Рішення

від 19.07.2018 по справі 910/7205/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2018Справа № 910/7205/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кофарм"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт текнолоджи групп"; Простягнення 82 462,00 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Ігнатенко О.О., довіреність від 01.06.2018; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофарм" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт текнолоджи групп" 82 300,00 грн. заборгованості з повернення попередньої плати за товар, що не був поставлений та 162,00 грн. 3 % річних з простроченої суми.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт текнолоджи групп" договірних зобов'язань, зокрема обов'язку своєчасно поставити обумовлені договором товари та подальшим зобов'язанням повернути попередню плату за письмовою претензією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7205/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2018, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

03.07.2018 у справі відбулося підготовче судове засідання, підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду на 19.07.2018.

В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 12.06.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень по суті спору до суду не подав у зв'язку з чим розгляд і вирішення справи відбувається за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

19.07.2018 під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача кошти, які були перераховані на його користь як попередня плата за поставку технологічної продукції за виставленим рахунком-фактурою від 18.12.2017 № СС-0001032. На підтвердження заявлених вимог суду подано рахунок-фактуру, платіжне доручення, вимогу про повернення коштів з доказами її надсилання.

19.07.2018 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофарм" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт текнолоджи групп" 82 300,00 грн. попередньої плати за промислові товари (штабелер Skipper MS 15/30 за ціною 63 125,00 грн. без ПДВ та рокла SD 2000 за ціною 5 458,33 грн. без ПДВ), які відповідач зобов'язався поставити відповідно до сформованого рахунку-фактури № СС-0001032 від 18.12.2017.

Так, 19.12.2017 позивач перерахував відповідачеві вказану у рахунку-фактурі вартість промислових товарів, що підтверджується платіжним дорученням № 456 з відповідним призначенням платежу.

Проте, відповідач товари не поставив, позивачеві у власність не передав, у зв'язку з чим 08.05.2018 позивач надіслав відповідача претензію, в якій вимагав належного виконання обов'язків поставки товарів у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги або ж повернення 82 300,00 грн.

Відповідь на вимогу суду подано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 683 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між ними виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, що був укладений ними у простій формі шляхом обміну документами і які підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконання відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого товару, щодо якого покупцем (позивачем) було виставлено вимогу про повернення попередньої оплати.

У ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ч. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів належного виконання обов'язку з поставки і передачу товару у власність продавця суду подано не було, так само як і доказів перерахування попередньої плати після виставлення вимоги від 08.05.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів належного виконання обов'язку з поставки товарів або ж повернення попередньої плати, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення попередньої плати видаються обґрунтованими, доведеним та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, які розрахував з моменту виставлення претензії про повернення попередньої плати.

Відповідно до ч 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його належним та арифметично вірним, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 162,00 грн. 3 % річних, нарахованих на суму 82 300,00 грн. з 08.05.2018 по 01.06.2018 задовольняються судом повністю.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт текнолоджи групп" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, 62-Б, ідентифікаційний код 40939904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофарм" (04053, м. Київ, пл. Львівська, 4, оф. 1, ідентифікаційний код 40344672) 82 300 (вісімдесят дві тисячі триста) грн. заборгованості з повернення попередньої плати, 162 (сто шістдесят дві) грн. 3% річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.07.2018.

Суддя О.В. Мандриченко