Рішення

від 25.07.2018 по справі 127/12328/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/12328/18

Провадження № 2/127/2085/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 липня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Гриневича В.С.,

секретар судового засідання: Марценюк А.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №127/12328/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив визначити, що розмір належної йому частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, кадастровий номер 0510137000:03:043:0277, розташованої по вул. Комітетській, 23 у м. Вінниці, становить ?, а також залишити за ним судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 5 серпня 2015 року помер рідній брат позивача - ОСОБА_3, яку на день смерті належала ? частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого в м. Вінниці по вул. Комітетській, 23. Інша частина будинку належить на праві власності позивачу.

Рішенням Вінницької міської ради №62 від 24.12.2010 року на 2 сесії 6 скликання ОСОБА_3 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0583 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В липні 2011 року останнім було отримано державний акт на зазначену ділянку. Згідно додатку до Державного акту на право власності на земельну ділянку, вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, без визначення часток кожного співвласника.

Позивач зазначає, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року було визначено, що частка померлого ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, розташованої по вул. Комітетській, 23 у м. Вінниці, становить ?. В лютому 2018 року відповідач, як спадкоємець померлого, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? вищевказаної земельної ділянки. Оскільки договір про визначення часток в нотаріальному порядку ОСОБА_1 не може укласти через смерть ОСОБА_3, тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом. Визначення частки у спільному майні йому необхідно для можливості розпорядитись своєю власністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 25.07.2018 року надав суду заяву з проханням справу розглядати без його участі в підготовчому судовому засіданні. Просить винести рішення про задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги у даній справі вона визнає повністю та просить за наслідками підготовчого судового засідання винести рішення про задоволення позову. Також просить судове засідання 25.07.2018 року провести у її відсутність.

Згідно з частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.08.2010 року ОСОБА_1 ло Сергійович та ОСОБА_3 є спадкоємцями по ? частці житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами №23, що знаходиться по вул. Комітетська в м. Вінниця, після смерті матері ОСОБА_4 (а.с. 10). Право власності ОСОБА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 10477, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10 зворіт).

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 713562, виданого 25 липня 2011 року, на підставі рішення Вінницької міської ради від 24.12.2010 року № 62, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051013701001338, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0583 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в м. Вінниця по вул. Комітетська, 23.

З додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку вбачається, що зазначена земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та їх частки не виділенні (а.с. 9).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-АМ № 318964, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 322208, ОСОБА_3 помер 4 серпня 2015 року в м. Вінниці, про що зроблено актовий запис № 2240 (а.с. 7).

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 475/15, заведеної після смерті ОСОБА_3, судом встановлено, що ОСОБА_2 18.11.2015 року зверталася до Третьої вінницької держнотконтори з заявою про прийняття спадкового майна за законом після смерті 04.08.2015 року батька. Також в померлого є інша дочка ОСОБА_5, проте вона подала заяву про відмову від належної їй частки в спадщині після смерті батька. Таким чином, єдиним спадкоємцем майна померлого є відповідач ОСОБА_2

Матеріалами справи встановлено, що після смерті батька ОСОБА_3 з метою оформлення спадщини його дочка ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки частка спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначена. В результаті цього, відповідач звернулася до суду з позовом.

Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2017 року визначено, що частка померлого 04.08.2015 року ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, кадастровий номер 0510137000:03:043:0277, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Комітетська, буд. 23, становить ? (а.с. 13-14). Дане рішення суду набрало законної сили 22.12.2017 року.

В зв'язку з визначенням частки у спільній сумісній власності, відповідачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема на ? частку спірної земельної ділянки (а.с. 15).

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи встановлено, що позивач з померлим братом володіли спільною сумісною власністю на земельну ділянку площею 0,0583 га, без виділенні частки. Згодом, рішенням суду було визначено, що частка померлого становить 1/2. Оскільки інших спадкоємці відсутні, то суд приходить до висновку, що частка позивача в спірній земельній ділянці також становить ?. Разом з тим, позивач позбавлений можливості розпорядитися своєю часткою земельної ділянки, в зв'язку з відсутністю офіційного визначення його розміру частки в спірній земельній ділянці.

Згідно з частиною першою та другою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі статтею 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої-третьої статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

За змістом статті 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Отже, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що частка позивача у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, кадастровий номер 0510137000:03:043:0277, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Комітетська, 23, становить 1/2.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини п'ятої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, а також положення статті 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визначення, що розмір належної ОСОБА_1 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, кадастровий номер 0510137000:03:043:0277, розташованої по вул. Комітетській, 23 у м. Вінниці, становить ?.

Крім того, відповідно до статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, оскільки позивач на відшкодуванні судових витрат не наполягає, суд вважає, що судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору необхідно залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 16, 355, 357, 368, 372, 1226 ЦК України, ст.ст. 86, 89 ЗК України, ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 200, 206, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визначити, що розмір належної ОСОБА_1 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0583 га, кадастровий номер 0510137000:03:043:0277, розташованої по вул. Комітетській, 23 у м. Вінниці, становить ?.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 9-а, кв. 14.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосеАДРЕСА_1.

Суддя: