Рішення

від 26.07.2018 по справі 922/930/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/930/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області, м. Ізюм (64300, м. Ізюм, площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26201641) до Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм (64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, буд. 8, код ЄДРПОУ 02230709) про та за зустрічним позовом до про усунення перешкод у користуванні приміщенням та звільнення приміщення Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм (64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, буд. 8, код ЄДРПОУ 02230709) Ізюмської міської ради Харківської області (64300, м. Ізюм, площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26201641) визнання права власності за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - не з'явився;

відповідача (за первісним позовом) - Рудь О.М. за посвідченням;

ВСТАНОВИВ:

Територіальна громада міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації, в якій позивач просить виселити відповідача з незаконно зайнятої нежитлової будівлі (приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає проте, що відповідач займає зазначене приміщення незаконно, без достатніх правових підстав, всупереч того, що за право власності на вказане приміщення належить позивачу за рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 31.08.2011р. по справі №2о-67/2011, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21.11.2016р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2018р. у справі №922/930/18, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено судом на "10" травня 2018 р. о (об) 11:20.

19.04.2018р. до господарського суду Харківської області надійшло клопотання позивача про повернення надміру зарахованого судового збору за вх.№10096 у розмірі 5286,00грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2018р. судом задоволено заяву позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору з Державного бюджету України. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова вказано повернути Територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 5286,00 грн., сплаченого останнім до господарського суду Харківської області згідно платіжного доручення №8 від 22.01.2018 року, відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Одночасно судом замінено оригінал платіжного доручення ксерокопією, оригінал направлено позивачу для звернення до орану казначейської служби.

У судовому засіданні 10.05.2018р. клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, що надане до суду 10.05.2018р. судом задоволено, підготовче засідання відкладено на 06.06.2018р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2018р. клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження - задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено. Підготовче засідання відкладено на "20" червня 2018 р. о 12:30.

Відповідачем у справі: Відділом культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації 20.06.2018р. наданий зустрічний позов до Ізюмської міської ради про визнання права власності. Відповідач обґрунтування зустрічного позову зазначає проте, що займає приміщення: нежитлову будівлю (приміщення першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6, що є предметом розгляду у даній справі з 1975 року, а саме у вказаному приміщенні був розміщений Ізюмський районний будинок підпорядкований Ізюмській районній раді депутатів трудящих, а в теперішній час у вказаному приміщенні розміщується Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації. За таких обставин, на думку відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) йому належить право власності на вищезазначене приміщення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2018р. судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації до Ізюмської міської ради про визнання права власності. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до "26" червня 2018 р. о (об) 12:30. Також, вищевказаної ухвалою судом: запропоновано відповідачу за зустрічним позовом надати суду в строк до 26.06.2018р.: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на зустрічну позовну заяву.

26.06.2018р. відбулося підготовче засідання за правилами встановленими статтями 196-205 ГПК України, судом з'ясовано всі питання на стадії підготовчого провадження та згідно п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, та за наявністю заяв, що надані представниками позивача (за первісним позовом) та відповідача (за первісним позовом) суд згідно ч.6 ст. 183 ГПК України перейшов до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 26.06.2018р. розгляд справи, на стадії розгляду справи по суті було відкладено на 19.07.2018р. о 12:00.

Судове засідання 19.07.2018р. не відбулося, та перенесено на 20.07.2018р. о 12:00.

У судовому засіданні 20.07.2018р. за участю представників з боку позивача (за первісним позовом) та відповідача (за первісним позовом) судом було оголошено перерву до 26.07.2018р. о 12:00.

Представник позивача (за первісним позовом) у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду 23.07.2018р. заяву за вх.№21181, в якій позивач просив справу розглядати за відсутності представника позивача та просив первісний позов задовольнити.

Присутній представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, підтримував зустрічні позовні вимоги та прорсив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Таким чином, виходячи з тлумачення норми ст. 13 ГПК України суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника позивача (за первісним позовом) та відповідно задовольняє його клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.08.2011р. по справі №2о-67/2011 передано нежитлову безхазяйну будівлю №6 на пл. Радянській м. Ізюм Харківської області у власність територіальної громади м. Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області. Зазначене рішення набрало чинності 12.09.2011р.

