Постанова

від 23.07.2018 по справі 820/1836/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1836/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

представника позивача Єпіфанов Я.В.

представника відповідача Мироненка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Шевченко О.В.) від 01.06.2018р. (повний текст рішення складено 11.06.2018 р.) по справі №820/1836/18

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Східний масив"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обслуговуючий кооператив "Гаражно-Будівельний кооператив "Східний масив", звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №68/4124/0/250-17-П від 07.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови порушено вимоги чинного законодавства, а саме не встановлено замовника/забудовника, перевірка проведена за відсутності позивача, внаслідок чого він був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення, заперечення щодо висунутого звинувачення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про протиправність оскаржуваного припису. Зазначив, що оскільки перевірка була проведена на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, встановлені за її наслідками висновки є обґрунтованими, то до позивача правомірно було притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення суду підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі направлень для проведення позапланового заходу державного контролю від 07.11.2017 року № 912-н та від 27.11.2017 року № 992-н, співробітниками відповідача проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Грицевця, 9, за наслідками якої складено Акт № 912/992-А від 28.11.2017 року.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем ведуться роботи з будівництва одноповерхової нежитлової будівлі на 9-ть окремих приміщень (обладнаних окремими входами з боків) орієнтовними розмірами в плані 48.5х7.3 м. Вказана будівля розміщена на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138200:11:004:0001 загальною площею 0,4361 га), наданій позивачеві для експлуатації та обслуговування автостоянки на 110 машиномісць та нежитлових будівель літ. "А-1" та літ "Б-1" відповідно до договору оренди від 19.06.2013 року та частково на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м.Харкова.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та генерального плану Харківської міської ради від 03.11.2017 року № 6495/0/27-17 містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об'єкту будівництва не надавалися, вказана будівля має ознаки об'єкта з незначними наслідками (СС1). Приміщення будується без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт ОК ГБК "Східний масив" від 28.11.2017 року №912-992-Пр-3 та припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №912/992-ПР-У від 28.11.2017 року.

За результати розгляду матеріалів перевірки, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2017 року №68/4122/0/250-17-П, якою за порушення приписів ч.ч. 1, 2 ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.2 Порядку здійснення технічного нагладу під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2017 року № 903 до позивача на підставі п.5 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладено штраф у розмірі 70480.00 грн. Постанова направлена на адресу позивача 08.12.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням №6114602817480.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю вказаної постанови звернувся до суду із адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки із матеріалів перевірки неможливо встановити, що саме позивач здійснив самочинне будівництво спірних приміщень, то застосування до позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити мотиви і підстави відмови задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до положень статтею 6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, згідно п. 9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, серед іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку №533).

Згідно п. 13 Порядку №533, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Разом з тим, вказаними положеннями окремо визначено відповідальність суб'єкта містобудування, як за не допуск до проведення перевірки.

Як було встановлено під час розгляду справи, перевірка була проведена за відсутності уповноваженого представника позивача. Доказів недопуску посадових осіб до проведення перевірки матеріали справи не містять.

Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (далі Порядок - №244).

Згідно пункту 9 Порядку №244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2017 року, приписи про зупинення підготовчих робіт та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були складені за відсутністю уповноваженого представника позивача.

Представник відповідач під час розгляду справи підтвердив, що вказані документи не були надані суб'єкту містобудування після завершення перевірки, а були направлені засобами поштового зв'язку 01.12.2017 року, на підтвердження чого надано опис вкладень та чек.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2017 року вказано, що справа буде розглядатися 07.12.2017 року о 11 год. 00 хв.

Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи зазначив, що оскільки вищевказаний протокол було направлено позивачу засобами поштового зв'язку, то останній вважається належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано лише копію опису вкладень та фіскальний чек ПАТ "Укрпошта". Зворотного повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Крім того, згідно наданої відповідачем роздруківки з офіційного сайту Укрпошти вбачається, що вищевказане поштове відправлення вручено адресату лише 22.12.2017 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача були відсутні відомості про повідомлення містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач порушив норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі викладеного відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідачем не було дотримано встановлений законом порядок її винесення, а тому вона є протиправною.

Суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм права, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині підстав та мотивів задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2018р. по справі №820/1836/18 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Східний масив" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови змінити з підстав та мотивів задоволення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.О. Донець Повний текст постанови складено 30.07.2018 року.