Ухвала

від 27.07.2018 по справі 759/17848/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-ві/759/18/18

ун. № 759/17848/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О., розглянувши заяву про відвід судді Миколаєць І.Ю. у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. перебуває цивільна справа за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

25.07.2018 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Миколаєць І.Ю. з посиланням на упуредженість дій головуючого, яки виявилися у повідломленні суддею у минулому судовому засіданні про не розгляд клопотань сторін на наступному судовому засіданні, а також інформацію про суддю розміщену у мережі Інтернет.

25.07.2018 року Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва заяву визнано необгрунтованою та передано для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 УПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді можливо розглянути без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Да нії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Миколаєць І.Ю., як підстави для відводу, не знайшли належного підтврдження обгрунтованими доказами та не можуть викликати сумнів у неупередженості або не об'єктивності судді.

Суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миколаєць І.Ю. у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 40 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Миколаєць І.Ю. у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.О. Величко