Постанова

від 18.06.2007 по справі 7/1878

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/1878

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2007 р.                                                     Справа № 7/1878

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кудряшової Ю.В.

при секретарі Ремез І. І.

за участю представників сторін

від позивача Покраса С. П. - головний спеціаліст, дор. від 14.05.07

від відповідача Іванюк М. П. - директор, паспорт серії ВМ 742066

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)  

до Дочірнього підприємства "Клен" Закритого акціонерного товариства "Житомироблтара" (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 5667,05 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 6576 грн. 05 коп.адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів з урахуванням суми пені.

Представником позивача в засіданні суду, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 (із змінами та доповненнями), уточнено позовні вимоги та заявлено до стягнення 3250 грн. 00коп. адміністративно - господарських санкцій та 62 грн. 72 коп. пені, про що свідчить відповідний розрахунок.

Відповідач проти позову заперечив, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

                                                        Встановив:

Відповідно до ч. 3  ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 875-XII), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч. 2 - 3 Закону № 875-XII).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладений обов'язок по створенню (пристосуванню) певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (а.с.6), поданого відповідачем Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 10 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону  України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить нуль  осіб; розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника становить у сумі 6500 грн. 00 коп. Тобто, згідно встановленого нормативу має бути працевлаштовано 1 інвалід, проте на підприємстві не працевлаштовано жодного.

У зв'язку з цим, відповідачем свого обов'язку по створенню робочого місця для інваліда за 2006 рік не виконано.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що ним подавались до Новоград - Волинського  міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій станом на 26.09.06, 27.10.06, 27.11.06, 04.12.06, а також в газеті "Звягель - Інформ" № 12 (661) від 24.03.06 розміщено оголошення про необхідність прийняття на роботу інваліда по ремонту побутової техніки.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про створення відповідачем у межах встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; про створення спеціальної комісії підприємства для атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів з залученням відповідних представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, а також матеріали атестації відповідних робочих місць; про затвердження заходів щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, відповідні інструкції, положення відповідача, інші письмові докази, що свідчать про наміри відповідача створити робочі місця для інвалідів; колективний договір (для дослідження питання відносно включення суб'єктом господарювання заходів щодо створення робочих місць); інструкція відповідача про робоче місце інваліда тощо.

Відповідно до ч. 10 ст. 19 Закону № 875-XII, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875-XII (із змінами, внесеними  згідно із Законом України від 23.02.2006 р. N 3483-IV) встановлено,  що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оскільки на ДП "Клен" ЗАТ "Житомироблтара" працює 10 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом,  повинен визначатися в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, позивачем уточнено суму заборгованості відповідача та заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі  3312грн. 72 коп., з яких 3250 грн. 00 коп. адміністративно - господарські санкції,  62 грн. 72 коп. пеня, про що свідчить відповідний розрахунок.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 875-XII, сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, роботодавці сплачують  суму  адміністративно-господарських санкцій  відділенням  Фонду  соціального захисту інвалідів  за місцем їх державної реєстрації  як  юридичних осіб  або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного  банку,  відкритий  в  органах  Державного казначейства,   або   на   балансовий  рахунок  2510  в  установах комерційних банків до 15 квітня року,  що настає за роком, в якому відбулося  порушення  нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді (ч. 9- 10 Закону № 875-XII).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи обгрунтованість уточнених позовних вимог, які  заявлені у відповідності до норм  чинного законодавства та, які підтверджуються належними доказами, господарський суд вважає за необхідне визнати уточнену суму заборгованості у розмірі 3312 грн. 72 коп., з яких 3250 грн. 00 коп. адміністративно - господарські  санкції за  робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом, 62 грн. 72 коп. пеня за порушення терміну сплати адміністративно - господарських санкцій. В решті позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частиною 1 статті 8 Закону № 875-XII, державне   управління   в  галузі  забезпечення соціальної  захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої   влади   з   питань   праці  та  соціальної  політики, Міністерством  охорони  здоров'я  України  та  органами  місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.02, Фонд  соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується  йому.

Для реалізації покладених на Фонд  соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України утворюються  територіальні відділення Фонду.

Таким чином, відділення Фонду є органом державної влади, який у взаємовідносинах з підприємством  реалізує владні управлінські функції, а право  відділення Фонду на звернення до суду  у спірних відносинах визначено у законодавчому порядку.

Згідно п.  10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року  N 7-93, від сплати державного мита звільняються державні і  громадські  органи,  підприємства,  установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках,  передбачених чинним  законодавством,  із  заявами  по суду щодо захисту прав та інтересів  інших  осіб,  а  також  споживачі  -  за  позовами,  що  пов'язані  з  порушенням  їх прав.

За таких обставин, судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 137, 158-163, 167, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Клен" Закритого акціонерного товариства "Житомироблтара", Житомирська область, м. Новоград - Волинський, вул. Юношева, 73, ідентифікаційний код 25308259

на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 10003, м.Житомир, вул. Домбровського, 38, ідентифікаційний код 20401066

- 3250 грн. 00 коп. адміністративно - господарських  санкцій за  робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом;

- 62 грн. 72 коп. пені за порушення терміну сплати адміністративно - господарських санкцій.

3. В решті позову відмовити.

Постанова господарського суду  набирає законної сили в строки встановлені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного  господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення її у повному обсязі  та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                         

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;