Рішення

від 26.07.2018 по справі 905/447/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.2018 Справа № 905/447/18

Позивач: : Товариство з обмеженою відповідальністю «Моєкс» , м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд , м. Луцьк (в особі Маріупольської філії, м. Маріуполь)

предмет позову: стягнення 58 593,25грн.

підстави позову: невиконання відповідачем договору поставки №196-пм-13 від 23.08.2013

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

Представники:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Моєкс звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд 58 593,25грн. заборгованості з оплати за поставлений товар за договором поставки №196/16 пм-13 від 23.08.2013р.

Позивачем у позовній заяві були допущені описки щодо свого найменування, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань його правильним найменування українською мовою є Товариство з обмеженою відповідальністю Моєкс , а не Товариство з обмеженою відповідальністю Моекс , як зазначено у позові, а також номеру договору, укладеного з відповідачем.

Заявою від 29.05.2018 допущені у позовній заяві описки позивачем виправлені, зокрема позивач просить правильним своїм найменуванням вважати Товариство з обмеженою відповідальністю «Моєкс» , а номер договору, укладений з відповідачем - №196-пм-13 від 23.08.2013р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №196-пм-13 від 23.08.2013р., а саме - порушення п.8.2.1 договору та не оплату поставленого у серпні-вересні 2017 за видатковими накладними № РН-001498 від 21.08.2017, № РН-001525 від 28.08.2017, № РН-001526 від 28.08.2017, № РН-001529 від 28.08.2017, № РН-001530 від 28.08.2017, № РН-001596 від 06.09.2017, № РН-001606 від 07.09.2017, № РН-001651 від 13.09.2017, № РН-001654 від 13.09.2017, № РН-001701 від 21.09.2017, № РН-001718 від 26.09.2017, № РН-001719 від 26.09.2017 товару.

Ухвалою від 12.03.2018 про відкриття провадження у справі було задоволене клопотання позивача і вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також відповідачу був встановлений строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 26.03.2018 .

Згідно інформації про відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на сайті Укрпошта, Товариство з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд в особі Маріупольської філії отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі 20.03.2018р .

Відповідач до 26.03.2018 не подав заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд надало відзив на позов (відповідачем також допущена описка щодо найменування позивача), яким не заперечуючи факту отримання від позивача товару на спірну суму, позовні вимоги не визнало і просить при прийнятті рішення врахувати наступне

- протягом усього часу дії договору TOB МОЄКС приймало замовлення, але не виконувало його у повному обсязі, тобто відбувалось систематичне порушення умов поставки, а саме недотримання термінів поставки товарів та невідповідність кількості, визначеної відповідним замовленням і при цьому позивач попередньо не повідомляв Маріупольську філію ТОВ Континіум-Трейд про неможливість поставити товару в кількості та в строки, що обумовлені у замовленні;

- систематичне порушення умов договору позивачем призвело до зменшення асортименту товару в гіпермаркеті відповідача, що у свою чергу спричинило несприятливі комерційні умови та негативно вплинуло на фінансовий стан ТОВ Континіум-Трейд ;

- ТОВ Континіум-Трейд неодноразово зверталась до TOB МОЄКС з проханням надалі виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання та здійснювати поставку товару в обсягах і строки, узгоджені сторонами у замовленнях та і з попередженням про застосування оперативно-господарських санкцій в порядку ст.236 Господарського кодексу України;

- враховуючи допущені TOB МОЄКС як постачальника порушення ТОВ Континіум-Трейд було застосовано оперативно-господарську санкцію , яка передбачена п.1 ч.1 ст.236 Господарського кодексу України, а саме: відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином.

ОСОБА_1 (запереченнями) на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог і при цьому посилається на те, що:

- між сторонами виникли правовідносини з поставки товару;

- укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами;

- покупець зобов'язаний оплатити продукцію протягом 30 календарних днів з моменту поставки;

- із отриманням відповідачем за видатковими накладними продукції, у нього виникло зобов'язання з її оплати;

- приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

23.04.2018р. на адресу суду надійшли додаткові заперечення на відзив, у яких позивач зазначив наступне:

Частинами 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

ОСОБА_1 до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші види оперативно - господарських санкцій.

ОСОБА_1? до ч.1 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно- господарських санкцій е факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Відповідач у відзиві зазначив, що постачальник не виконував замовлення у повному обсязі, систематично порушував умови поставки, не дотримувався термінів поставки товарів та здійснював поставку товару у невідповідній кількості; вказував, що систематичне невиконання позивачем умов договору завдало збитків відповідачу, що призвело до упущеної вигоди. ОСОБА_1 не додав до відзиву жодних доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому збитків.

Разом з цим, в договорі поставки № 196/16 пм-13 від 23.08.2013 сторонами не визначено порядку застосування такої оперативно-господарські санкції, як відмова від оплати, тому вона не може бути застосована до позивача у даних правовідносинах, оскільки оперативно-господарські санкції мають виключно договірний характер, порядок їх застосування також має бути визначений договором. У відповідача станом на час розгляду справи наявна заборгованість перед позивачем в сумі 58593,25 грн. .

Враховуючи значення справи для сторін, приймаючи до уваги характер та обсяг доказів у справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження і ухвалою від 04.05.2018р. вирішив:

- здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням;

- підготовче засідання призначити на 29.05.2018 року о 10:40 год.

У підготовче засідання 29.05.2018 з'явився представник позивача.

Ухвалою від 29.05.2018 підготовче засідання було відкладене на 11.06.2018 року о 10:20 год.

06.06.2018р. та 29.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи і долучення до матеріалів справи копії документів:

- акту звірки взаєморозрахунків з відповідачем станом на 01.06.2017р.;

- замовлення постачальнику на 12 арк.;

- ТТН на 8 арк.;

- податкової декларації з ПДВ за серпень 2017р.;

- податкової декларації з ПДВ за вересень 2017р.;

Клопотання судом задоволені.

У підготовче засідання 11.06.2018 сторони не з'явились, не скористались своїм правом на участь у засіданні суду та явку своїх представників у підготовче засідання не забезпечили.

Ухвалою від 11.06.2018:

- строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 02.08.2018 включно;

- відкладено підготовче засідання на 17.07.2018 року о 10:20 год.;

- визнано явку представників позивача і відповідача в підготовче засідання обов'язковою.

Відповідач ніяких додаткових пояснень по справі не надав, викладені позивачем обставини і надані ним документи не спростував.

Ухвалою від 17.07.2018 підготовче провадження було закрите і справу призначено до судового розгляду по суті на 26.07.2018 року о 10:00год.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

23.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Моєкс (постачальник) в особі директора товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд в особі директора Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд (покупець), який діяв на підставі положення про філію та довіреності, був укладений договір поставки №196-пм-13.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

ОСОБА_1 до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Як визначено п.2.1 договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено: Постачальник зобов'язується своєчасно поставити товар до місця поставки відповідно до затвердженого сторонами графіку поставки в кількості, якості, по цінам та в асортименті згідно з умовами цього договору, специфікації і замовлення .

Згідно п.3.2.1 договору покупець зобов'язується прийняти поставлений відповідно до умов цього договору товар у місці постачання і сплатити його вартість відповідно до розділу 8 даного договору.

Ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення (п.8.1.1 договору).

ОСОБА_1 до п.6.1. договору: Поставка товару здійснюється товарними партіями відповідно до замовлення покупця. Замовлення направляється покупцем постачальнику засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою або шляхом вручення представнику постачальника (спосіб передачі замовлення постачальнику визначається покупцем самостійно). Постачальник зобов'язаний підтвердити замовлення покупця електронною поштою та підписати, скріпити печаткою і відіслати замовлення покупцю засобами факсимільного зв'язку або вручити представнику покупця. Якщо протягом двох годин з моменту отримання замовлення постачальник не повідомить покупця про неможливість виконання цього замовлення або необхідність внесення до нього змін, замовлення вважається прийняте постачальником .

Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно п.13.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як зазначено в п.13.2 договору у тому випадку, якщо сторони, у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

Під час розгляду справи сторонами суду не надано будь-яких даних, які б свідчили про направлення пропозицій іншій стороні про розірвання договору, а отже, договір вважається чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір поставки №196-пм-13 вважається укладеним.

За умовами п.7.1 договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту приймання товару представником покупця в місці поставки і підписання сторонами товарно-транспортної накладної .

Як обумовлено п.8.2.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних діб з моменту поставки.

Також, п.8.3 договору встановлено, що обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є: наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку товарно-транспортної накладної і податкової накладної, а також інших документів , які передбачені п.п.3.1.2, 3.1.3 договору . При відсутності одного з зазначених документів, включаючи неналежне їх оформлення, розбіжності у відомостях чи даних, оплата за поставлений товар покупцем не провадиться до усунення постачальником такого порушення та надання всіх належним чином оформлених документів.

Згідно п.3.1.2 договору у випадку, якщо поставка, виробництво або реалізація товарів підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства України, постачальник зобов'язується надати покупцеві завірену копію відповідної ліцензії, яка надає право на виробництво і/або реалізацію такого товару.

Згідно п.3.1.3 договору постачальник постачає товар разом зі всією відповідною і належно оформленою документацією (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, паспорт якості, сертифікат відповідності, інші сертифікати, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, інструкції і т.п.), що є необхідними відповідно до законодавства України і умов цього договору).

На виконання умов п.2.1 договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-001498 від 21.08.2017 на загальну суму 11 624,37грн. (з ПДВ);

- № РН-001525 від 28.08.2017 на загальну суму 1 374,70грн. (з ПДВ);

- № РН-001526 від 28.08.2017 на загальну суму 4 309,02грн. (з ПДВ);

- № РН-001529 від 28.08.2017 на загальну суму 3 537,14грн. (з ПДВ);

- № РН-001530 від 28.08.2017 на загальну суму 4 810,19грн. (з ПДВ);

- № РН-001596 від 06.09.2017 на загальну суму 2 860,64грн. (з ПДВ);

- № РН-001606 від 07.09.2017 на загальну суму 1 922,40грн. (з ПДВ);

- № РН-001651 від 13.09.2017 на загальну суму 7 092,28грн. (з ПДВ);

- № РН-001654 від 13.09.2017 на загальну суму 7 658,93грн. (з ПДВ);

- № РН-001701 від 21.09.2017 на загальну суму 6 832,68грн. (з ПДВ);

- № РН-001718 від 26.09.2017 на загальну суму 1 572,89грн. (з ПДВ);

- № РН-001719 від 26.09.2017 на загальну суму 4 998,01грн. (з ПДВ).

Таким чином, загальна вартість поставленого товару складає 58 593,25грн.

Окрім того, виконання умов п.2.1 договору позивачем підтверджується товарно-транспортними накладними:

- № 1498 від 21.08.2017 на суму 11 624,37грн.;

- № 1525 від 28.08.2017 на суму 1 374,70грн.;

- № 1526 від 28.08.2017 на суму 4 309,02грн.;

- № 1529 від 28.08.2017 на суму 3 537,14грн.;

- № 1530 від 28.08.2017 на суму 4 810,19грн.;

- № 1596 від 06.09.2017 на суму 2 860,64грн.;

- № 1701 від 21.09.2017 на суму 6 832,68грн.;

- № 1718 від 26.09.2017 на суму 1 572,89грн.;

- № 1719 від 26.09.2017 на суму 4 998,01грн.

Поставка здійснена за замовленнями відповідача:

- № 7608 від 19.08.2017 на суму 11 624,37грн. (з ПДВ);

- № 7726 від 26.08.2017 на суму 1 374,70грн. (з ПДВ);

- № 7727 від 26.08.2017 на суму 4 309,02грн. (з ПДВ);

- № 7732 від 26.08.2017 на суму 3 537,14грн. (з ПДВ);

- № 7736 від 26.08.2017 на суму 4 810,19грн. (з ПДВ);

- № 7910 від 05.09.2017 на суму 2 860,64грн. (з ПДВ);

- № 7915 від 06.09.2017 на суму 1 922,40грн. (з ПДВ);

- № 8103 від 12.09.2017 на суму 7 092,28грн. (з ПДВ);

- № 8110 від 12.09.2017 на суму 7 658,93грн. (з ПДВ);

- № 8205 від 20.09.2017 на суму 6 832,68грн. (з ПДВ);

- № 8610 від 25.09.2017 на суму 1 572,89грн. (з ПДВ);

- № 8602 від 25.09.2017 на суму 4 998,01грн. (з ПДВ).

Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

ОСОБА_1 до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов п.8.3 позивачем були надані відповідачеві всі необхідні для оплати поставленого товару документи, визначені п.п.3.1.2, 3.1.3 договору (відповідачем у цій частині виконання умов договору позивачем під сумнів не ставиться), однак відповідачем в обумовлені п.8.2.1 договору строки, а саме, протягом 30 календарних діб з моменту поставки, оплата товару здійснена не була.

Так, за видатковою накладною від 21.08.2017 № РН-001498 на 11 624,37грн. оплата мала бути здійснена не пізніше 20.09.2017;

- видатковими накладними від 28.08.2017 № РН-001525 на 1 374,70грн., № РН-001526 на 4 309,02грн., № РН-001529 на 3 537,14грн., № РН-001530 на 4 810,19грн. - не пізніше 27.09.2017;

- видатковою накладною від 06.09.2017 № РН-001596 на 2 860,64грн. - не пізніше 06.10.2017;

- видатковою накладною від 07.09.2017 № РН-001606 на 1 922,40грн. - не пізніше 09.10.2017;

- видатковими накладними від 13.09.2017 № РН-001651 на 7 092,28грн., № РН-001654 на 7 658,93грн. - не пізніше 13.10.2017;

- видатковою накладною від 21.09.2017 № РН-001701 на 6 832,68грн. - не пізніше 23.10.2017;

- видатковими накладними від 26.09.2017 № РН-001718 на 1 572,89грн., № РН-001719 на 4 998,01грн. - не пізніше 26.10.2017.

Доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем суду не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Моєкс на час розгляду становить 58 593,25грн.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає, що позов щодо стягнення заборгованості за поставлений у серпні-вересні 2017 товар обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача у частині щодо застосування до позивача оперативно-господарської санкції, яка передбачена п.1 ч.1 ст.236 Господарського кодексу України, а саме: відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином, господарським судом до уваги не взяте, оскільки воно ніяким чином не підтверджене, є необґрунтованим та таким, що суперечать фактичним обставинам справи.

В даному аспекті судом взято до уваги ті обставини, що відповідачем належним чином та у встановлений спосіб не підтверджено допустимими доказами того факту, що позивач систематично порушував умови поставки, не повідомляв покупця про неможливість поставки товарів в кількості та в строки, що обумовлені у замовлені, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження як звернення ТОВ Континіум-Трейд до ТОВ Моєкс з проханнями/вимогами щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки та здійснення поставок товарів в обсягах, узгоджених у замовленнях та у погоджений між сторонами термін, так і факту застосування до позивача конкретної оперативно-господарської санкції.

Посилання відповідача про застосування до позивача оперативно-господарської санкції, передбаченої п.1 ч.1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином, спростовуються положеннями чинного законодавства України.

У відповідності до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Оперативно-господарські санкції мають виключно договірний характер, порядок їх застосування також має бути визначений договором.

ОСОБА_1 до ч. 2 ст. 235 Господарського кодексу України до суб'єкта який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції застосування яких передбачено договором.

Таким чином, оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання, це, зокрема є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. Слід мати на увазі, що до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором. В договорі поставки, укладеному між сторонами, відсутні будь-які оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином.

ОСОБА_1 до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 691, 692 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд (43000, м. Луцьк, проспект Соборності, б.43, код ЄДРЮОФОПГФ33170637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моєкс (87554, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОПГФ23776743) 58 593,25грн. заборгованості , 1 762,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Інформацію по справі що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua .

Повний текст судового рішення складено 27.07.2018р.

Суддя В.І. Матюхін