Рішення

від 19.07.2018 по справі 808/1353/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2018 року Справа № 808/1353/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146)

до Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС" (69098, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 98, ЄДРПОУ 39480515)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС" (далі - відповідач або ПП "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС"), в якій позивач просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви від 14.05.2018): стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків ПП "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС", а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг :

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 180,00 грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1415,05 грн.;

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 23182,55 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з орендної плати з юридичних осіб, які були самостійно нараховані платником у податкових деклараціях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг у загальній сумі 24777,60 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем надано до суду документи (відомості) на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2018, в результаті чого позовна заява приведена у відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 19.06.2018 з викликом (повідомленням) сторін.

19.06.2018 представник позивача надав суду заяву (вх.№18877) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу за місцем реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання . Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Повний текст судового рішення виготовлено з урахуванням вищезазначених норм.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС" (ЄДРПОУ 39480515) зареєстровано як юридична особа 21.01.1994 за номером державної реєстрації № 1 103 120 0000 000010 за адресою: 69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 98. Основний вид діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД: 46.21), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованої (облікової) картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 180,00 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1415,05 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 23182,55 грн., яка підлягає стягненню.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 180,00 грн. виник на підставі наданої відповідачем податкової декларації № 9296828686 від 22.01.2018 (термін сплати 30.01.2018), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 1462,00 грн., з урахуванням сплати/переплати у розмірі 1282,00 грн., залишок боргу суми складає 180,00 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1415,05 грн. виник на підставі:

- наданої відповідачем податкової декларації № 9021529685 від 16.02.2017 (термін сплати 29.07.2017, 29.10.2017, 29.01.2018), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в загальному розмірі 1449,00 грн., з урахуванням сплати/переплати у розмірі 84,36 грн., залишок суми складає 1364,64 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

- на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, була нарахована пеня в сумі 50,41 грн.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 23182,55 грн. виник на підставі наступного:

- наданої відповідачем податкової декларації № 9020798861 від 19.02.2016 (термін сплати 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в загальному розмірі 4801,04 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

- наданої відповідачем податкової декларації № 9024158741 від 20.02.2017 (термін сплати 02.03.2017, 30.03.2017, 30.04.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.2017, 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2018), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в загальному розмірі 16967,55 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

- наданої відповідачем податкової декларації № 9024289720 від 18.02.2018 (термін сплати 02.03.2018), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 1413,96 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем узгоджені суми податкового зобов'язання, зазначені вище, у строки, визначені Податковим кодексом України сплачені не були.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, 09.07.2015 податковим органом виставлена податкова вимога форми Ю №1400-23 на суму 880,59 грн., яка була направлена на адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.08.2015, проте повернута на адресу податкового органу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарг і вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 139,143,205,229,243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) до Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 98, ЄДРПОУ 39480515) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків платника податків - Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "БАЗИС" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 98, ЄДРПОУ 39480515) у всіх банках, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025367 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 180,00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 копійок) (код платежу 14060100 на р/р 31116029700009);

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1415,05 грн. (одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень п'ять копійок) (код платежу 18010400 на р/р 31417513700009);

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 23182,55 грн. (двадцять три тисячі сто вісімдесят дві гривні п'ятдесят п'ять копійок) (код платежу 18010600 на р/р 31417513700009).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.07.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко