ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" липня 2018 р. Справа № 918/337/18
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Рижому Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" про стягнення заборгованості в сумі 189 178 грн. 67 коп.,
за участі представників:
від позивача: Дорошенко Б.М.;
від відповідача: Троянчук Д.М.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер D6417.
У судовому засіданні 25 липня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з даним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2017 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" було укладено договір на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт № 42/17, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконувати технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідача, постачати запасні частини і матеріали, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Модел Транс", в свою чергу, - повністю та у встановлений даним договором строк оплачувати зазначені роботи, використані для ремонту матеріали та встановлені на транспортний засіб або передані відповідачу запасні частини. На виконання умов наведеної угоди позивачем було здійснено ремонт належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ, ДНЗ: АС5634ВН, номер шасі: WDB9540321K363469 та складено відповідні акти виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008, який був підписаний відповідачем, та від 29 вересня 2017 року № 1700794, який Товариством з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" підписаний не був, на загальну суму 173 389 грн. 60 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті вартості ремонту належного йому транспортного засобу не виконав, позивач, посилаючись на статті 202, 538, 549, 625, 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 179, 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" вищезазначену суму грошових коштів, а також 11 467 грн. 42 коп. пені, 1 012 грн. 00 коп. трьох процентів річних та 3 309 грн. 65 коп. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 травня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" від 22 травня 2018 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/337/18 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 19 червня 2018 року.
13 червня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" на позовну заяву від 6 червня 2018 року (а.с. 48-51), в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що за умовами укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17 єдиною підставою для виникнення обов'язку в позивача приступити до виконання робіт, а у відповідача - обов'язку оплатити такі роботи є узгоджений рахунок, в якому вказано повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартість та загальна ціна. Проте позивачем, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс", не було надано належних і допустимих доказів оформлення передбачених вищенаведеним правочином обов'язкових документів, зокрема, наряду-замовлення на технічне обслуговування, доказів проведення діагностики транспортного засобу, доказів оформлення рахунку, в якому вказано повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартість та загальна ціна, а також доказів надання цього рахунку відповідачу для його узгодження. Відтак, позивачем були фактично виконані роботи, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" не замовляло та не зобов'язувалося оплачувати.
У судовому засіданні 19 червня 2018 року оголошувалася перерва до 10 липня 2018 року.
9 липня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь позивача на відзив від 6 липня 2018 року (а.с. 57-58), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" зазначило про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Водночас законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення виконаної роботи, а відтак виникнення зобов'язання з оплати робіт пов'язується з самим фактом їх виконання.
У судовому засіданні 10 липня 2018 року оголошувалася перерва до 25 липня 2018 року.
У судовому засіданні 25 липня 2018 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 6 червня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками справи документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
17 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" було укладено договір на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт № 42/17, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконувати технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідача, постачати запасні частини і матеріали, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Модел Транс", в свою чергу, - повністю та у встановлений даним договором строк оплачувати зазначені роботи, використані для ремонту матеріали та встановлені на транспортний засіб або передані відповідачу запасні частини (а.с. 20-22).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
Згідно з пунктом 2.1 цього договору клієнт (юридична чи фізична особа, резидент чи нерезидент України) в усній чи письмовій формі особисто або через уповноважену особу чи представника заявляє СТО про необхідність заміни комплектуючих та виконання ремонтних робіт чи технічного обслуговування транспортного засобу, поставку запасних частин чи надання інших послуг. Транспортний засіб, який підлягає ремонту, клієнт подає на територію СТО в обумовлений сторонами строк.
СТО, у присутності представника клієнта, складає наряд-замовлення на технічне обслуговування поданого клієнтом транспортного засобу. В замовленні зазначаються заявлені клієнтом роботи та загальний стан транспортного засобу (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 вказаного правочину СТО, на підставі замовлення, проводить діагностику транспортного засобу клієнта і по її завершенню складає рахунок, який є невід'ємною частиною цього договору. В рахунку вказується дата його складання, повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартість та загальна ціна. В окремих випадках в рахунку зазначається строк виконання замовлення. Рахунок надається клієнту або його представнику для узгодження. Термін узгодження - не більше двох робочих днів від дати складання рахунку.
За умовами пунктів 2.6, 2.7 зазначеної угоди підпис уповноваженої особи клієнта чи його представника на рахунку-накладній або його факсимільній копії свідчить про узгодження сторонами вартості та загальної ціни робіт, запасних частин та матеріалів. Узгоджений рахунок є підставою для виконання СТО робіт та встановлення запасних частин, що у ньому зазначені у повному обсязі та зобов'язанням для клієнта сплатити повну вартість замовлених робіт, запасних частин та матеріалів.
Згідно пункту 2.8 договору передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів клієнту відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у клієнта претензій і зауважень до СТО як з приводу загальних умов цього договору так і виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
Пунктом 4.2 наведеного правочину встановлено, що ціни на ремонтні роботи, технічне обслуговування та послуги, що надає СТО, а також на запасні частини та матеріали, що поставляються СТО, є договірними і базуються на тарифах, затверджених внутрішніми локальними нормативними документами СТО. Ціна, погоджена сторонами у рахунку, є остаточною і зміні не підлягає.
Відповідно до пункту 4.3 цієї угоди оплата виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів та інших послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок СТО на умовах попередньої оплати (до моменту закінчення робіт), на підставі рахунку на оплату.
Пунктами 9.1, 9.3 договору передбачено, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року. Термін дії договору продовжується автоматично на умовах пролонгації на кожен наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії договору ні одна зі сторін письмово не заявить про намір його розірвання. Але в будь-якому випадку закінченням терміну дії цього договору вважається повне виконання сторонами взаємних зобов'язань та проведення всіх розрахунків.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що на виконання умов вищенаведеної угоди ним було здійснено ремонт належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ, ДНЗ: АС5634ВН, номер шасі: WDB9540321K363469 та складено, зокрема, відповідний акт виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., який Товариством з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" підписаний не був (а.с. 25-26).
У якості ж нормативно-правового обґрунтування наведених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" посилалося на положення статей 202, 538, 549, 625, 853 ЦК України та статей 179, 193, 231 ГК України.
У той же час при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 135 630 грн. 40 коп., що виник на підставі акту виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794, з огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як було зазначено вище, за умовами пунктів 2.4, 2.5 укладеного між сторонами договору СТО, на підставі замовлення, проводить діагностику транспортного засобу клієнта і по її завершенню складає рахунок, який є невід'ємною частиною цього договору. В рахунку вказується дата його складання, повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартість та загальна ціна. В окремих випадках в рахунку зазначається строк виконання замовлення. Рахунок надається клієнту або його представнику для узгодження. Термін узгодження - не більше двох робочих днів від дати складання рахунку. Разом з тим за пунктами 2.6, 2.7 зазначеної угоди підпис уповноваженої особи клієнта чи його представника на рахунку-накладній або його факсимільній копії свідчить про узгодження сторонами вартості та загальної ціни робіт, запасних частин та матеріалів. Узгоджений рахунок є підставою для виконання СТО робіт та встановлення запасних частин, що у ньому зазначені у повному обсязі та зобов'язанням для клієнта сплатити повну вартість замовлених робіт, запасних частин та матеріалів.
Враховуючи імперативні приписи чинного законодавства, а також беручи до уваги вищенаведені положення укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що лише узгоджений та підписаний зі сторони відповідача відповідний рахунок (за умови відсутності підписаного між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт) є правовою підставою, зокрема, для виникнення у клієнта зобов'язання щодо сплати повної вартості наданих СТО послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу, з огляду на те, що саме такий рахунок є невід'ємною частиною договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17, де встановлюється повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх конкретна вартість та загальна ціна.
Відтак, вказаними рахунками, що підлягають узгодженню з відповідачем, фактично визначається ціна договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17, яку останній повинен сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс".
У той же час у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази складення позивачем після завершення діагностики транспортного засобу відповідача рахунку, який є невід'ємною частиною цього договору, який би кореспондувався з вартістю робіт по акту виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., на який посилався позивач, так само як і докази узгодження між сторонами повного переліку робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартості та загальної ціни шляхом підписання будь-яких інших документів. Разом з тим у матеріалах справи відсутні і докази фактичного проведення діагностики транспортного засобу.
