Ухвала

від 30.07.2018 по справі 489/6456/16-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6456/16-к

30.07.2018

№ 1-кс/489/1421/2018

У Х В А Л А

ім`ям України

30 липня 2018 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю представника власника майна (захисника) ОСОБА_2 розглянувши клопотання начальника відділення СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016150040006590 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч.3, 15 ч.2, 190 ч.4 КК України, а саме замаху ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлених осіб, на заволодіння грошовими коштами ТОВ "Науковий інститут селекції" в сумі 1 939 000 грн., шляхом підроблення, в період з травня по червень 2016 року, договору поруки від 03.09.2015 р. між ТОВ "Науковий інститут селекції" та ПП "ЛЕО" та договору зворотньої фінансової допомоги від 01.09.2015 р. між ОСОБА_4 та ПП "ЛЕО", договору поруки від 03.09.2015 р. між ОСОБА_4 та ТОВ "Науковий інститут селекції" та пред`явлення до суду на їх підставі, позову до ТОВ "НІС" та ПП "ЛЕО", як третьої особи, з метою стягнення грошових коштів.

Начальник відділення СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_4 у вигляді автомобілю ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна.

Вислухавши пояснення слідчого, представника власника майна, дослідивши матеріали додані до клопотання, вважаю що клопотання задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до вимог п.1, 5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для такого арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливій конфіскації та відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Санкція ч.4 ст.190 КК України, у замаху на вчинення якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, проте враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється лише у замаху на вчинення відповідного правопорушення, вважаю, що арешт майна у даному випадку, не є розумним та співрозмірним заходом для обмеження права власності, який обумовлюється завданнями кримінального провадження, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, що вказують на необхідність такого арешту, в зв`язку з чим вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання начальника відділення СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 у вигляді автомобілю ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 , - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: