Рішення

від 15.06.2018 по справі 804/2239/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року Справа № 804/2239/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. за участі секретаря судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участі: представника позивача представника відповідача Комлика О.М. Сербулової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геротен до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Геротен (код ЄДРПОУ 41202537) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.03.2018 року № 0005221416 (форма В4 ) про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9634,00 грн. та № 0005261416 (форми Р ) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 116352,50 грн (в тому числі, за основним платежем - в сумі 93082,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23270,50 грн.).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що посадові (службові) особи контролюючого органу, що здійснювали перевірку, вийшли за межі наданих їм згідно направлень від 19.01.2018 року за № 356 та № 357 та наказу від 19.01.2018 року № 293-п повноважень, здійснивши перевірку та зафіксувавши порушення вимог чинного податкового законодавства в оподаткуванні ПДВ поза межами періоду, що підлягав перевірці, а саме за червень 2017року.

Крім цього, позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 09.02.2018 року № 6685/04-36-14-16/41202537 щодо нереальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Торг не відповідають дійсності, оскільки до перевірки були надані всі необхідні первині документи, що підтверджують реальність зазначених господарських операцій.

Таким чином, висновки акта перевірки, не ґрунтуються на отриманих у встановленому чинними законодавством документальних та інших доказах і фактах.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 02.05.2018 року о 13:00 год.

Судове засідання 02.05.2018 року було перенесено на 30.05.2018 року на 08:30 год. у зв'язку із неявкою представника позивача.

02.05.2018 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при проведенні контролюючим органом перевірки правомірно зроблено висновок про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9634,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 116352,50 грн., оскільки встановлено нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Торг .

Позивачем 02.05.2018 року подано до суду відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що підтримує позицію викладену у позовній заяві, на підтвердження чого додатково надає копії первинних документів.

30.05.2018 року відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, у яких він зазначає, що укладені між ТОВ Люкс Торг та ТОВ Геротен договори виконання робіт (послуг) не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становили їх предмет. Отже, фактично між ТОВ Люкс Торг та ТОВ Геротен здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) робіт (послуг) та ТОВ Люкс Торг складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2018 року було оголошено перерву до 05.06.2018 року 09:30 год., у зв'язку із необхідністю надання відповідачем додаткових доказів.

Крім цього, у судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2018 року було оголошено перерву до 12:00 год. 08.06.2018 року для надання відповідачем розрахунку нарахованих податкових зобов'язань.

Судове засідання призначене на 12.06.2018 року було відкладене у зв'язку із неявкою сторін на 11:00 год. 15.06.2018 року .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 30.01.2018 року по 02.02.2018 року на підставі направлень від 19.01.2018 року № 356 та № 357 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області та наказу від 19.01.2018 року № 293-п посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Геротен (код ЄДРПОУ 41202537) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Люкс Торг (код ЄДРПОУ 41204623) за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Люкс Торг (код ЄДРПОУ 41204623) за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2018 року №6685/04-36-14-16/41202537, у висновку якого зазначено, що встановлені порушення підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 93082,00 грн., у тому числі за травень 2017 року у сумі 3333,00 грн. та за червень 2017 року у сумі 89749,00 грн. та неправомірне завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) у сумі 9634,00 грн.

В обґрунтування такого висновку в акті перевірки зазначено наступне.

- між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Торг було укладено договір транспортного експедирування від 04.04.2017 року № 040417 та агентська угода від 05.05.2017 року № 050517. Обидва договори підписані ОСОБА_5, який згідно інформації АІС Податковий блок призначений керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Торг лише 10.05.2017 року, тобто на час підписання договорів він не був керівником;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Торг було зареєстровано податкову накладну від 05.05.2017 року № 255 на суму 20000 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн., згідно договору транспортного експедирування від 04.04.2017 року № 040417, однак оплата за експедиторські послуги у травні 2017 року не проводилась;

- Відповідно до агентської угоди №050517 встановлено, що вона була укладена 05.05.2017 року, тоді як угоди між ПП Барс Херсон , ТОВ ІНЕРТ 1520 , ПП Лідер , ТОВ Наноекспо , ТОВ Сплав 500 , ТОВ Укрстрой , ТОВ БВКК Федорченко , яких нібито знайшло ТОВ ЛЮКС ТОРГ , укладені до дати укладання договору з ТОВ ЛЮКС ТОРГ , тобто до 05.05.2017 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 09.02.2018 року №6685/04-36-14-16/41202537, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, однак рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.02.2018 року № 8957/10/04-36-14-12-12 вони були залишенні без задоволення.

02.03.2018 року на підставі акта перевірки від 09.02.2018 року №6685/04-36-14-16/41202537 ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005221416 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9634,00 грн. та № 0005261416 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 116352,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що в силу приписів пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV)(у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону № 996-ХIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно зі статтею 9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПК України.

В силу приписів пункту 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Геротен (Клієнт) та ТОВ Люкс Торг (Експедитор) був укладений договір транспортного експедирування від 04.04.2017 року № 040417 згідно з умовами якого, Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта та за його рахунок організувати та надати транспортно - експедиційні послуги (а саме; послуги пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів, проведенням взаєморозрахунків, здійсненням контролю за проходженням і одержанням вантажів, відстеження руху вагонів, що прямують залізничним та автомобільним транспортом) (п. 1.1 Договору). Підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно - транспортної або залізничної накладної відповідного зразка з відмітками вантажовідправника, перевізника, експедитора, одержувача вантажу, а також акт наданих послуг, який підписується двома сторонами договору (п. 1.3 Договору). Клієнт оплачує вартість фактично наданих послуг Експедитором по Договору, надані за цим Договором, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку - фактури на проведення оплати, оформленого належним чином, Ату прийому - передачі виконаних робіт (послуг), підписаного у встановленому порядку повноважними представниками сторін, екземпляра товарно - транспортної або залізничної накладної, оформленої належним чином з відміткою Вантажоотримувача про прийняття вантажу в повному обсязі, та податкової накладної, підписаної уповноваженою особою Експедитора (п. 4.5 Договору).

На підтвердження отримання послуг з організації перевезень внутрішніх вантажів та здійснення контролю за проходженням і одержанням вантажів за вказаним договором позивачем надано зведений акт надання послуг № 05/05 б/д за 05 - 31.05.2017 року з додатками, яким зазначено, що за надані ТОВ Люкс Торг послуги підлягають сплаті:

- за послуги, пов'язані з організацією перевезення внутрішніх вантажів (додаток № 1 до Акту) - 4918,00 грн. (без ПДВ);

- здійснення контролю за проходженням і одержанням вантажів (додаток № 2 до Акту) - 11748,67 грн. (без ПДВ).

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених цим Кодексом, термін.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Окрім того, суд зауважує, що аналіз положень ПК України, зокрема ст.185, дає підстави для висновку, що податкова накладна має юридичну силу документу, що підтверджує дані податкового обліку та дає право на формування податкового кредиту, якщо вона складена в разі фактичного здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Якщо ж фактичного їх постачання не відбулось, складені документи, в тому числі і належним чином оформлена податкова накладна, не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки відсутній об'єкт оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2017 року ТОВ Люкс Торг на адресу ТОВ Геротен було виписано податкову накладну № 255 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. за експедиторські послуги, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року.

Разом з цим суд зазначає, що оплата позивачем у травні 2017 року за експедиторські послуги, надані ТОВ Люкс Торг не проводилась. Податкова накладна № 255 від 05.05.2017 року була складена до підписання зведеного акту надання послуг №05/05, оскільки він складався за період (05 - 31.05.2018 року).

Також, варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

В ході розгляду справи було встановлено, що оформлення операцій по взаємовідносинам з ТОВ Люкс Торг (надання експедиційних послуг) необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), було проведено із порушенням норм Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року суми ПДВ по податковій накладній № 255 від 05.05.2017 року, що свідчить про заниження підприємством податку на додану вартість на суму ПДВ - 3333,33 грн. за період - травень 2017 року.

Судом також встановлено, що 05.05.2017 року між ТОВ Геротен (Принципал) та ТОВ Люкс Торг (Агент) було укладено агентську угоду № 050517. Згідно з умовами якої Агент надає Принципалу слідуючи послуги: здійснює пошук потенційних контрагентів - споживачів продукції Принципала; проводить в інтересах Принципала переговори та інші перед контактні заходи з посадовими особами контрагентів - споживачів щодо можливості співпраці контрагентів з Принципалом, яка пов'язана з питаннями розповсюдження та просування продукції Принципала, дотримання принципів комерційної політики Принципала; готує та надає Принципалу до підписання контракти на поставку продукції іншим суб'єктам господарювання; здійснює контроль від імені Принципала за виконанням розрахунків за контрактами, укладеними з іншими суб'єктами господарювання; розробляє зручні та прозорі фінансові схеми співпраці з контрагентами та ін. (п. 1.4 Договору). Розмір винагороди Агента за виконану роботу буде щоразу визначатися Сторонами окремо і залежати від суми грошових коштів, фактично отриманих Принципалом від реалізації продукції споживачам, наданих Агентом (п. 2.1 Договору).

На підтвердження отримання послуг за цим договором позивачем надані:

- протокол узгодження розміру та порядку виплати винагороди за агентською угодою;

- акт надання послуг за травень № 310501 від 31.05.2017 року на суму 496916,67 грн. (без ПДВ);

- бухгалтерську довідку від 31.05.2017 року до протоколу виплати винагороди Агенту за травень 2017 року, згідно з якою від реалізації продукції на адресу: ПП Барс Херсон , ТОВ Даргрант , ТОВ Інерт 1520 , ПП Лідер , ТОВ Наноекспо , ПП ФК Славута , ТОВ Сплав 500 , ТОВ ТД Техностоун , ТОВ Укрстрой , ТОВ БВКК Федорченко підлягає сплаті 596300,00 грн. в т.ч ПДВ - 99383,33 грн;

- податкову накладну № 577 від 31.05.2017 року, виписану ТОВ Люкс Торг на адресу ТОВ Геротен на суму 596300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99383,33 грн. за надані агентські послуги.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи залучені копії договорів та інші первинні документи, що підтверджують постачання товарів ТОВ Геротен контрагентам: ТОВ Даргрант (№ 162017 від 12.05.2017 року (щебень зі шлаків), ТОВ Інерт 1520 (№ 122017 від 03.05.2017 року (щебінь), ПП Лідер (№ 110517 від 03.05.2017 року (щебінь, відсів фракція, пісок), ТОВ Наноекспо (№ 102017 від 04.05.2017 року (щебінь), ТОВ ТД Техностоун (№ 132017 від 13.05.2017 року (вугілля), ТОВ Укрстрой (№ 172017 від 25.05.2017 року (щебінь), ТОВ БВКК Федорченко (№102017 від 26.04.2017 року (щебінь).

Судом також встановлено, що винагорода агенту була сплачена від реалізації продукції на адресу підприємств: ПП Барс Херсон , ТОВ Даргрант , ТОВ Інерт 1520 , ПП Лідер , ТОВ Наноекспо , ПП ФК Славута , ТОВ Сплав 500 , ТОВ ТД Техностоун , ТОВ Укрстрой , ТОВ БВКК Федорченко у той час, коли Договір поставки з ТОВ Наноекспо укладений 04.05.2017 року, з ПП Лідер Договір поставки укладений 03.05.2017 року, з ТОВ Інерт 1520 Договір поставки укладений 03.05.2017 року, з ТОВ БВКК Федорченко Договір поставки укладений 26.04.2017 року.

Таким чином, договори з зазначеними контрагентами були укладені до 05.05.2018 року, тобто до укладення агентської угоди позивача з ТОВ Люкс Торг . Також, частина поставок відбулась до 05.05.2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, специфікацій, товарно - транспортних та залізничних накладних.

Суд зазначає, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України).

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового КОДЕКСУ України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) (п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може мати місце лише при умові, що платник податків має намір отримати економічний ефект в результаті господарської діяльності.

Як було зазначено раніше, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, суд зазначає, що правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обгрунтованість заперечує.

Оцінка документів, як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого ч. 2 ст. 74 КАС України, якою передбачається, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.01.2018 року по справі № К/9901/873/18 (820/4648/13-а).

В ході розгляду справи було встановлено, що документи, які складені ТОВ Люкс Торг по взаємовідносинам з ТОВ Геротен щодо виконання умов Агентської угоди від 05.05.2017 року № 050517, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами, оскільки оформлення агентської угоди на пошук вже існуючих контрагентів - покупців не являється розумною економічною причиною (діловою метою).

Тобто, досліджувані господарські операції позивача з ТОВ Люкс Торг за період з 05.05.2017 року по 31.05.2017 року не містять реального характеру, у зв'язку із чим, суд погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки від 09.02.2018 року, щодо заниження суми податку на додану вартість за цими відносинами.

Суд також зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що за період - травень 2017 року ТОВ Геротен задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 10987,00 грн., за червень 2017 року задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) у сумі 9634,00 грн.

За таких обставин, з урахуванням того, що в ході розгляду справи висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Люкс Торг за травень - червень 2017 року на суму 93082,00 грн. знайшли своє підтвердження, суд також погоджується з висновками контролюючого органу і в частині неправомірного завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) у сумі 9634,00 грн., в т.ч. за червень 2017 року.

Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що агентська угода передбачала виплату винагороди не тільки за надання послуг зі зведення покупців з ТОВ Геротен , а ще й за здійснення контролю від імені принципала за виконанням розрахунків за контрактами укладеними з іншими суб'єктами господарювання, за проведення комплексу заходів щодо судового врегулювання можливих розбіжностей з контрагентами, за забезпечення можливості для збільшення об'єму продаж продукції, оскільки у акті надання послуг за травень 2017 року відсутня інформація щодо об'єму та опису наданих послуг. Натомість у бухгалтерській довідці до протоколу виплати винагороди агенту за травень 2017 року, яка надана позивачем, зазначено, що нагорода розрахована саме від реалізації товарів контрагентам.

Крім того, суд критично ставиться до доводів позивача з приводу порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 в частині здійснення перевірки підприємства поза межами періоду, який був визначений у наказі на перевірку № 293-п від 19.01.2018 року, оскільки дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ним не оскаржуються.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає податкові повідомлення-рішення від 02.03.2018 року № 0005221416 (форма В4 ) про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9634,00 грн. та № 0005261416 (форми Р ) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 116352,50 грн, є законним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством України.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, повязані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 червня 2018 року.

Суддя І.В. Тулянцева