Надані позивачем докази направлення відповідачу спірних рахунків в електронній формі не беруться судом до уваги з огляду на те, що зі змісту наведених копій суд позбавлений можливості встановити зміст направлених Товариству з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" рахунків, факт складення їх саме на виконання спірного договору, а також конкретну дату їх направлення. Разом з тим надані позивачем вищенаведені документи жодним чином не підтверджують факт узгодження відповідачем даних рахунків, а відтак і узгодження останнім вартості та загальної ціни робіт, запасних частин та матеріалів. Більше того, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" на підтвердження направлення відповідачу рахунків копії документів взагалі не були засвідчені позивачем у встановленому законом порядку.
Також суд критично оцінює посилання позивача на регулювання спірних правовідносин статтею 853 ЦК України, а також на відповідну надану Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" судову практику з огляду на наступне.
Згідно части 1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). У той же час суд зазначає, що вказаними нормами врегульовано порядок дій в разі виявлення допущених підрядником у роботі відступів від умов договору або інших недоліків після прийняття робіт замовником.
Разом з тим, підставами позову у даній справі не є обставини, які свідчать про виявлення замовником відступів підрядника від умов договору або інших недоліків після прийняття робіт. Навпаки, у матеріалах справи взагалі відсутні належні докази прийняття відповідачем робіт по акту виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., так само як і погодження вартості цих робіт та інших істотних умов виконання таких робіт.
Суд також звертає увагу на те, що стаття 853 ЦК України регулює суспільні правовідносини, які виникають, зокрема, при виконанні договору підряду, тоді як за змістом, зокрема, частини 6 статті 22 Закону України "Про автомобільний транспорт" технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів є наданням відповідних послуг.
Наведені законодавчі положення та зміст укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17 дають підстави для висновку, що наведений договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, як це передбачено приписами Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак правовідносини між сторонами підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України. Наведені обставини додатково підтверджуються відомостями, викладеними в підписаних позивачем актах виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008 та від 29 вересня 2017 року № 1700794, де зазначено суми наданих послуг блоку.
Згідно частини 1 статті 907 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У той же час, як було зазначено вище, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази складення позивачем після завершення діагностики транспортного засобу відповідача рахунку, який є невід'ємною частиною цього договору, який би кореспондувався з вартістю робіт по акту виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., на який посилався позивач, так само як і докази узгодження між сторонами повного переліку робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартості та загальної ціни шляхом підписання будь-яких інших документів.
Слід також зазначити, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" не було у встановленому законом порядку доведено, що ціна наданих позивачем послуг за актом виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп. базується на тарифах, затверджених внутрішніми локальними нормативними документами СТО в розумінні пункту 4.2 договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України). Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" у встановленому законом порядку не було доведено тих обставин, на які воно посилалося як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу за актом від 29 вересня 2017 року № 1700794 в розмірі 135 630 грн. 40 коп., у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Враховуючи відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" суми основного боргу в розмірі 135 630 грн. 40 коп. за актом від 29 вересня 2017 року № 1700794, суд дійшов висновку і про необґрунтованість похідних від цієї вимоги інших вимог позивача про стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму заборгованості.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" у своєму позові також просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" 37 759 грн. 20 коп. заборгованості за здійснений ремонт належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ, ДНЗ: АС5634ВН, номер шасі: WDB9540321K363469 на підставі акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008 (а.с. 23-24), який був підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою цього суб'єкта господарювання.
Як було зазначено вище, згідно пункту 2.8 укладеного між сторонами договору передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів клієнту відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у клієнта претензій і зауважень до СТО як з приводу загальних умов цього договору, так і виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної угоди позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу відповідача за актом виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008 на суму 37 759 грн. 20 коп. Вказаний акт був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб. Зазначений факт був підтверджений і представником відповідача у судовому засіданні 25 липня 2018 року.
