Ухвала

від 28.07.2018 по справі 804/4777/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 липня 2018 року Справа №804/4777/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кодацьке-Агро до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 27 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кодацьке-Агро звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.05.2018 року, винесену в межах виконавчого провадження №54359293 з виконання виконавчого листа №192/129/17, виданого 27.04.2017 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області;

- скасувати постанову державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.05.2018 року, винесену в межах виконавчого провадження №54359293 з виконання виконавчого листа №192/129/17, виданого 27.04.2017 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

3. 23 липня 2018 року на виконання вимог ухвали позивачем надано платіжне доручення №983 від 17 липня 2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1762 грн.

4. Ухвалою від 24 липня 2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №804/4777/18, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні 25 липня 2018 року о 16:00.

5. У підготовче засідання 25 липня 2018 року прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, повідомлений про дату час та місце проведення підготовчого засідання засобами електронного зв'язку із направленням позову із додатками, ухвали про відкриття провадження та повісткою.

6. З метою забезпечення права відповідача на участь у підготовчому засіданні та надання відзиву на адміністративний позов оголошено перерву до 26 липня 2017 року до 15:40.

7. 26 липня 2018 року у підготовче засідання прибув представник позивача, представник відповідача не прибув.

8. Ухвалою від 26 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду о 15:00 27 липня 2018 року.

9. 26 липня 2018 року після закриття підготовчого провадження електронним зв'язком на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача та клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із непідсудністю спору адміністративному суду.

10. У судове засідання 27 липня 2018 року представники сторін не прибули подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку із чим справу розглянуто у порядку письмового провадження.

11. Після закриття підготовчого провадження 26 липня 2018 року електронним зв'язком надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач просив закрити судове провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Відповідно до статі 74 Закону України про виконавче провадження та беручи до уваги судову практику: постанову пленуму ВАСУ №3 від 13.10.2010 року Про застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби , постанову пленуму ВССРЦКС №6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , ТОВ Кодацьке-Агро мало би подати позов до суду який видав виконавчий лист, а саме до Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

13. При визначенні предметної та територіальної підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, необхідно враховувати, що за приписами частини шостої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ОСОБА_2 ПОЗОВУ

14. 12 червня 2018 року позивач отримав оскаржувану постанову від 28.05.2018 року про опис та арешт майна (коштів) боржника з виконання виконавчого листа №192/129/17, виданого 27.04.2017 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки Союз-Дніпро боргу розмірі 28192,29 грн, виконавче провадження № 54574591.

15. Вказаною постановою про опис та арешт майна боржника, на описане майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 загальною площею 6,95 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: користуватися, розпоряджатися, засівати та збирати врожай, без погодження з державним виконавцем.

16. Проте, 01.01.2018 року між ОСОБА_5, ОСОБА_3 (орендодавцями) та ТОВ Кодацьке-Агро (орендарем) укладено договір оренди землі №KDA-2018-0606, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 загальною площею 6,950 га.

17. Речові права за договором оренди землі зареєстровані 05.05.2018 року, номер запису про інше речове право 26109663.

18. Земельна ділянка з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 загальною площею 6,950 га на даний час перебуває в правомірному користуванні (оренді) ТОВ Кодацьке-Агро .

19. Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього кодексу. Статтею 391 Глави 29 Цивільного кодексу України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

20. Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

21. Відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про виконавче провадження виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

22. З наведеної норми права вбачається, що вид, обсяг і строк обмеження права користування майном встановлюється державним виконавцем у кожному конкретному випадку: з урахуванням властивостей майна; з урахуванням значення майна для власника чи володільця; з урахуванням необхідності використання майна тощо.

23. Однак, державним виконавцем Гуленко С.О. встановлено обмеження права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 загальною площею 6,950 га, яка знаходиться в оренді ТОВ Кодацьке-Агро з порушенням наведеної норми права, адже не враховано властивостей земельної ділянки, її значення для боржника (ОСОБА_3Н.) та володільця (користувача) ТОВ Кодацьке-Агро , а також не враховано необхідності використання даної земельної ділянки.

24. Як вбачається із супровідного листа державного виконавця від 28.05.2018 року №13.41-47/10660 державний виконавець знав, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 знаходиться в оренді ТОВ Кодацьке-Агро , адже товариство було зазначене в цьому супровідному листі як один з адресатів. Проте, незважаючи на це державний виконавець все рівно встановив обмеження на дану земельну ділянку шляхом заборони користуватися нею, засівати та збирати з неї врожай.

25. Згідно частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, в тому числі, самостійно господарювати на землі, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

26. Проте, оспорюваною постановою державного виконався здійснено втручання у право ТОВ Кодацьке-Агро користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003, що є свідченням свідомого перешкоджання господарській діяльності товариства.

27. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

28. Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

29. Тому, обмеження права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 шляхом заборони її засівати та збирати на ній врожай призведе до завдання товариству значних збитків та паралізує здійснення ним підприємницької діяльності на вказаній земельній ділянці.

30. Однак, державний виконавець, 28.05.2018 року вчиняючи виконавчі дії щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника не врахував даного факту та провів їх незаконно, упереджено та не об'єктивно, що загалом призвело до порушення гарантованих прав та інтересів ТОВ Кодацьке-Агро .

31. Також державним виконавцем в оскаржуваній постанові зазначено, що відповідальним зберігачем майна залишити боржника (ОСОБА_3Н.).

32. Однак, враховуючи те, що на час прийняття постанови про опис та арешт майна боржника законним володільцем та користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 111485600:01:039:0003 є ТОВ Кодацьке-Агро , державним виконавцем в порушення статей 13, 27 Закону України Про оренду землі , частини першої статті 93, частини першої статті 95 Земельного кодексу України здійснено втручання в договірні відносини сторін та позбавлено товариство права володіти та користуватися орендованою земельною ділянкою.

33. Крім того, державним виконавцем Гуленко С.О. було встановлено обмежено права користування земельною ділянкою, без зазначення строку такого обмеження.

34. Підсумовуючи, слід зазначити, що оскільки боржник (ОСОБА_3Н.) надав земельну ділянку з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 в оренду ТОВ Кодацьке-Агро , тому він не має права проводити на даній земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі, засівати її та збирати врожай.

35. Тому обмеження права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 жодним чином не впливає на права та обов'язки боржника, натомість суттєво позначається на господарській діяльності ТОВ Кодацьке-Агро .

36. Таким чином, державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яка порушує права та інтереси ТОВ Кодацьке-Агро , як правомірного користувача земельної ділянки з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 та як суб'єкта господарювання.

37. Також, державним виконавцем Гуленко С.О. встановлено обмеження права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 загальною площею 6,950 га, яка знаходиться в оренді ТОВ Кодацьке-Агро з порушенням частини 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження , адже державним виконавцем не враховано властивостей даної земельної ділянки та необхідності її постійного використання.

38. ТОВ Кодацьке-Агро є сільськогосподарським товаровиробником, який планує свою діяльність на декілька років вперед, в тому числі, й щодо обробітку земельних ділянок, що знаходяться в його користуванні. На 2018 рік земельна ділянка з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 внесена до планів щодо здійснення весняно-польових робіт.

39. Крім того, на вказаній земельній ділянці вжито ряд заходів щодо її засівання. На даний час на земельній ділянці знаходяться посіви соняшника.

40. Для підтримання якості посівів сільськогосподарських культур на даній земельній ділянці, товариством заплановано проведення ряду заходів щодо захисту рослин від шкідників та щодо пришвидшення зростання сільськогосподарської культури.

41. Натомість обмеження державним виконавцем права користування даною земельною ділянкою призведе до незворотних наслідків, адже не лише спричинить збитки товариству, а й негативно позначиться на стані земельної ділянки, адже за відсутності системного догляду за земельною ділянкою, через певний проміжок часу, вона стане засміченою бур'янами та іншими шкідниками сільськогосподарських культур.

42. Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а тому в силу статті 23 Земельного кодексу України має пріоритетне значення у її використанні.

43. Таким чином, державним виконавцем вчинено виконавчі дії щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника з порушенням часини 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження , адже ним не було враховано особливостей земельної ділянки з кадастровим номером 1221485600:01:039:0003 та необхідності її постійного використання.

ІV. ПРАВОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПІДСУДНОСТІ СПОРУ

44. Відповідно до статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

45. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

46. Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

47. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

48. Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України врегульовані питання судового контролю за виконанням судових рішень.

49. Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

50. Відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

51. Згідно статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

V. ОЦІНКА СУДУ

52. Позивач не є стороною або учасником виконавчих дій.

53. Право звернутись із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, мають лише сторони виконавчого провадження - стягувач та боржник. Що підтверджено ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 5 липня 2018 року по справі 192/1161/18 за зверненням позивача у цій справі.

54. У порядку цивільного судочинства у загальному позовному провадженні не передбачено можливість розгляду заявленого позивачем цивільного позову до державного виконавця.

55. Вирішення заявленого спору у порядку господарського судочинства також не передбачено.

56. Таким чином, позивач позбавлений можливості звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявленим у цьому спорі змістом позовних вимог у порядку загального позовного провадження або у порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

57. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

58. Згідно приписів стаття 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

59. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

60. Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

61. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

62. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

63. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

64. Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

65. Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

66. Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

67. Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

68. У рішенні Комісії за заявою №10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246- 66 at pp. 251- 52).

69. Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи .

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

70. Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

VІ. ВИСНОВОК СУДУ

71. Оскільки заявлений спір не підлягає розгляду в порядку відмінному від адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про підсудність заявленого спору із заявленим змістом позовних вимог та особи, до якої такі вимоги звернуті, із врахуванням статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративному суду.

72. З огляду на предмет заявленого спору та його суб'єктний склад, враховуючи обов'язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, невідповідності законодавства критеріям якості у розглянутому випадку, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутності підстав для його задоволення та закриття провадження у цій справі.

73. Керуючись статтями 238, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

74. У задоволенні клопотання представника Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закриття провадження в адміністративній справі №804/4777/18 - відмовити.

75. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути окремо оскаржена. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

76. Повний текст ухвали складений 27 липня 2018 року.

Суддя І.О. Верба