Розпорядженням Ізюмського міського голови від 19.02.2016р. №126 Про затвердження переліку перейменувань вулиць, провулків, в'їздів, площ, проспектів міста Ізюм назву площа Радянську перейменовано в площа Джона Леннона .

08.11.2016р. позивачем (за первісним позовом) виготовлено технічний паспорт на громадський будинок: нежитлова будівля за адресою: місто Ізюм, площа Джона Леннона №6.

Судом встановлено, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 490,6 кв.м. розташована за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6 зареєстровано за територіальною громадою м. Ізюм в особі Ізюмської міської ради 16.11.2016р., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Ізюмський міський голова В.В. Марченко листом від 26.12.2016р. №4837 звернувся до Голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Шамрай Л.М. з пропозицією визначитись щодо законного перебування структурних підрозділів Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області в нежитловій будівлі загальною площею 490,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6.

Голова Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Шамрай Л.М. листом від 11.01.2017р. №01-24/108 відмовила у задоволені пропозиції викладеної в листі Ізюмського міського голови від 26.12.2016р. №4837.

Ізюмський міський голова В.В. Марченко листом від 28.04.2017р. №1427 звернувся до Голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Шамрай Л.М. з пропозицією укласти договір оренди на перебування структурних підрозділів Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області в нежитловій будівлі загальною площею 490,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6.

Голова Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Шамрай Л.М. листом від 12.06.2017р. №01-24/1298 відмовила у задоволені пропозиції викладеної в листі Ізюмського міського голови від 28.04.2017р. №1427.

Ізюмський міський голова В.В. Марченко листом від 13.09.2017р. №2822 звернувся до: голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Шамрай Л.М.; голови Ізюмської районної раді Харківської області Дуванського С.В.; Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Дитячо-юнацької спортивної школи Ізюмської районної ради Харківської області, Центру дитячої та юнацької творчості Ізюмської районної ради Харківської області з пропозицією звільнити приміщення нежитловій будівлі загальною площею 490,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6.

Позивач (за первісним позовом) зазначає, що лист вищевказаний лист розглянуто не було, відповідь не надана, та станом на момент звернення з позовом до суду договір оренди на зайняття відповідачем (за первісним позовом) нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6 не укладено, тобто відповідач (за первісним позовом) займає зазначене приміщення без достатніх правових підстав, що зумовило звернення позивача (за первісним позовом) до суду із даним позовом про виселення відповідача із зазначеної будівлі, що є предметом за первісним позовом.

Предметом за зустрічним позовом є: визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 490,6 кв.м., розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6 за Відділом Культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації за набувальною давністю.

Позивач (за первісним позовом) проти набуття права власності на вищевказане майно за набувальною давністю відповідачем (за первісним позовом) він же й позивач (за зустрічним позовом) заперечує, зазначає, що звертався до відповідача із листами, що містяться у матеріалах справи для приведення відносин, що існують між сторонами у відповідність до вимог чинногор законодавства, зокрема оформлення договору оренди на вказане приміщення.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Також, вищевказаною статтею встановлені ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна; встановлення характеру володіння (добросовісне і недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна - упродовж 10 років, а для рухомого майно - 5 років).

Задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено.

Відповідач (за первісним позовом), він же й позивач (за зустрічним позовом) наполягаючи на набутті права власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю (загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6, яку він займає з 1975 року, не враховує, що з моменту зайняття вказаного приміщення не було законодавчо передбачено можливості визнання права власності за набувальною давністю, а з моменту вступу у законну силу Цивільного кодексу України з 01.01.2004р., який визначив можливість набуття права власності за набувальною давністю Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації не скористався своїм правом на звернення до суду із позовом про визнання за ним права власності на спірне приміщення.

На даний час, як встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.08.2011р. у справі №2о-67/2011р. за заявою Ізюмською міської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Ізюм, площа Джона Леннона (колишня пл. Радянська), 6 передана у власність територіальної громади м. Ізюма в особі Ізюмської міської ради Харківської області (аркуш справи №16).

Враховуючи вищенаведене та те, що визнання права власності за набувальною давністю за наявності: рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.08.2011р. у справі №2о-67/2011р. та заперечень з боку Ізюмської міської ради щодо використання відповідачем (за первісним позовом) з боку власника майна: нежитлової будівлі (загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6 є юридично не спроможним, а отже зустрічний позов Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації до Ізюмської міської ради про визнання права власності є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов'язковість судового рішення

Згідно з ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Також, судом встановлено що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 21.11.2016р. (аркуші справи №14-15) зазначено, що нежитлова будівля під літ."А-2Н" прибудови під літ. "а". "а1-2", "а2-2". вхід в підвал під літ. "а3", загальною площею 490,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, площа Леннона Джона, будинок 6, внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер:32449606 від 21.11.2016р. власником зареєстровано Територіальну громаду міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради (код ЄДРПОУ 26201641).

Таким чином на даний час власником майна: нежитлової будівлі (приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6 є Ізюмська міська рада.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Посилання відповідача (за первісним позовом), він же й позивач (за зустрічним позовом) на рішення Ізюмської районної ради народних депутатів Харківської області від 24 липня 1992 року Про власність районної Ради народних депутатів : в якому на його зазначено про передачу в управління державній адміністрації районну комунальну власність районної Ради народних депутатів вказану у додатку №І (п. І рішення), судом не приймаються, оскільки наданий до вказаного рішення: Додаток № 1 не має ознак належності до будь-якого рішення сесії Ради рішення, бо на самому додатку відсутнє посилання на дату, тому він не є належним доказом у розумінні ст. 73 ГПК України.

Також, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи твердження Відділу культури та туризму Ізюмської районної державної адміністрації відповідача (за первісним позовом), він же й позивач (за зустрічним позовом) про його необізнаність про намір передачі спірного приміщення в колективну власність м. Ізюм, у якості доказів він посилається зокрема на листи Ізюмської райдержадміністрації від 11.01.2017р. №01-24/108 та 12.06.2017р. за №01-24/1298.

Проте матеріали справи свідчать про існування листування між Ізюмською міською радою та Ізюмської районної державної адміністрації у період з 26.12.2016р. по 13.09.2017р. спочатку: щодо визначення законного перебування структурних підрозділів Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області в нежитловій будівлі загальною площею 490,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 6, на яку останній відповів відмовою; пізніше: із пропозицією укласти договір оренди щодо перебування у вказаному приміщенні за орендну плату, яка також не задоволена Ізюмської районної державної адміністрації.

Посилання відповідача (за первісним позовом), він же й позивач (за зустрічним позовом) на рішення господарського суду у справі №922/4217/16 від 04.09.2017р., судом не приймаються, оскільки у вказаній справі предметом розгляду було інше приміщення, а саме, що знаходиться за адресою: м. Ізюм, площа Джона Леннона, 10.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.5, 8 ст. 60 "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пунктом 33 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" встановлено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник манна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння.

Враховуючи вищенаведене та те, що право власності на нежитлову будівлю (приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6, належить територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області, що встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 31.08.2011р. у справі №2о-67/2011, Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації користується вказаним приміщенням за відсутністю законних підстав на таке користування, відповідно до цього первісні позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації з незаконно зайнятої нежитлової будівлі (приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за первісним позовом із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача (за первісним позовом) з вини якого спір доведено до суду. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом: Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 316, 317, 319, 328, 391, 397 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області до Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні приміщенням та звільнення приміщення - задовольнити.

2. Виселити Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації (64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, буд. 8, код ЄДРПОУ 02230709) з незаконно зайнятої нежитлової будівлі (приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі загальною площею 490,6 кв.м.), розташованої за адресою: 64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, б. 6.

3. Стягнути з Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації (64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, буд. 8, код ЄДРПОУ 02230709) на користь Ізюмської міської ради Харківської області (64300, м. Ізюм, площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26201641) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Відділу культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації до Ізюмської міської ради про визнання права власності - у задоволенні позову відмовити.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом: Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Позивач (за первісним позовом), відповідач (за зустрічним позовом) :

- Ізюмська міська рада Харківської області (64300, м. Ізюм, площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26201641).

Відповідач (за первісним позовом), позивач (за зустрічним позовом):

- Відділ культури і туризму Ізюмської районної державної адміністрації (64309, м. Ізюм, площа Джона Леннона, буд. 8, код ЄДРПОУ 02230709).

Повне рішення складено 30.07.2018 р.

Суддя Ю.В. Светлічний