Рішення

від 27.07.2018 по справі 640/8758/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/8758/18

н/п 2/640/2237/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Хомінської Т.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Хозіянова В,М., Степанова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, в особі Навчального центру про стягнення коштів, -

встановив :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, Навчального центру Харківського технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2400 грн., середнього заробітку за час затримки виплат в сумі 16800 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. на підставі ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він працював у відповідача на посаді охоронця за договором, однак йому не виплачена заробітна плата, внаслідок чого він просить стягнути заробітну плату, середній заробіток за час затримки виплат при звільненні та моральну шкоду.

Відповідач - Харківський технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, в особі Навчального центру - у відзиві та у судовому засідання, позов визнав частково , в сумі 2400 грн., без вирахування податку та військового збору. При цьому зазначив, що виниклі між ним та позивачем правовідносини, не є трудовими , тому на них не розповсюджуються положення КЗпП України.

Протокольною ухвалою суду , за клопотанням позивача відповідач був змінений на юридичну особу, оскільки Навчальний центр є структурним підрозділом.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ст.626 ЦК визначено загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 ЦК. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і в разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч.1 ст.903 ЦК).

Основною ознакою, що відрізняє відносини про надання послуг від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певної послуги.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Судом встановлено, що між сторонами 26.09.2017р. року укладений договір про надання послуг, відповідно до якого позивач, як виконавець, зобов'язався виконати послуги з охорони адміністративної будівлі, а відповідач, як замовних сплатити надані послуги . В договорі оговорений його строк з 26.09.2017р. по 18.10.2017р. (п.6.1), а також оплата виконавця - 2400 грн., розмір податку -18% та військового збору - 1,5%, а також приймання робіт на підставі акту.

За своєю суттю, укладений договір є договором про надання послуги та не є трудовим в розумінні ст.ст.21, 24 КЗпП України.

Згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 18.10.2017р., позивачем виконаний договір, однак за його виконання кошти по теперішній час не сплачені, тому підлягають стягненню з відповідача, за вирахуванням податку та військового збору.

Як встановлено судом укладений догові не є трудовим, тому в даному випадку застосування не підлягають застосуванню положення ст.ст. 116,117 КЗпП України , а відповідальність замовника настає в порядку передбаченому ЦК України, тому підставі для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - відсутні.

Підстав для відшкодування моральної шкоди, суд також не вбачає, оскільки врегульованим між сторонами договірними відносинами, відшкодування такої шкоди не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 225,226 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, в особі Навчального центру (61000, м.Харків, вул.Алчевських,б.44, код ЄДРПОУ 34017216) про стягнення коштів, задовольнити частково.

Стягнути з Харківського технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання послуг в сумі 1932 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Харківського технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка на користь держави судовий збір в сумі 177 грн. 25 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст виготовлений 27.07.2018р.

Суддя Бородіна Н.М.