Отже, підписанням вказаного акту сторони підтвердили виконання позивачем замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів клієнту відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у клієнта претензій і зауважень до СТО як з приводу загальних умов цього договору, так і виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17, що виникла на підставі акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008, яка в розумінні пункту 4.2 цього договору є договірною та складає 37 759 грн. 20 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" про стягнення суми основного боргу в розмірі 37 759 грн. 20 коп.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" 11 467 грн. 42 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу в розмірі 173 389 грн. 60 коп. у період з 12 березня 2018 року по 22 травня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.1 договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 17 травня 2017 року № 42/17 передбачено, що у випадку затримки повної оплати виконаних робіт, вартості встановлених матеріалів та запасних частин у строк, обумовлений пунктом 4.2 цього договору, клієнт сплачує СТО пеню у розмірі 2% від несплаченої вартості виконаних робіт за кожен день прострочення платежу, не більше подвійної облікової ставки НБУ.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору, 22 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" звернулося до відповідача з претензією-вимогою від 20 лютого 2018 року № 12/18-1 (а.с. 34-35) про сплату спірної суми заборгованості. Наведена претензія, яка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" 27 лютого 2018 року (а.с. 39), містила вимогу про невідкладну оплату вартості наданих відповідачу послуг протягом 10 календарних днів після отримання цієї претензії.
Отже, враховуючи положення статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що прострочення відповідачем оплати наданих йому послуг за підставі акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008 виникло 10 березня 2018 року (на 11-й день після отримання відповідачем претензії-вимоги від 20 лютого 2018 року № 12/18-1).
У той же час у своєму розрахунку позивач просив суд стягнути спірну суму пені (так само, як і заявлених до стягнення компенсаційних виплат) у період не з 10 березня 2018 року, а з 12 березня 2018 року по 22 травня 2018 року. З огляду на наведене при здійсненні розрахунку суми пені, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, судом враховуються положення частини 2 статті 237 ГПК України, за якими при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, зважаючи на встановлену судом відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" заборгованості за актом виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., а також беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2 532 грн. 45 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу в розмірі 37 759 грн. 20 коп. (вартість робіт по акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008) у період з 12 березня 2018 року по 22 травня 2018 року.
Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 3 відсотки річних у розмірі 1 012 грн. 00 коп., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 173 389 грн. 60 коп. у період з 12 березня 2018 року по 22 травня 2018 року, а також 3 309 грн. 65 коп. інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму основного боргу протягом березня-травня 2018 року.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас зважаючи на встановлену судом відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" заборгованості за актом виконаних робіт від 29 вересня 2017 року № 1700794 на суму 135 630 грн. 40 коп., а також беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що сума трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 223 грн. 45 коп., що нараховується на суму основного боргу в розмірі 37 759 грн. 20 коп. (вартість робіт по акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008) у період з 12 березня 2018 року (початкова дата, зазначена самим позивачем у його розрахунку) по 22 травня 2018 року, а сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 720 грн. 75 коп., та нараховується у зазначені позивачем періоди на суму основного боргу в розмірі 37 759 грн. 20 коп. (вартість робіт по акту виконаних робіт від 28 липня 2017 року № 1701008).
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" основного боргу в розмірі 37 759 грн. 20 коп., 2 532 грн.45 коп. пені, трьох процентів річних в сумі 223 грн. 45 коп. та 720 грн. 75 коп. інфляційних втрат.
Разом з тим у задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" 135 630 грн. 40 коп. основного боргу, 8 934 грн. 97 коп. пені, 788 грн. 55 коп. трьох процентів річних та 2 588 грн. 90 коп. слід відмовити.
Відтак, вказаний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762 грн. 00 коп.
Враховуючи, що ціна пред'явленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" позову склала 189 178 грн. 67 коп., за подання до суду даної позовної заяви позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 2 837 грн. 68 коп.
Водночас зі змісту наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 3 травня 2018 року № 24015 (а.с. 15) вбачається, що при зверненні до Господарського суду Рівненської області з даним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" було сплачено 3 450 грн. 00 коп. судового збору.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що витрати на сплату судового збору в сумі 2 837 грн. 68 коп. покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 5, квартира 1, ідентифікаційний код: 34969585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (81551, Львівська область, Городоцький район, село Воля-Бартатівська, ідентифікаційний код: 23266315) 37 759 (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 45 коп. пені, три проценти річних в сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 45 коп., 720 (сімсот двадцять) грн. 75 коп. інфляційних втрат, а також 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "30" липня 2018 року
Суддя Церковна Н.Ф.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2018 |
Оприлюднено | 30.07.2018 |
Номер документу | 75556518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Церковна Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні