Рішення

від 17.07.2018 по справі 925/580/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Черкаси справа № 925/580/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Скварчинського М.І. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Юрія" до Приватного підприємства "Вторинка" про стягнення 65508 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Юрія" звернувся в господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Вторинка" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі - продажу товару № 01/01/17 від 03.01.2017 року, 65 508 грн. 50 коп. боргу, а також відшкодування 1762 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого йому позивачем товару згідно договору купівлі - продажу № 01/01/17 від 03.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду , по ній відкрито провадження у справі № 925/580/18, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.07.2018, зобов'язано позивача провести звірку взаєморозрахунків з відповідачем та акт звірки надати до суду, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвал суду від 14.06.2018, направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві, їм вручені, що підтверджується повідомленнями відділень поштового зв'язку про вручення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 181 - 182).

17.07.2018 позивач в особі свого представника подав до суду заяву, в якій просив замінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства "Юрія" на Приватне акціонерне товариство "Юрія", оскільки після подання позовної заяви до суду відбулась реєстрація зміни типу та найменування товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення загальних зборів позивача, викладеного в протоколі № 1/2018 від 18.04.2018. Згідно з п. 1.1. Статуту позивача, Приватне акціонерне товариство "Юрія" є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Юрія". Заява позивача в особі його представника ухвалою суду від 17.07.2018 прийнята до розгляду і задоволена, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.06.2018, Статут товариства і протокол річних загальних зборів товариства № 1/2018 від 18.04.2018 приєднані до матеріалів справи (а.с. 185-234).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував, у судове засідання представника не направив, не повідомивши причини неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, його представника за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд позов задовольнити повністю.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

03.01.2017 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Юрія", як продавець, і відповідач - Приватне підприємство "Вторинка", як покупець, уклали договір купівлі - продажу товару № 01/01/2017 (далі - Договір, а.с. 31-33), за умовами п.п. 1.1. якого Продавець зобов'язувався продати, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації (Додаток № 1).

Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п.2.1. - ціна товару вказана в специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару здійснюється Покупцем на протязі десяти банківських днів після одержання рахунка-фактури на отриману кількість вторинної сировини від Продавця;

п.3.2. - моментом передачі Товару продавцем, та прийому Товару Покупцем, тобто моментом доставки, вважається дата в накладній, виписаній Продавцем;

п.7.1. - договір набуває чинності від дати його підписання і діє до 31 грудня 2017 року або до повного виконання зобов'язань. Якщо протягом місяця до дня закінчення Договору, ні одна зі Сторін письмово не заявила про його розірвання, то Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація, згідно з якою: назва товару - макулатура МС 5Б, об'єм - 1 т, ціна - 2900,00 грн./т і макулатура МС 7Б, об'єм - 1 т, ціна - 2900,00 грн./т.

На виконання умов Договору № 01/01/2017 від 03.01.2017 і Специфікації до нього (Додаток № 1 до Договору) відповідно до видаткових накладних позивача № ЮЮБ00011632 від 24.02.2017 на суму 913,50 грн., № ЮЮБ00011633 від 27.02.2017 на суму 1450,00 грн. і приймальних квитанцій відповідача від 03.03.2017 на суму 928,00 грн., від 06.03.2017 на суму 754,00 грн., від 10.03.2017 на суму 1276,00 грн., від 10.03.2017 на суму 435,00 грн., від 13.03.2017 на суму 957,00 грн., від 15.03.2017 на суму 812,00 грн., від 17.03.2017 на суму 609,00 грн., від 20.03.2017 на суму 942,00 грн., від 22.03.2017 на суму 812,00 грн., від 24.03.2017 на суму 609,00 грн., від 27.03.2017 на суму 1276,00 грн., від 29.03.2017 на суму 1015,00 грн., від 31.03.2017 на суму 1087,50 грн., від 03.04.2017 на суму 942,50 грн., від 06.04.2017 на суму 1493,50 грн., від 07.04.2017 на суму 391,50 грн., від 10.04.2017 на суму 1058,50 грн., від 12.04.2017 на суму 899,00 грн., від 14.04.2017 на суму 899,00 грн., від 18.04.2017 на суму 1073,00 грн., від 21.04.2017 на суму 986,00 грн., від 24.04.2017 на суму 826,50 грн., від 26.04.2017 на суму 681,50 грн., від 28.04.2017 на суму 812,00 грн., від 04.05.2017 на суму 1015,00 грн., від 04.05.2017 на суму 928,00 грн., від 05.05.2017 на суму 290,00 грн., від 10.05.2017 на суму 1653,00 грн., від 12.05.2017 на суму 1856,00 грн., від 15.05.2017 на суму 1116,50 грн., від 17.05.2017 на суму 1218,00 грн., від 19.05.2017 на суму 159,50 грн., від 22.05.2017 на суму 1044,00 грн., від 24.05.2017 на суму 1189,00 грн., від 26.05.2017 на суму 826,50 грн., від 29.05.2017 на суму 1073,00 грн., від 31.05.2017 на суму 957,00 грн., від 02.06.2017 на суму 812,00 грн., від 06.06.2017 на суму 1015,00 грн., від 07.06.2017 на суму 841,00 грн., від 09.06.2017 на суму 696,00 грн., від 12.06.2017 на суму 841,00 грн., від 14.06.2017 на суму 928,00 грн., від 16.06.2017 на суму 1218,00 грн., від 19.06.2017 на суму 812,00 грн., від 21.06.2017 на суму 623,50 грн., від 23.06.2017 на суму 913,50 грн., від 26.06.2017 на суму 913,50 грн., від 29.06.2017 на суму 1058,50 грн., від 30.06.2017 на суму 652,50 грн., від 03.07.2017 на суму 812,00 грн., від 04.07.2017 на суму 638,00 грн., від 06.07.2017 на суму 652,50 грн., від 10.07.2017 на суму 1073,00 грн., від 10.07.2017 на суму 783,00 грн., від 12.07.2017 на суму 1087,50 грн., від 14.07.2017 на суму 623,50 грн., від 18.07.2017 на суму 681,50 грн., від 18.07.2017 на суму 957,00 грн., від 21.07.2017 на суму 1131,00 грн., від 24.07.2017 на суму 870,00 грн., від 26.07.2017 на суму 812,00 грн., від 28.07.2017 на суму 812,00 грн., від 31.07.2017 на суму 1116,50 грн., від 02.08.2017 на суму 725,00 грн., від 04.08.2017 на суму 609,00 грн., від 07.08.2017 на суму 1218,00 грн., від 09.08.2017 на суму 754,00 грн., від 11.08.2017 на суму 783,00 грн. позивач у період з 24.02.2017 по 11.08.2017 передав відповідачу, а відповідач прийняв передбачений договором товар на загальну суму 66192,50 грн., на оплату цього товару позивача видав рахунки (а.с. 38- 180).

06.10.2017 за вих. № 966 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості на суму 70508,50 грн., що виникла із відносин по договору купівлі-продажу товару № 01/01/2017 від 03.01.2017 (а.с. 35-37), яка відповідачем залишена без відповіді і виконання.

Із довідки ПАТ Сбербанк від 22.02.2018 вих. № 123/5/41-1, Акта звірки взаємних розрахунків сторін за період з 24.02.2017 по 16.07.2018, складеного позивачем, вбачається, що на початок періоду за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 51316 грн. як початкове сальдо , за період з 24.02.2017 по 01.11.2017 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 66192,50 грн., відповідачем проведено оплату товару на загальну суму 52000 грн., заборгованість складає 65508,50 грн., вимога позивача до відповідача про їх стягнення і є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі - продажу товару № 01/01/17 від 03.01.2017 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір купівлі-продажу товару № 01/01/17 від 03.01.2017 року, укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався.

Вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за товар в сумі 65508 грн. 50 коп., поставлений на підставі договору купівлі - продажу товару № 01/01/17 від 03.01.2017 року, позивачем підтверджена поданими ним письмовими доказами, поясненнями його представника в засіданні суду, відповідачем належними і допустимими доказами не спростована, тому ця вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку та строків розрахунків за поставлений товар, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вторинка", ідентифікаційний код юридичної особи 37067191, місцезнаходження: 18016, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1 на користь Приватного акціонерного товариства "Юрія", ідентифікаційний код юридичної особи 00447853, місцезнаходження: 18030, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Кобзарська, буд. 108, р/р 26006013017449 в ПАТ Сбербанк м. Київ, МФО 320627 - 65508 грн. 50 коп. боргу, 1762 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 30 липня 2018 року.

Суддя В.М. Грачов