Рішення

від 21.06.2007 по справі 4/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21.06.2007                                                                Справа №  4/187-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської

філії  м.Херсон   

до    товариства  з обмеженою відповідальністю "Німфа-Н"  м.Херсон  

про   стягнення  95грн.36коп.  

за участю  представників сторін:

від  позивача – юрист Бондаренко Р.І.

від  відповідача -  не з'явився

                                                  в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідача  83грн.44коп.  основного боргу,  8грн.33коп. втрат від інфляції та 3грн.59коп. пені  у зв'язку з  несвоєчасними  розрахунками   за надані послуги зв'язку згідно з договором №043436  від  23.01.2002року.

В засіданні суду позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення щодо  підстав позову.

Відповідач  своїм  правом на судовий захист  не  скористався, в засідання суду не  з'явився, витребувані судом документи не надав, незважаючи  на  те, що був  повідомлений про  час розгляду справи, про  що  свідчать  лист суду від 12.06.2007року №4/187-07/13528, яким йому повторно  надіслана ухвала про порушення справи  від  31.05.2007року.

За таких  підстав, оскільки клопотання про  відкладення справи  відповідачем   не надіслано, справа відповідно до  ст. 75 ГПК України розглядається за наявними  в ній доказами, яких  достатньо для вирішення спору по  суті.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню частково з  урахуванням наступного.

Згідно з укладеним між сторонами договором №043436 від 23.01.2002року  позивач зобов'язався надавати  відповідачу послуги електрозв'язку.

          Відповідач відповідно до п. 4.6 зазначеного договору зобов'язався сплачувати  вартість   наданих  послуг  на умовах попередньої оплати  шляхом авансових платежів до 20 числа поточного місяця з  подальшим перерахунком (до  10  числа місяця, що настав після розрахункового  періоду), виходячи  із  фактично  наданих  послуг.

          Матеріалами справи та наданим позивачем розрахунком підтверджується,  що позивач виконав свої обов'язки за договором і надавав відповідачу зазначені договором послуги  зв'язку, які сплачувалися відповідачем частково.

Відповідно до п.п. 1,7 ст. 193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

Відповідач  не виконав своїх обов'язків за договором по своєчасних розрахунках за надані послуги  і перерахував їх вартість частково. Заборгованість його за період з 01.06.2006року по 31.03.2007 року становила 83грн.44коп.

Оскільки  доказів сплати  зазначеної суми, або  будь-яких  заперечень  проти  позову відповідачем суду не  надано, вимоги  про  стягнення основного боргу  підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

З урахуванням  вимог  зазначеної  норми, позовні вимоги про  стягнення 8грн.33коп. втрат від інфляції за прострочку сплати  боргу також  підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  вимоги позивача в частині стягнення 3грн.59коп. пені, нарахування якої  передбачено статтею 36 Закону України «Про  телекомунікації» та пунктом 5.8 договору про  надання послуг в розмірі   облікової  ставки НБУ, що  діяла в період прострочки, суд  виходить  із  наступного.

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          В той же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України пеня  не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування пені, а лише обмежили  її  розмір обліковою  ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен  день  прострочки), не  визначивши при  цьому кінцевий  термін  обчислення. Тому, суд  вважає  необхідним застосувати  норму п.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня, коли зобов'язання  мало  бути  виконано.

          Суд  також  зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації  в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо  інші строки  не  встановлені Господарським  Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки  позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, статті  258 ЦК України та 232 ГК України підлягають  застосуванню  одночасно, оскільки  вони  не  суперечать, а доповнюють  одна одну.

          Період  нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України  починається з 10.07.2006року та закінчується 10.02.2007року. Строк позовної  давності щодо стягнення пені, передбачений ст.258 ЦК України позивачем не  пропущено. Таким чином,  позовні вимоги щодо  стягнення пені підлягають  задоволенню частково  в сумі 2 грн.43коп., оскільки  її  нарахування слід  було  припинити 10.02.2007року.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою  представника позивача судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.                            

          На підставі п. 1, 7 ст. 193, ч. 6  ст. 232  Господарського Кодексу України,  ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги  задовільнити  частково.

          2. Стягнути з товариства  з обмеженою відповідальністю "Німфа-Н"  м.Херсон  вул.Бойко № 187 кв. 40 р/р 260043011021 в Херсонській філії АКБ «Гарант» МФО 352532 код 31759811  на користь  відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії  м.Херсон  проспект Ушакова № 41 р/р  260012199 в ВАТ  «Райффайзен банк Аваль” МФО 352093  код ОКПО  01188661  -  83грн.44коп.  основного боргу,  8грн.33коп. втрат від інфляції, 2 грн. 43коп. пені,  98грн.16коп.  витрат по сплаті  державного мита  та  113грн.56коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В решті суми позову відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до  

                                                                      вимог  ст. 84 ГПК України 26.06.2007року.