Ухвала

від 30.07.2018 по справі 824/472/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

30 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/472/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за позовною заявою приватного підприємства "Кліпсидра" до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Кліпсидра" звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькі області Гордеєм Іваном Георгійовичем про накладення штрафу у розмірі 670140,00 грн за порушення п. 6 ч. 1 ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

27.07.2018 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборонити посадовим особам Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вчиняти дії щодо стягнення в примусовому порядку з приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" до Державного бюджету України штрафу в сумі 670140,00 грн на підставі постанови №24-02-23/064/05 виданої 18.04.2018 р. Управлінням Держпраці у Чернівецькій області;

- зупинення дії постанови головного Державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ВП № 56772560, винесеної Антишиною Галиною Михайлівною 13.07.2018 р., про арешт майна боржника, відповідно до якої накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра": №260530516070600, №26040051602941, № 26007051611986, №26004051517533, №26000051608394, №26004051611398, МФО 356282, зареєстровані в ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Чернівці; № 2604523452, №26005131712, №26000237224, МФО 380805, зареєстрованих в АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику;

- зупинити дію постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиної Галини Михайлівни від 12.07.2018 р. ВП № 56741100 про накладення арешту на все нерухоме майно, що належить боржнику приватному багатопрофільному підприємству "Кліпсидра" при примусовому виконання постанови №24-02-23/064/050 виданої 18.04.2018р. Управлінням Держпраці у Чернівецькій області;

- зупинити дію постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиної Галини Михайлівни від 12.07.2018 р. ВП №56741100 про накладення арешту на рухоме майно, що належить боржнику приватному багатопрофільному підприємству "Кліпсидра" при примусовому виконання постанови №24-02-23 064/050 виданої 18.04.2018р. Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що необхідно терміново вжити заходи забезпечення позову приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 670140,00 грн, оскільки у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти підприємства, що містяться на банківських рахунках, підприємство паралізоване і не може здійснювати господарську діяльність, нараховувати та виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету України.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про вжиття забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів реагування з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів в порядку ст. 70-77 КАС України, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.

Таким чином, в справах, у яких заявлені клопотання про забезпечення позову, обов'язок доказування покладається на заявника.

Із змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькі області Гордеєм Іваном Георгійовичем про накладення штрафу у розмірі 670140,00 грн за порушення п. 6 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

З матеріалів доданих заявником до заяви про забезпечення позову видно, що 11.07.2018 р. головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиною Г.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56741100 з примусового виконання постанови №24-02-23/064/050 Управлінням Держпраці у Чернівецькій області виданої 18.04.2018 р. про стягнення з приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" на користь Державного бюджету України штрафу в сумі 670140,00 грн.

З метою фактичного виконання виконавчого документу, 12.07.2048 р. головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиною Г.М., при примусовому виконанні постанови №24-02-23/064/050 виданої Управлінням Держпраці у Чернівецькій області у виконавчому провадженні ВП №56741100 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику - приватному багатопрофільному підприємству "Кліпсидра".

12.07.2018 р. постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиною Г.М. у виконавчому провадженні ВП №56741100 накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику - приватному багатопрофільному підприємству "Кліпсидра".

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиною Г.М. від 13.07.2018 р. у виконавчому провадженні ВП № 56772560 з примусового виконання постанови №24-02-23/064/052 Управлінням Держпраці у Чернівецькій області виданої 18.04.2018 р. про стягнення з приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" на користь Державного бюджету України штрафу в сумі 3723,00 грн. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра", а саме: №260530516070600, №26040051602941, №26007051611986, №26004051517533, №26000051608394, №26004051611398, МФО 356282; зареєстровані в ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Чернівці; №2604523452, № 26005131712, № 26000237224, МФО 380805, зареєстрованих в АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56772560 заявник до суду не надав.

Як вказував у заяві про забезпечення позову заявник, у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти підприємства, що містяться на банківських рахунках, підприємство паралізоване і не може здійснювати господарську діяльність, нараховувати та виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету України.

Частинами 1-2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 10 ст. 56 Закону №1404-VIII у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Доказів звернення стягувача до суду про звернення стягнення на грошові кошти приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра", заявник не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що арешт накладено на рахунки приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" для забезпечення стягнення штрафу в сумі 3723,00 грн. Доказів накладення арешту на рахунки приватного багатопрофільного підприємства "Кліпсидра" для забезпечення стягнення штрафу в сумі 670140,00 грн. заявник до суду не надав.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" також встановлено, що на допомогу по державному соціальному страхуванню, яка виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Отже, з аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що арешт може бути накладено на грошові кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту, звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику, зокрема кошти, призначені для виплати заробітної плати.

Як видно з постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 13.07.2018 р. у виконавчому провадженні ВП №56772560 при примусовому виконанні постанови №24-02-23/064/052 від 18.04.2018 р., арешт накладено на рахунки: №260530516070600, №26040051602941, №26007051611986, №26004051517533, №26000051608394, №26004051611398, МФО 356282; зареєстровані в ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Чернівці; №2604523452, № 26005131712, № 26000237224, МФО 380805, зареєстрованих в АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Отже, арешт накладений не на всі кошти, а лише на кошти в межах суми стягнення, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику приватному багатопрофільному підприємству "Кліпсидра".

З огляду на дані обставини справи, позивач не позбавлений можливості, зокрема, виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки та збори.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

На час розгляду заяви про забезпечення позову, спірні правовідносини судом не вирішені, будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся не надано. Не надано доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Судом такі підстави також не встановлені.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На переконання суду, задоволення заяви позивача про забезпечення позову буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що, в даному випадку, з огляду на зміст оскаржуваного рішення та суть спірних правовідносин є неприпустимим.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З поданої заяви про забезпечення позову видно, що заявник в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 151 КАС України просить зупинити дії рішень суб'єкта владних повноважень (головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області) та заборонити йому вчиняти дії щодо стягнення, яке не є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький