Постанова

від 22.06.2007 по справі 15/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "22" червня 2007 р.                                                                  Справа №  15/210

Господарський суд Рівненської області у складі судді  Коломис В. В. при секретарі судового засідання  Михалевській Л.В.   розглянув справу

за позовом       Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет-Рівне"

до відповідача  Державна податкова інспекція у м. Рівне

про                       визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Представники:

від позивача    –Костюченко С.А.(дов.№ 2юр від 12.03.07 р.) ;

від відповідача–  Горфінкель О.Г.(дов.№ 28608/10-15 від 20.06.07 р.);            Оніщук В.П. (дов.№ 436/10-32 від 11.01.07 р.)

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ: Позивач - ТОВ "Керамет-Рівне" м.Рівне звернувся до господарського суду Рівненської області з адміністративним позовом, відповідно з яким просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 15 грудня  2006 року за №0004022342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємства на загальну суму 201216,9 грн.; №0004032342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 220946,2 грн., від 18.01.2007 року за №0000192342/1/23-121 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2073,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, посилається на те, що податковим органом на підставі матеріалів перевірки (акт перевірки від 22.12.2005 року №82/23/14338719) та за наслідками розгляду в адміністративному порядку первинної скарги першим заступником начальника ДПІ у м. Рівне Чуєм В.В. безпідставно та неправомірно прийнялись податкові повідомлення-рішення від 15 грудня  2006 року за №0004022342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємства на загальну суму 201216,9 грн.; №0004032342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 220946,2 грн., від 18.01.2007 року за №0000192342/1/23-121 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2073,61 грн.

          Відповідач –ДПІ у м.Рівне у поданих письмових запереченнях на адміністративний позов не погоджується з наведеними підставами для скасування вказаних вище повідомлень-рішень. Крім того, в обґрунтування невизнання товариству з обмеженою відповідальністю «Керамет-Рівне» валових витрат та податкового кредиту відповідачем наводяться такі підстави, як наявність ознак фіктивності у ПП „Деметрія” через незнаходження за юридичною адресою (акт виходу від 10.11.2006 року за №2/23-154) і неможливості перевірити зв'язок вищевказаних операцій з господарською діяльністю ТОВ „Керамет-Рівне”.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

          При цьому суд встановив та врахував таке.

          Фахівцями державної податкової інспекції у м. Рівне проведено виїздну планову документальну перевірку ТОВ «Керамет-Рівне» з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного законодавства за період з 16.12.2005 року по 30.09.2006 року.

          Провівши вказану вище перевірку, податковим органом складено акт перевірки від 08.11.2006 року №910/23-100/33982453 (а.с.7-15), в якому зроблено висновок про допущення позивачем –ТОВ «Керамет-Рівне» порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 та пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” за №168/97 від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), так як підприємством включено у липні –вересні 2006 року 731698 грн. 14 коп. до складу валових витрат та 146339 грн. 60 коп. податку на додану вартість до складу податкового кредиту від операції з придбання металобрухту чорних металів  у ПП «Деметрія». В матеріалах перевірки вказане підприємство – ПП «Деметрія» відповідно до акту виходу за юридичною адресою від 10.11.2006 року за №2/23-154 за юридичною адресою не знаходиться, що не дає можливості перевірити зв'язок вищезазначеної операції з господарською діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет-Рівне».

          За результатами проведеної перевірки та розгляду первинної скарги податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 грудня  2006 року за №0004022342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємства на загальну суму 201216,9 грн.; №0004032342/0 (а.с.20-21) про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 220946,2 грн., від 18.01.2007 року за №0000192342/1/23-121 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2073,61 грн.

          Дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши норми відповідних законів та нормативних актів суд прийшов до висновку, що вищенаведене твердження Відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, що підтверджується наступним.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вимогами пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” за №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.5 статті 7 цього ж Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:  дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу , підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вищезазначеного Закону регламентує, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.  Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому, з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, протягом липня –вересня 2006 року Позивач на виконання умов договорів купівлі-продажу від 18 липня 2007 року за №КМР-06/92 та від 21 серпня 2006 року за №КМР-21/08 отримував від ПП «Деметрія» металобрухт чорних металів та інші товари. Якісні та цінові показники продажу металобрухту чорних металів та інших товарів обумовлювались сторонами шляхом укладення додатків до зазначених договорів, а саме в специфікаціях та інших додатках до договорів.

В підтвердження здійснення виконання умов договорів купівлі-продажу металобрухту чорних металів та інших товарів, окрім зазначених вище документів, як під час проведення Відповідачем перевірки так і в судовому засіданні, Позивачем надавались видаткові накладні від 26.09.2006 року №ВП-26/09, від 04.09.2006 року за №ВП-04/09, від 01.09.2006 року за №ВП-01/09, від 27.09.2006 року за №ВН-27/09, від 30.11.2006 року за №ВН 30/11, від 19.07.2006 року за №19/07,2; від 06.09.2006 року за №ВП-06/09, від 08.09.2006 року за №ВП-08/09, від 02.08.2006 року за №ВП-02/08, приймально-здавальні акти виписані в період серпень-вересень2006 року, а також податкові накладні виписані ПП „Деметрія” в період з 19.07.206 року по 08.09.2006 року за №№№2607, 19072, 2807, 0208/1, 0409, 3108/2, 04/09, 08/09,  

Крім того, Позивачем, в якості надання належних доказів по справі та в підтвердження обґрунтувань викладених у поданому до господарського суду адміністративному позові, надано витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АА №200272. Згідно даного реєстру ПП „Деметрія” в особі керівника Лобуренка О.П. зареєстроване за №217458 (Інд. код 22567090) по місцю знаходження – Рівненська область, Рівненський район, с. Корнин, вул. Центральна, 45 (номер бланка про державну реєстрацію АОО226002 від 21.07.2004 року).

Договірні зобов'язання між Позивачем та ПП «Деметрія» виникли згідно договорів купівлі-продажу від 18 липня 2007 року за №КМР-06/92 та від 21 серпня 2006 року за №КМР-21/08 та виконані в повному обсязі.

Статтею 204 Цивільного кодексу України  визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсний.

Вказані вище договори купівлі-продажу є дійсними, зі сторони Відповідача не надавались будь-які докази по визнанню нечинними договорів купівлі-продажу від 18 липня 2007 року за №КМР-06/92 та від 21 серпня 2006 року за №КМР-21/08.

В свою чергу Позивач, як добросовісний набувач, відповідно до статті 689 ЦК України прийняв товар та вчинив дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару.

Таким чином, з наведених вище підстав, посилання податкового органу на неможливість перевірки взаємостосунків ПП „Деметрія” з ТОВ „Керамет-Рівне” не відповідають положенням Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Закону України „Про податок на додану вартість” за №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями). Результати таких перевірок не можуть впливати на податкові права і обов'язки ТОВ „Керамет-Рівне”, оскільки Позивач не може нести відповідальність за дії постачальників та контрагентів.    

З огляду на викладене, позивач правомірно заявив позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Рівне від 15 грудня  2006 року за №0004022342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємства на загальну суму 201216,9 грн.; №0004032342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 220946,2 грн., від 18.01.2007 року за №0000192342/1/23-121 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2073,61 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість доводи, на які посилався відповідач, як на правомірність своїх дій, і, відповідно, прийнятих рішень, є безпідставними, необгрунтованими та надуманими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 55, 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2.Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 15 грудня  2006 року за №0004022342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємства на загальну суму 201216,9 грн.; №0004032342/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 220946,2 грн., від 18.01.2007 року за №0000192342/1/23-121 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2073,61 грн. - визнати нечинними.

3.Присудити до стягнення з ДПІ у м. Рівне ( 33023, м. Рівне, вул.. Відінська, 8, код ЄДРПОУ3432770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Індекс” 3(три)грн. 40 коп. державного мита (судового збору).

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду України в порядку і строки, передбачені статтею 186  Кодексу адміністративного судочинства України.

      Суддя                                                           Коломис В. В.

Постанова складена в повному обсязі

і  підписана суддею  "25" червня 2007 р.