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А3/226-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.06.07р.

Справа № А3/226-07

За позовом  Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська  

до  Приватного підприємства "Лініка", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 928 грн. 50 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

Секретар судового засідання Гуржій А.П.

Представники сторін:

   позивача – не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)    

  відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)    

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 928,50 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Згідно зі ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) Відповідач є страхувальником і платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відповідно до п. 6 ч.2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону сплачувати щомісячно та в повному обсязі страхові внески на найманих працівників у розмірі 32% та 1-2% від фонду оплати праці.

Частиною 12 ст. 20 Закону передбачено, що вищевказані страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника –Відповідача.

Відповідно   до   положень   Закону   та "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затверджених Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.03р. (далі Інструкція) на Відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і  сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 5.1  Інструкції підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення)   заробітної   плати    (доходу). Страхові   внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний календарний місяць страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.  

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.  

Відповідач не виконав вказані вимоги законодавства: з лютого 2006р. до квітня  2007р. ним самостійно визначено розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 928,50 грн., і не сплачено їх до Фонду.  

Статтею 67 Закону передбачено право Пенсійного фонду України стягувати не сплачені суми недоїмки.

Відповідач не надав суду контррозрахунку стягуваної суми чи доказів відсутності боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.  94, 158-160, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Приватного підприємства "Лініка", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Амбулаторна, 33, кв. 12 (код ЄДРПОУ 33274078, р/р 26007050501362 у КБ "Приватбанк", МФО 305299) на Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 100 (код ЄДРПОУ 21928605, р/р 25600303013179 у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 305482)  928,50 грн. –боргу.

          Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки,  встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Суддя                                                                                                              С.Г. Юзіков