Ухвала

від 31.07.2018 по справі 902/438/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"31" липня 2018 р.          Cправа № 902/438/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Лабунська Т.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-Секьюріті", код ЄДРПОУ 40368651 (вул. Транспортна, 5/1, офіс 105, м. Одеса) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма"Органік Плюс", код ЄДРПОУ 40196140 (вул. Пирогова, б.37, м. Вінниця, 21100) 163 856,20 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №10/08 від 10.08.2017 року.

В С Т А Н О В И В :

26.07.2018 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява № б/н від 23.07.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-Секьюріті" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма"Органік Плюс" 120 000,00 грн. - грошової заборгованості, 43 680,00 грн. - пені та 176,20 грн. судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов договору поворотної фінансової допомоги №10/08 від 10.08.2017 року щодо повернення грошових сум.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення 43 680,00 грн. пені з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

Відтак, оскільки право на стягнення пені у випадку неналежного виконання зобов'язання сторонами у договорі, укладеному у спрощений спосіб не передбачено, та враховуючи те, що пеня не є заборгованістю за договором, а являється штрафною санкцією, вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Крім того, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.

За правилами ч.2 ст.152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки стягнення пені є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, яка є предметом договору, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги можливість розгляду вимог про стягнення пені окремо у спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма"Органік Плюс" 43 680,00 грн. пені.

Керуючись ст.18, ч.1 ст.148, ст.150, п.3 ч.1, ч.ч.2, 3 ст.152, ст.ст.233, 234, 235, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спарта-Секьюріті" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма"Органік Плюс" 43 680,00 грн. пені.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 31.07.2018 року.

3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду.

4. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали суду складено та підписано - 31.07.2018 року.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарта-Секьюріті" (вул. Транспортна, 5/1, офіс 105, м. Одеса)

3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма"Органік Плюс" (вул. Пирогова, б.37, м. Вінниця, 21100