печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34114/18-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ВЄГАС БУД», ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ», ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ», ТОВ «СТАРТФОРД», ТОВ «ХАЛБРЕЙН», ТОВ «ТОВБУД ЛТД» звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту з суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним товариствам в Державній фіскальній службі України.
Вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ)по вказанимтовариствам вДержавній фіскальнійслужбі України не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях КПК України. Зазначає, що зі змісту ухвали від 26.06.2018 року по справі №757/31041/18-к не вбачається доведеність органом досудового розслідування та слідчим суддею відповідними доказами того факту, що підприємства, до яких застосовано заходи забезпечення кримінального провадження та/або їх службові особи мають будь-яку причетність до умисного ухилення від сплати податків, тобто до спричинення збитків державі, які стали підставою відкриття кримінального провадження \.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги викладені в клопотанні просить задовольнити та скасувати накладений арешт.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій заперечує проти скасування арешту у повному обсязі, вказав, що потреба у арешті не відпала.
Дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004294 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 26.06.2018 року у справі № 757/31041/18-к накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ТОВБУД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41139116), ТОВ «БАЗЕЛЬ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40944081), ТОВ «ВАРГОС» (код ЄДРПОУ 41112234), ТОВ «ДЕНЕТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 40818442), ТОВ «ЕЛІТ СТАР» (код ЄДРПОУ 40944139), ТОВ «ЛИГА ЮГ» (код ЄДРПОУ 41385861), ТОВ «ЛОТУС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41583475), ТОВ «НЕСТА ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40884630), ТОВ «НІК-ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 41567762), ТОВ «ОЛІФЕР КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 41684250), ТОВ «СІТІЛЕНД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41568614), ТОВ «ПРОФІ-УНІКО» (код ЄДРПОУ 41704313), ТОВ «СТАРТФОРД» (код ЄДРПОУ 41698389), ТОВ «ВЄГАС БУД» (код ЄДРПОУ 41861517), ТОВ «УРАН ГОРБУД» (код ЄДРПОУ 41685673), ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 41708978), ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41561467), ТОВ «ХАЛБРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41698216), ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 41684230), ТОВ «СТЕФАН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40883904), ТОВ «ТЕРРА УНІВЕРС» (код ЄДРПОУ 40944296), ТОВ «ЮНЕСКА ЛТД» (код ЄДРПОУ 41890210), ТОВ «ПРОЕКТІВБУД» (код ЄДРПОУ 40214651) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 26.06.2018 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, не встановлено допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення ТОВ «ВЄГАС БУД», ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ», ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ», ТОВ «СТАРТФОРД», ТОВ «ХАЛБРЕЙН», ТОВ «ТОВБУД ЛТД», а також відсутні підстави відповідальності цих товариств за незаконні дії третіх осіб. В порушення ч. 3 ст. 170 КПК України, жодних ознак, визначених ч. 1 ст. 98 КПК України, що арештоване майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000004294.
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.
Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження відсутні дані про те, що ТОВ «ВЄГАС БУД», ТОВ «ІНЕКСТРЕЙДІНГ»,ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ»,ТОВ «РЕАЛБУДПРОЕКТ»,ТОВ «СТАРТФОРД»,ТОВ «ХАЛБРЕЙН»,ТОВ «ТОВБУДЛТД» або їх посадові особи причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, в межах яких був накладений арешт, а комусь з посадових осіб повідомлено про підозру, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для арешту, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 та скасувати арешт на сумуПДВ всистемі електронногоадміністрування ПДВ(лімітуПДВ) у кримінальному провадженні № 42017000000004294.
За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В :
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасуванняарешту майна задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2018 року у справі № 757/31041/18-к у кримінальному провадженні № 42017000000004294, а саме на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ВЄГАС БУД» (код ЄДРПОУ 41861517), ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 41708978), ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41561467), ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 41684230), ТОВ «СТАРТФОРД» (код ЄДРПОУ 41698389), ТОВ «ХАЛБРЕЙН» (код ЄДРПОУ 41698216), ТОВ «ТОВБУД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41139116).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 75580665 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Остапчук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні