Рішення

від 30.07.2018 по справі 826/9018/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 30 липня 2018 року                                                    №826/9018/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу  за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області  дотовариства з обмеженою відповідальністю "Вик-маркет"  пронакладення арешту, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Вик-маркет",  в якій просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Вик-маркет" (код ЄДРПОУ 40264420), що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 140101000) у розмірі 29   461, 50 грн.. Позовні вимоги мотивовано тим, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 29     461, 50 грн., який самостійно платником податків не сплачується. Відповідач письмових заперечень проти позову не надав. Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження. Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» (код ЄДРПОУ 40264420, адреса 03680, м Київ, вул. Малинська, буд. 2/4) знаходиться на обліку як платник податків за основним місцем обліку у Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. За товариством з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» обліковується податкова заборгованість у розмірі 29 461, 50 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань визначених контролюючим органом за результатами перевірки в податковому повідомленні-рішенні від 30.03.2017 №0006151201 та грошових зобов'язань самостійно визначених платником податків в декларації від 21.11.2016 №1600043287. Податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0006151201 не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку. У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29     461, 50 грн., товариству з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» сформовано податкову вимогу від 21.03.2017 №30-17, в якій зазначено, що станом на 20.03.2017 за відповідачем обліковується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 29 317, 00 грн. Також, 21.03.2017 позивачем складено рішення №124 про опис майна у податкову заставу. Станом на 22.05.2017 за товариством з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» обліковується податковий борг на загальну суму 29 461, 50 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розрахунку заборгованості. Податкова вимога, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення була повернута на адресу позивача. З врахуванням викладеного, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет», який має податковий борг у розмірі 29 461, 50 грн. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті. Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках. Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Ці норми та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Закладений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм розкривається і через затверджену постановою Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Так, відповідно до пунктів 10.1, 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця, рішенням суду чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів). Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. З урахуванням викладеного, оскільки суду надано докази наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Вик-маркет» податкової заборгованості в сумі 29 461, 50 грн., а відповідачем не надано доказів погашення останньої, враховуючи наявність у контролюючого органу відповідних повноважень на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ:          Позов задовольнити. Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Вик-маркет" (код ЄДРПОУ 40264420), що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 140101000) у розмірі 29     461, 50 грн. Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                        Літвінова А.В.