Постанова

від 24.07.2018 по справі 818/1961/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1961/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 по справі № 818/1961/17, ухвалене в м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, 40021, о 11:30, повний текст рішення складено 06.02.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд-В"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛБУД-В" (надалі - позивач, ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС України у Сумській області), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0004341407 від 24.11.2017, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1477 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0004331407 від 24.11.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем у розмірі 260 194 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0004341407 від 24.11.2017, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1477 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0004331407 від 24.11.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем у розмірі 206 194 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.07.2018р. позивачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 10.11.2017 відповідачем, на підставі Наказу ГУ ДФС у Сумській області №1643 від 26.10.2017 (а.с.14, т.1), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Універсалбуд-В з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським операціям: з ТОВ Будресурспостачання за період грудень 2016 року, з ТОВ БТЛПРО за період грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 10.11.2017р. №3486/18-28-14-07/36897979/220 (а.с.15-35 Т.1). Перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Будресурспостачання за період грудень 2016 року. Також, не підтверджено факт надання послуг позивачу підприємством ТОВ "БТЛПРО" по реконструкції гаража на 26 санітарних автомобілів комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф".

У висновках акта перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України та встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 166 432 грн. в т.ч.:

- по операціям з контрагентом ТОВ Будресурспостачання , код ЄДРПОУ 40698016 за період грудень 2016 року на загальну суму 81 938 грн.;

- по операціям з контрагентом ТОВ БТЛПРО , код ЄДРПОУ 38674457 за період грудень 2016 року на загальну суму 84 494 грн.

Підставою для висновків податкового органу про порушення податкового законодавства ТОВ Універсалбуд-В були встановлення неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій у зв'язку з неможливістю встановити реальний рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від виробника, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, відсутністю документа щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорту якості, сертифіката відповідності), неможливо ідентифікувати відповідальних осіб, які приймали та здавали продукцію, яку придбано.

Крім того, в товарно-транспортних накладних невірно вказана марка автомобіля.

Так, у товарно-транспортних накладних зазначено, що перевезення вантажу здійснювалось автомобілем ГАЗ-3302, державний номер НОМЕР_1, тоді як на балансі ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В" не знаходиться автомобіль з такими даними.

Відповідачем зазначено, що угоди ТОВ Універсалбуд-В з ТОВ Будресурспостачання та з ТОВ "БТЛПРО" не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а спрямовані на збільшення валових витрат та податкового кредиту.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки №3486/18-28-14-07/36897979/220 від 10.11.2017, ТОВ Універсалбуд-В подало заперечення на акт, за результатами розгляду яких, згідно відповіді №11987/10/18-28-14-07-17 від 22.11.2017 (а.с.36-46 Т.1), ГУ ДФС у Сумській області вважає вказані висновки такими, що відповідають фактичним обставинам та нормам податкового законодавства, в зв'язку з чим, є правомірними.

На підставі висновків акта перевірки про порушення податкового законодавства, відповідачем 24.11.2017 прийняті податкові повідомлення-рішення №0004331407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 206194 грн. (з них:164955 грн. за податковим зобов'язанням, 41239 грн. - штрафні санкції) (а.с.48, т.1) та №0004341407 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1477 грн. (а.с.49, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що усі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочинів позивача з контрагентами були надані та досліджені в ході перевірки та долучені позивачем до матеріалів справи, в той час як, відповідач, суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Позивач за грудень 2016 року задекларував податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 527 712 грн., при цьому по операціям з контрагентом ТОВ Будресурспостачання за період грудень 2016 року на загальну суму 81 938 грн.; по операціям з контрагентом ТОВ БТЛПРО за період грудень 2016 року на загальну суму 84 494 грн.

Стосовно господарських правовідносин позивача з ТОВ "Будресурспостачання" за грудень 2016 року встановлено проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей на основі договору поставки №07/08 від 01.08.2016 р.

Позивач є суб'єктом господарювання, 28.12.2009 року взятий на податковий облік та з 17.02.2010 року зареєстровано як платник ПДВ (а.с.15, т.1).

01.08.2016 між ТОВ Універсалбуд-В та ТОВ Будресурспостачання , укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №07/08 (а.с.134-135, т.1). Розрахунки між ТОВ Універсалбуд-В та ТОВ Будресурспостачання у грудні 2016 року проведені у безготівковій формі на загальну суму 398455,80 грн. Перевезення товару здійснювалось покупцем власними транспортом зі складу продавця. На підтвердження реальності виконання зазначеної угоди позивачем надано: договір поставки №01/08 від 01.08.2016 (а.с.134-135, т.1); видаткові накладні: №118 від 31.12.2016, №117 від 31.12.2016, №116 від 31.12.2016, №117 від 31.12.2016, №118 від 31.12.2016, №114 від 31.12.2016, №113 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №103 від 30.12.2016, №102 від 30.12.2016, №97 від 30.12.2016, №96 від 30.12.2016, №109 від 29.12.2016, №105 від 23.12.2016, №101 від 23.12.2016, №100 від 23.12.2016, №99 від 23.12.2016, №98 від 23.12.2016, №95 від 23.12.2016, №94 від 23.12.2016, №93 від 23.12.2016, №92 від 23.12.2016, №91 від 23.12.2016, №90 від 23.12.2016, №89 від 23.12.2016, №88 від 23.12.2016, №87 від 12.12.2016 (а.с.51, 55, 59, 62, 66, 69, 73, 77, 81, 84, 88, 90, 93, 96, 98, 102, 105, 107, 109, 113, 116, 119, 121, 124, 128, 131, т.1); податкові накладні №25 від 31.12.2016, №24 від 31.12.2016, №24 від 31.12.2016, №27 від 31.12.2016, №26 від 31.12.2016, №23 від 30.12.2016, №22 від 30.12.2016, №21 від 30.12.2016, №3 від 12.12.2016 №20 від 30.12.2016, №19 від 30.12.2016, №10 від 23.12.2016, №18 від 29.12.2016, №12 від 23.12.2016, №16 від 23.12.2016, №13 від 23.12.2016, №14 від 23.12.2016, №15 від 23.12.2016, №17 від 23.12.2016, №11 від 23.12.2016, №8 від 23.12.2016, №1 від 01.12.2016, №9 від 23.12.2016, №7 від 23.12.2016, №6 від 23.12.2016, №5 від 23.12.2016, №2 від 12.12.2016 (а.с.52-53,56-57,60,63-64,67,70-71,74-75,78-79,82,85-86,89,91, 94,99-100,103,106,108,110-111,114,117,120, 122,125-126,129,132, т.1); товарно-транспортні накладні №Р87 від 12.12.2016, №Р88 від 23.12.2016, №Р89 від 23.12.2016, №Р90 від 23.12.2016, №Р91 від 23.12.2016, №Р92 від 23.12.2016, №Р93 від 23.12.2016, №Р94 від 23.12.2016, №Р95 від 23.12.2016, №Р96 від 30.12.2016, №Р97 від 30.12.2016, №Р98 від 23.12.2016, №Р99 від 23.12.2016, №Р100 від 23.12.2016, №Р101 від 23.12.2016, №Р102 від 30.12.2016, №Р103 від 30.12.2016, №Р105 від 23.12.2016, №Р106 від 30.12.2016, №Р108 від 30.12.2016, №Р109 від 29.12.2016, №Р113 від 30.12.2016, №Р114 від 31.12.2016, №Р116 від 31.12.2016, №Р117 від 31.12.2016, №Р118 від 31.12.2016 (а.с.5-30, т.2).

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Подані документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки податкового органу викладені в акті перевірки про відсутність у товарно-транспортних накладних (а.с.5-30, т.2) від ТОВ Будресурспостачання" обов'язкових реквізитів: відсутні дані про посвідчення водія; відсутня інформація хто саме отримав; відсутня інформація хто саме здав ТМЦ; відсутня інформація про прийняття та здачу водієм/експедитором ТМЦ; відсутня інформація хто саме прийняв ТМЦ; відсутня інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, а саме часу прибуття та вибуття.

Проте, відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладені норми Податкового кодексу України свідчать про те, що існує декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав усі необхідні первинні документи, які відображають реальність господарської операції з ТОВ Будресурспостачання".

Доводи відповідача на Акт перевірки від 19.10.2017р. №28331/18-28-14-07/40698016/196 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Будресурспостачання" за результатами якої було встановлено порушення товариством вимог ст.198 ПК України та завищено податковий кредит по податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2016р. на суму 131428грн., колегією суддів не приймається до уваги, оскільки позивачем надано до суду копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2017р. з якого свідчить, що на даний час триває процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень, які було прийнято за наслідками порушень викладених в акті перевірки ГУ ДФС в Сумській області від 19.10.2017р. №28331/18-28-14-07/40698016/196. Судом першої інстанції позовні вимоги ТОВ "Будресурспостачання" задоволено, скасовано податкове повідолмлення-рішення яким підприємству збільшено грошове зобов'язання по ПДВ на суму 131428,00 грн. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративногос суду від 18.06.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2017р. по справі №818/1785/17.

Також, необгрунтованими є доводи відповідача про невідповідність наданої позивачем на перевірку товарно-транспортної накладної вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа або неправильне оформлення, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Необґрунтованими є також доводи відповідача про відсутність сертифікатів якостіоскільки згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV в редакції 11.06.2017, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Тобто, первинні документи - це договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські документи (виписки, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт переміщення товарів, це акти списання матеріалів (продукції) у виробництво тощо.

Сертифікат якості, відповідності, паспорт продукції тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції, крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському (податковому) обліку, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського (податкового) обліку.

Крім того, ст. 44 Податкового кодексу України, визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Сертифікат якості чи паспорт продукції не відносяться до документів, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України.

Стосовно господарських правовідносин позивача з ТОВ БТЛПРО за період грудень 2016 року на загальну суму 84 494 грн., слід зазначити наступне.

За результатами проведеного тендеру, 23.06.2016 укладено договір підряду №5 між Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В" на виконання реконструкції гаража на 26 санітарних автомобілів комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф", м. Суми, пров. Громадянський, буд. 4а у строк до вересня 2016 (а.с.173-176, т.2). Договірна ціна робіт, що доручається для виконання становить 6341237,22 грн., в тому числі ПДВ 1056872,87 грн. (п.3.1, т.2).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт відповідно до пропозиції конкурсних торгів становить 85 календарних днів з дня укладання Договору. Початок виконання робіт: липень 2016 року, завершення виконання робіт: вересень 2016 року. Додатковою угодою до Договору від 20.12.2016 позивач та Управління капітального будівництва Сумської ОДА продовжили строк виконання договору на 100 календарних днів - до 25.12.2016 (а.с.177, т.2).

Згідно з п. 9.1 договору Підрядник має право залучити до виконання спеціальних робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи та їх фінансову та професійну спроможність, і забезпечує координацію їх діяльності та виконання ними доручених їм робіт на будівельному майданчику. Оплату за виконану субпідрядником роботу здійснює Підрядник.

Попереднє повідомлення Замовника про залучення субпідрядника або отримання погодження від Замовника на таке залучення договором не передбачено.

01.12.2016 між ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В" та ТОВ "БТЛПРО" укладено договір субпідряду №1/12/16 (а.с.166-168, т.1). Згідно умов договору підрядник - ТОВ "БТЛПРО", зобов'язується за дорученням замовника - ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В", у встановлений договором строк та за договірною ціною виконати будівельні роботи на об'єкті замовника: реконструкція гаража на 26 санітарних автомобілів комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф", м. Суми, пров. Громадянський, буд. 4а.

Загальна ціна робіт за вказаним договором становить 506962,80 грн. в тому числі ПДВ 84493,80 грн. Розрахунки між ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В" та ТОВ "БТЛПРО" у грудні 2016 року не проводились.

На виконання умов договору складено Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а.с.136-165,169-180,181-187,190-194,197-202,204-210,212-214, т.1) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року (а.с.180,188-189,195,196,211,215-216, т.1).

Субпідрядником оформлено податкову накладну №9266728587 від 18.01.2017 з визначенням суми податку на додану вартість за грудень 2016 рік на користь ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В" у розмірі 84493,80 грн. (а.с.26, т.1).

Відповідно до даних з ЄДРФО, ТОВ "БТЛПРО" зареєстровано в Державному реєстрі, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто є підприємством, що має статус юридичної особи, не виключено з Реєстру та не має статусу щодо припинення господарської діяльності. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ Універсалбуд-В за період грудень 2016 року по операціям з контрагентом ТОВ БТЛПРО встановлено проведення операцій з придбання послуг по Реконструкції гаража на 26 санітарних автомобілів комунального закладу Сумської обласної ряди Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф . Суму податку на додану вартість за грудень 2016 року за зазначеною податковою накладною у сумі 84 493,80 грн. включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у Додатку 5 (№9266728588 від 18.01.2017) до податкової декларації з податку на додану вартість, та відповідає даним декларації з податку на додану вартість (№9266728587 від 18.01.2017) за грудень 2016 року. Вищезазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання умов Договору було складено акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робот та витрат за грудень 2016 року.

Права на реконструкцію гаража позивач отримав в результаті проведення тендеру за результатами якого був укладений договір підряду № 5 від 23.06.2016 року. Відповідно до умов договору строк виконання робіт - 85 календарних днів з дня укладення договору (п.5.1. договору). При цьому в розділі 4 договору не встановлений чіткий графік фінансування виконаних робіт, а є посилання три умови наявності коштів на реєстраційному рахунку Замовника (4.4. договору). Зміна обсягу робіт під час їх виконання призвела до внесення змін до договору та перенесення строків виконання на грудень 2016 року (Додаткова угода № 1 від 20.12.2016 року.)

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України 1. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону . Стислий графік виконання робіт та не чіткі строки фінансування стали підставою для пошуку підприємства з необхідними матеріальними ресурсами, готових працювати на умовах оплата після виконання робіт . Крім того, незважаючи на укладений договір № 5, фінансування будівництва здійснювалось вкрай нерегулярно, що підтверджується нашими листами та відповідями замовника. Вказані підприємства надали можливість позивачу більш гнучко, без огляду на графік фінансування, планувати виконання робіт з залученням кваліфікованих робітників. Одним з таких підприємств стало ТОВ БТЛПРО .

При цьому, розрахунок людино-годин Відповідач робить за грудень 2016 року посилаючись на акт виконаних робіт за грудень 2016 року. Але акт є документом, який підтверджує перелік та обсяг виконаних робіт . Сторони, які підписують акт вільні у виборі періоду, який він охоплює. Яке свідчить з Актів виконаних робіт ТОВ "БТЛПРО" було виконано неспеціалізовані роботи (демонтаж, очищення поверхонь, приготування муровальних розчинів і т.п.). Даний вид робіт не потребує визначення такого виду діяльності як будівельні чи ремонтні роботи (КВЕД) .

В основу Акта перевірки ТОВ "УНІВЕРСАЛБУД-В", а як наслідок, винесених на основі його висновків податкових повідомлень-рішень, було покладено доводи щодо підприємства-контрагента та здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

Пунктом 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У той же час, посилаючись лише на власні розрахунки, відповідач вказує на неможливість проведення робіт в обсягах, вказаних в актах їх приймання, штатною чисельністю працівників та матеріальною базою ТОВ "БТЛПРО". Разом з тим, з акта перевірки вбачається, що при її проведенні у ТОВ "БТЛПРО" не з'ясовувався факт залучення товариством до виконання робіт інших, крім штатних працівників, не були проведені зустрічні перевірки та не вчинено будь-яких дій для усунення сумнівів, які виникли в контролюючого органу під час проведення перевірки.

Зі змісту з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару та договору підряду були досліджені в ході перевірки.

Так, з огляду на викладені вище норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Крім того, відповідно до п. 200.1., 200.2, 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету у грудні 2016 року на загальну суму 164955 грн., а також про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у грудні 2016 року на загальну суму 1477 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, оскільки поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Крім того, на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказав Європейський суд з прав людини, зокрема 9 січня 2007 року у рішенні Інтерсплав проти України , а також про це зазначив у постанові №21-1578 від 13.01.2009 Верховний Суд України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 31.01.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 по справі № 818/1961/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Резнікова Судді В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 30.07.2018.