Рішення

від 25.07.2018 по справі 904/2930/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2930/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Справа" (36022, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31684432)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест" (49000, м. Дніпро, вул. Підмогильного, буд. 5Б; ідентифікаційний код 37989143)

про стягнення 91 432 грн. 07 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватне підприємство "Справа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2852/18 від 02.07.2018 року), в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест" 91 432 грн. 07 коп., що складає 74 817 грн. 60 коп. - заборгованості за послуги, відповідно до умов договору надання послуг від 29.08.2017р. №25, 12 220 грн. 89 коп. - пені, 3 268 грн. 31 коп. - інфляційного збільшення боргу та 1 125 грн. 27 коп. - річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 25.07.2018р. на 12:10 год.

Позивач у клопотанні (вх. №30174/18 від 11.07.2018р. та вх. №30822/18 від 16.07.2018р.) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить суд провести судове засідання, призначене на 25.07.2018р. на 12:10 год. провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018р. у справі №904/2930/18 було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання щодо проведення судового засідання, яке призначено на 25.07.2018р. на 12:00 год, у режимі відеоконференції.

Сторони витребуваних господарським судом документів не надали, відповідач проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечив, представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме позивачем та відповідачем отримано повідомлення суду про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 60, 61, 62).

Позивач у клопотанні (вх, №32128/18 від 23.07.2018р.), що надійшло засобами електронного зв'язку, просить судове засідання провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач про причини неявки не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 202 Господарського процескального кодексу України).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смирнова проти України» ).

Тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін..

Оскільки у судове засідання всі учасники провадження у справі не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (стаття 222 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017р. між позивачем - Приватним підприємством "Справа", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест", як замовником, було укладено договір №25 надання послуг (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується у встановлені строки надати замовнику згідно замовлення послуги техніки: Кран гусеничний RDК-250-2 для виконання робіт за цільовим призначенням, а Замовник сплатити вартість наданих послуг згідно із Додатком №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання прийнятих сторонами на себе зобов'язань; в цьому разі термін позовної давності не приймається до уваги.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику техніку в технічно справному стані; розпочати виконання робіт технікою з 02 вересня 2017 року за умов постійної передплати замовником надання послуг виконавцем.

Замовник надає аванс на виконання робіт (пункт 2.2.7 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість робіт визначається по фактично відпрацьованим машино-годинам, згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору.

Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з надання техніки для виконання робіт за цільовим призначенням на загальну суму 219 224 грн. 40 коп., про що свідчить акти надання послуг:

- від 30.09.2017р. №52 на суму 94 438 грн. 80 коп. (а.с.18);

- від 31.10.2017р. №61 на суму 63 201 грн. 60 коп. (а.с.19);

- від 16.11.2017р. №69 на суму 26 083 грн. 20 коп. (а.с.20);

- від 08.12.2017р. № 77 на суму 35 500 грн. 80 коп. (а.с. 21).

При цьому суд вважає за необхідне зазанчити, що акти - від 30.09.2017р. №52 на суму 94 438 грн. 80 коп., від 31.10.2017р. №61 на суму 63 201 грн. 60 коп. та від 16.11.2017р. №69 на суму 26 083 грн. 20 коп. були підписані обома сторонами, акт від 08.12.2017р. № 77 на суму 35 500 грн. 80 коп. підписано тільки з боку позивача, підповідачем вказаний акт підписано не було.

Проте, як вбачається позивачем на адресу відповідача було спрямовано претензію від 15.01.2018р. №4 щодо сплати заборгованості за Договором №25 про надання послуг, у тому числі, і за актом виконаних робіт від 08.12.2017р. № 77 на суму 35 500 грн. 80 коп. та акт звірки взаєморозрахунків за серпень-грудень 2017р., про що свідчать фіскальний чек "Укрпошти" від 15.01.2018р. та опис вкладення у поштове відправлення від 15.01.2018р. (а.с. 37, 38).

Будь-яких заперечень та доказів щодо невиконання позивачем послуг, зазначених у вищевказаних актах надання послуг відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 3.4 Договору замовник проводить розрахунки за надані виконавцем послуги в термін 10 календарних днів.

Замовник проводить розрахунок з виконавцем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Можливі інші види розрахунків за згодою сторін, які не суперечать чинному законодавству (пункт 3.5 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строк оплати за надані позивачем послуги вважається таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити розрахунки згідно:

- акту надання послуг від 30.09.2017р. №52 на суму 94 438 грн. 80 коп. до 10.10.2017р.;

- акту надання послуг від 31.10.2017р. №61 на суму 63 201 грн. 60 коп. до 10.11.2017р.;

- акту надання послуг від 16.11.2017р. №69 на суму 26 083 грн. 20 коп. до 26.11.2017р.;

- акту надання послуг від 08.12.2017р. № 77 на суму 35 500 грн. 80 коп. до 18.12.2017р.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, що останнім не спростовано, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 74 817 грн. 60 коп., тобто відповідачем не було здійснено розрахунки за актами надання послуг: - від 31.10.2017р. №61 у сумі 13 233 грн. 60 коп. (частково), від 6.11.2017р. №69 у сумі 26 083 грн. 20 коп. (повністю) та від 08.12.2017р. № 77 у сумі 35 500 грн. 80 коп. (повністю).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі порушення з вини замовника передбачених цим договором строків перерахування платежів за виконані роботи, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення пеню від суми недоплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, після перерахунку пеня з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України становить 11 916 грн. 70 коп. (з 19.12.2017р. по 18.06.2018р.), у тому числі:

- по акту надання послуг від 31.10.2017р. №61 на суму 13 233 грн. 60 коп. пеня становить 2 043 грн. 41 коп. (з 19.12.2017р. по 10.05.2018р.);

- по акту надання послуг від 6.11.2017р. №69 на суму 26 083 грн. 20 коп. пеня становить 4 107 грн. 57 коп. (з 19.12.2017р. по 26.05.2018р.);

- по акту надання послуг від 08.12.2017р. № 77 на суму 35 500 грн. 80 коп. пеня становить 5 765 грн. 72 коп. (з 19.12.2017р. по 18.06.2018р.)

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 3 268 грн. 31 коп. (з 19.12.2017р. по 19.06.2018р.), а річні - 1 125 грн. 27 коп. (з 19.12.2017р. по 19.06.2018р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у справі розподіляється мім сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБІ-Скелябудінвест" (49000, м. Дніпро, вул. Підмогильного, буд. 5Б; ідентифікаційний код 37989143) на користь Приватного підприємства "Справа" (36022, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31684432) 74 817(сімдесят чотири тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 60 коп. - заборгованості, 11 916 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 70 коп. - пені, 3 268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань, 1 125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 27 коп. - 3% річних та 1 756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 14 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України

30.07.2018р.