Рішення

від 30.07.2018 по справі 826/16021/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2018 року № 826/16021/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомАдвокатського об'єднання "МЕДЖІСТЕРС" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0064171208 ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Адвокатське об'єднання "МЕДЖІСТЕРС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017р. №0064171208.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток Адвокатським об'єднанням "МЕДЖІСТЕРС".

За результатом проведеної перевірки складено акт від 14.09.2017р. № 7550/26-15-12-08/37270543 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено терміни сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток Адвокатським об'єднанням "МЕДЖІСТЕРС" (код ЄДРПОУ 37270543) за 2016р. Фактична дата сплати податку на прибуток шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2016р. № 9270152332 від 20.02.2017р. (граничний термін сплати 19.02.2017р.). Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017р. № 0064171208 відповідно до якого встановлено порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 153820,0 грн. накладено штраф у розмірі 10 % , що складає 15382,0 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

04.10.2017р. позивачем подано скаргу до ДФС України, однак рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 28.11.2017р. № 27816/6/99-99-11-03-01-25, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2017р. № 0064171208 - без змін.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами сторін, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп.21.1.1-пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно із підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов'язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.п. 49.18 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Разом з тим, у Європейській конвенції про обчислення строків (ETS N 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін "diesadquem" означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

В силу приписів п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2016р. позивач здійснив оплату авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 154 129,0 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 15.12.2016р. (а.с. 110)

23.01.2017р. Адвокатським об'єднанням "МЕДЖІСТЕРС" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік в якій визначено суму узгодженого податкового зобов'язання по рядку 19 "податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного податкового періоду)" у розмірі 178 054,0 грн., строком сплати 19.02.2017р. (а.с. 19-22)

25.01.2017р. позивач здійснив оплату податку на прибуток за 2016р. в розмірі 23 925,0 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 26.01.2017р. (а.с. 29)

Однак, 20.02.2017р. позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств в якій було виправлено рядок 16 та зазначено "зменшення нарахованої суми податку" у розмірі 154 129,0 грн., а відтак внесено виправлення і в рядок 27 "збільшення (зменшення_ податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств)" на вищезазначену суму. (а.с. 24-27)

Таким чином, податковий борг з податку на прибуток станом на 19.02.2017р. склав 153 820,0 грн. Фактичне погашення боргу відбулося 19.02.2017р. за рахунок наявної переплати в сумі 24 234,0 грн. та 20.02.2017р. шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2016р. № 9270152332 від 20.02.2017р. на зменшення податкових зобов'язань (неврахований рядок 16 "зменшення нарахованої суми податку" у сумі 154 129,0 грн.), що не заперечується сторонами.

Отже, матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до контролюючого органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку, а також сплата податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств до завершення граничного строку сплати такого зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, то у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Більше того, суд зазначає, що специфіка нарахування штрафної санкції, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а отже, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафу, передбаченого з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 13.02.2018р. у справі № 803/1156/17, адміністративне провадження К/9901/416/17.

Таким чином, факт своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2016р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування податковового повідомлення-рішення від 29.09.2017р. № 0064171208, оскільки в ході розгляду справи судом не встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 307,30 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень від 06.12.2017р. № 385 на суму 1600,0 грн. та від 19.12.2017р. № 403 на суму 707,30 грн. Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає вся сума судового збору.

Керуючись ст. 77, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Адвокатського об'єднання "МЕДЖІСТЕРС" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.09.2017р. №0064171208.

3. Стягнути на користь Адвокатського об'єднання "МЕДЖІСТЕРС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 307, 30 грн. (дві тисячі триста сім гривень 30 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська