Справа № 351/600/18
Номер провадження №2/351/444/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2018 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Собка В.М.
секретар - Лакуста М.З
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Кредитної спілки "Захід" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на заставлене майно, -
В С Т А Н О В И В:
Кредитна спілка Захід звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на заставлене майно, мотивуючи тим, що у відповідності до Кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. та додаткової угоди №1 від 05.05.2010 р. до кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. по видаткових касових ордерах №36 від 014.02.2008 р., №53 від 11.02.2008 р., №54 від 14.02.2008 р., №182662 від 29.02.2008 р., №99 від 05.05.2008 р. Кредитна спілка Захід надала ОСОБА_1 кредит в розмірі 98000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості для ведення особистого селянського господарства, згідно якого кредит надавався строком на 60 місяців, із зобов'язанням ОСОБА_1 сплачувати відсотки в розмірі 3,00 % за місяць від розміру кредиту. Згідно додаткової угоди термін дії кредитного довговору продовжено на 60 місяців до 28.01.2018р.
Однак, ОСОБА_1 виконує умови договору недобросовісно, порушуючи терміни сплати відсотків за користування кредитом, а саме за весь період дії договору ОСОБА_1 вніс в касу Кредитної спілки Захід суму в розмірі 44230,00 грн. на погашення відсотків за користування кредитом, однак станом на 28.02.2018 р. сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом складає 55320,00 грн. Непогашеним залишилось і тіло кредиту в розмірі 98000,00 грн.
У відповідності до вимог Кредитного договору зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується заставою: магазин, який згідно Іпотечного договору від 28.01.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорець М.Ф. №244 відповідач ОСОБА_1 забезпечив вимогу Іпотекодержателя, що випливає із Кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. та передав у іпотеку магазин по АДРЕСА_1. Відповідно до цього Іпотечного договору Кредитна Спілка Захід набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі несплати або часткової несплати у встановлені Кредитним договором строки сум процентів.
На адресу відповідача неодноразово позивач надсилав листи-попередження про необхідність виконання зобов'язання по Кредитному договору, однак вони на дані листи не реагували, а тому позивач звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в розмірі 98000,00 грн., та відсотки за користування кредитом в розмірі 55320,00 грн., а всього 153320,00 грн. звернувши стягнення на заставлене майно, та просив стягнути із відповідача також судові витрати в розмірі 2299,00 грн. та 800,00 грн. витрат за надання юридичних послуг.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, справу просив розглядати без його участі, та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений без поважних причин або без повідомлення причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином у суду є підстави для розгляду справи заочно у відсутності відповідача.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до Кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. та додаткової угоди №1 від 05.05.2010 р. до кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. по видаткових касових ордерах №36 від 014.02.2008 р., №53 від 11.02.2008 р., №54 від 14.02.2008 р., №182662 від 29.02.2008 р., №99 від 05.05.2008 р. Кредитна спілка Захід надала ОСОБА_1 кредит в розмірі 98000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до п. 2.1 даного договору кредит надавався строком на 60 місяців, та відповідно до п.3.1. відповідач ОСОБА_1. зобов'язався сплачувати відсотки в розмірі 3,00% за місяць від розміру кредиту.
У відповідності до п. 4.1 Кредитного договору зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується заставою: магазин. Відповідно до п.1.1 Іпотечного договору магазину від 28.01.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного тнотаріального округу Григорець М.Ф. №244 відповідач ОСОБА_1 забезпечив вимогу Іпотекодержателя, що випливає із Кредитного договору №2 від 28.01.2008 р. та передав у іпотеку магазин по АДРЕСА_1.
Відповідно до п.5.2 Іпотечного договору магазину від 29.01.2008 р. Кредитна Спілка Захід набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі несплати або часткової несплати у встановлені Кредитним договором строки сум процентів.
Відповідно до ч. 1ст. 24 ЗУ Про іпотеку від 05.06.2003 року, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.33, ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 39 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь - якій особі - покупцеві.
Статтею 589 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 39, 40 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Тому суд, виходячи з приписів ст.ст. 525, 526, 533, 612, 624, 1054 ЦК України, оскільки боржник не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, вважає за можливе звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно ст. 33, 38 Закону України Про іпотеку .
Також слід зазначити, що положенням частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Частиною шостою статті 38 Закону України Про іпотеку передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 2299,00грн. та 800 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 38, 39 Законом України Про іпотеку , ст. ст. 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, 525, 526, 533, 575, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №2 від 28.01.2008р. в розмірі 98000,00 грн. та відсотки за користування кредитом в розмірі в розмірі 55320,00 грн., а всього 153320,00 грн.
Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно кредитного договору №2 від 28.01.2008 року, а саме: магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,що належить ОСОБА_1 шляхом надання права Кредитній спілці Захід (адреса:78300, м. Снятин, вул. Шевченка, 260 а, код ЄДРПОУ 25910654) на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку з правом отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отриманням дублікатів правовстановлюючих та інших документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Захід судовий збір у розмірі 2299,00грн. та 800 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.
Суд | Снятинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 02.08.2018 |
Номер документу | 75570447 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
Собко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні