ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2018 року
Київ
справа №2а/0570/14204/11
адміністративне провадження №К/9901/6291/18, №К/9901/6294/18
Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Ханової Т.М., Шипуліної Т.М., розглянув заяви Генеральної прокуратури України та Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Донбасхолдинг до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2012 адміністративний позов задовольнив повністю. Скасував податкове повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 11.08.2011 № 0000732300.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.05.2012 залишив без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2012.
Єнакієвська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2012 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.07.2012 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з Донецького окружного адміністративного суду.
Через незаконне захоплення адміністративної будівлі Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-Гвардійської дивізії, 17, матеріали адміністративної справи № 2а/0570/14204/2011 було втрачено.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 14.01.2016 частково відновив втрачене судове провадження.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 16.02.2016 закрив касаційне провадження у справі, зазначивши про недостатність зібраних матеріалів для розгляду.
Генеральна прокуратура України та Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС (правонаступник Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області) подали до Верховного Суду України заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 про закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), в якій просять скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду касаційної інстанції.
Заявники свої вимоги обґрунтовують тим, що Виший адміністративний суд України неоднаково застосував одну й ту саму норму процесуального права: статтю 279 Кодексу адміністративного судочинства України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень: ухвали про закриття касаційного провадження, про перегляд якої подано заяву, та ухвал цього самого суду від 14.09.2016 у справі № 2а-25028/10/0570 (К/9991/14003/11), від 14.09.2016 у справі № 2а-24532/10/0570 (К/9991/11700/11), від 14.09.2016 у справі № 805/9934/13-а (К/800/55336/13) та від 14.09.2016 у справі № 2а/0570/5939/11 (К/9991/61142/11), від 27.09.2016 у справі № 805/2151/14 (К/800/20459/15), згідно з якими здійснено касаційний розгляд справ.
Верховний Суд України ухвалою від 01.12.2016 відкрив провадження у справі за заявою Генеральної прокуратури України, ухвалою від 11.01.2017 - за заявою Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
У зв'язку з припиненням діяльності Верховного Суду України, справа передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 31.01.2018 прийняв до провадження заяви Генеральної прокуратури України та Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016, об'єднав зазначені заяви в одне провадження для спільного розгляду та ухвалою від 26.07.2018 замінив відповідача у справі - Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області правонаступником - Головним управлінням ДФС у Донецькій області, призначив справу до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи на 30.07.2018.
Верховний Суд, з'ясовуючи питання наявності обставин для перегляду ухвали від 16.02.2016 з підстави, передбаченої у пункті 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, зважає на таке.
Вищий адміністративний суд України, закриваючи касаційне провадження у справі ухвалою від 16.02.2016 у справі № 2а/0570/14204/11, зазначив про неможливість розгляду касаційної скарги у частково відновленій судом першої інстанції справі з огляду на недостатність зібраних матеріалів.
Отже, у справі, в якій подано заяву про перегляд судового рішення, мають місце обставини щодо втрати матеріалів цієї справи та часткового її відновлення судом першої інстанції.
У справах цього самого суду № 2а-25028/10/0570 (К/9991/14003/11), № 2а-24532/10/0570 (К/9991/11700/11), № 805/9934/13-а (К/800/55336/13), № 2а/0570/5939/11 (К/9991/61142/11) та № 805/2151/14 (К/800/20459/15), в яких суд касаційної інстанції здійснив касаційний перегляд судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалив за результатом такого перегляду певні судові рішення, мають місце аналогічні обставини щодо втрати матеріалів цієї справи та часткового відновлення втраченого судового провадження.
Таким чином, підтвердилися обставини для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 16.02.2016 у справі № 2а/0570/14204/11 (К/800/43174/12), передбачені у пункті 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) (неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі).
Верховний Суд, в аспекті неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права зважає на таке.
У статті 273 цього Кодексу (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначена можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.
Згідно зі статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 279 цього Кодексу на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку необхідно відновити.
Згідно з частиною третьою статті 279 цього Кодексу у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
У статті 223 цього Кодексу суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін; 2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції; 3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін; 4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції; 5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції; 6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду; 7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; 8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження; 9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до статті 228 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судове рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині ухвалюється в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Ухвалення судового рішення про відновлення втраченого провадження чи закриття розгляду заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження належить до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за касаційною скаргою, поданою з підстав порушення цими судами норм матеріального та/або процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію судового рішення про відновлення/часткового відновлення втраченого судового провадження та, з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження, на ухвалення судового рішення про закриття касаційного провадження.
Таким чином, суд касаційної інстанції, закриваючи касаційне провадження в адміністративній справі, в якій суд першої інстанції частково відновив втрачене судове провадження, діяв не на підставі визначених у статтях 220, 223 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) повноважень і меж.
Висновки Верховного Суду узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 23.02.2016 у справі № 2а/1270/9383/2012, ухваленій за результатами розгляду заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 243 зазначеного Кодексу у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
З огляду на неправильне застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, ухвала суду про закриття касаційного провадження підлягає скасуванню з передачею справи до суду касаційної інстанції для розгляду касаційної скарги.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ :
Заяви Генеральної прокуратури України та Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 скасувати та передати справу на розгляд до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Т.М. Шипуліна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 31.07.2018 |
Номер документу | 75566338 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні