ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2198/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/2198/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
25 червня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - третя особа, Карлівська ОДПІ) , в якій просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5544,60 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач має непогашений податковий борг, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб. У зв'язку з цим просить стягнути даний борг у судовому порядку.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на позов не надав, хоча й отримав його копію разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі (а.с. 19).
За таких обставин суд визнав за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних матеріалів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) була зареєстрована як фізична особа - підприємець 07.09.2016 (а.с. 7) та перебуває на податковому обліку у Карлівській ОДПІ.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 14) за відповідачем числиться податковий борг по єдиному податку фізичної особи - підприємця в розмірі 5544,60 грн, який виник за наступних обставин.
09.09.2016 ФОП ОСОБА_1 подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.10.2016 (а.с. 8), є платником єдиного податку ІІ групи за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (обраний вид діяльності згідно КВЕД - 14.13 виробництво іншого верхнього одягу).
Згідно з положеннями пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (надалі - ПК України) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Так, рішенням Машівської селищної ради Полтавської області від 07.07.2015 встановлено ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг,, у тому числі побутових, платникам єдиному податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. за умов, визначених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України - 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (а.с. 9).
Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПК України закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з матеріалами даної адміністративної справи щомісячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі його заяви розраховано податковим органом в 2017 році у розмірі 640,00 грн, а в 2018 році - 744,60 грн (а.с. 14).
Проте, відповідач не здійснювала сплату авансових внесків, у зв'язку з чим на початок січня 2018 накопичилася заборгованість у розмірі 5544,60 грн (з урахуванням переплати в сумі 320,00 грн).
Відповідач 31.01.2018 здійснила державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, про що свідчить запис від 31.01.2018 № 25720060002001311 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 7).
З урахуванням факту наявності вищевказаної суми заборгованості в розмірі 5544,60 грн грн, яка не сплачена боржником у добровільному порядку у строк встановлений законом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання вищезазначених норм ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 14.08.2017 №6178-17 на загальну суму податкового боргу, яка станом на 13.08.2017 становила 1600,00 грн. Вимога направлена відповідачу та вручена йому 05.09.2017 (а.с. 10).
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 31.01.2018, про що державним реєстратором вчинено запис №25720060002001311 (а.с. 7).
Відповідно до абзацу другого підпункту 65.10.3 пункту 65.10 статті 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Органи доходів і зборів проводять процедури зняття з обліку платників податків - фізичних осіб-підприємців відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (надалі - Порядок обліку).
Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 Порядку обліку підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Відповідно до підпункту 4 пункту 11.18 Порядку обліку, державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Як передбачено підпунктами 5 та 6 пункту 11.18 Порядку обліку, врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Отже, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження такої діяльності.
Виходячи з обставин справи встановлених судом, стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, слід здійснювати з ОСОБА_1 як з фізичної особи-платника податків.
Відповідно до відомостей витягу з інтегрованої картки платника єдиного податку податковий борг платника податку не переривався та станом на момент розгляду справи становить 5544,60 грн (а.с. 22).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 97, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 39788132) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму коштів за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 60 коп. на розрахунковий рахунок № 31416699700616, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач: Машівське УК/ОТГ смт. Машівка/18050400, код ЄДРПОУ 38058806, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 30.07.2018 |
Номер документу | 75557647 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Є.Б. Супрун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні