Рішення

від 24.07.2018 по справі 910/5376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2018Справа № 910/5376/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Толкачов О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача Романчук Л.Г. (представник за довіреністю);

від третьої особи не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників сторін, що повне рішення буде складено 31.07.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

02 травня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (позивач) надійшла позовна заява № 02.3-2327 від 27.04.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № П-783 від 26.01.2010 року в сумі 20 397,68 грн. (двадцять тисяч триста дев'яносто сім гривень 68 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківської гарантії № П-783 від 26.01.2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив сплату комісії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи №910/5376/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 05.06.2018р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

22.05.2018 року через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення № 27-10491/18 від 17.05.2018 року, в яких позовні вимоги банку підтримує, з огляду на те, що банк свої зобов'язання за договором банківської гарантії виконав повністю, що підтверджується виписками по рахунках, проте відповідачем не виконуються зобов'язання щодо сплати винагороди банку за надання гарантії у вигляді щомісячної комісії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати комісії, яка складає 20 397,68 грн.

05.06.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи та застосувати позовну давність до вимог про стягнення комісійної винагороди за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на суму 5269,40 грн., з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року на суму 4759,46 грн., з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року на суму 5269,40 грн., оскільки позовна давність до вказаних вимог закінчилася 09.02.2018 року, 09.03.2018 року та 09.04.2018 року.

В судових засіданнях 05.06.2018 року та 05.07.2018 року судом оголошувалася перерва.

05.07.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшло заперечення-відзив, в якому відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення комісійної винагороди в сумі 5269,40 грн., 4759,46 грн. та 5269,40 грн., оскільки позовна давність до вказаних вимог закінчилася 09.02.2018 року, 09.03.2018 року та 09.04.2018 року, відмовити в задоволені позовних вимог повністю, оскільки позивач в порушення умов договору про надання банківської гарантії № П-783 від 26.01.2010 року не здійснив договірне списання коштів в сумі 10 058,13 грн., тоді як відповідач надавав позивачу згоду на списання коштів.

20.07.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 02.3-2599 від 19.07.2018 року, в якій позивач зазначає, що строк дії гарантії до 31.05.2018 року, позивач звернувся до суду 27.04.2018 року, тобто в межах строку позовної давності. Щодо договірного списання комісійної винагороди зазначив, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування 02.03.2015 р. прийнято рішення № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк , згідно з яким з 03.03.2015 р. в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Дельта Банк , а в силу п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється договірне списання коштів.

В судовому засіданні 24.07.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог та відмовити в задоволені позову.

Представник третьої особи в судове засідання 24.07.2018 року не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (надалі гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фокстрот (надалі - відповідач, принципал) укладено договір про надання банківської гарантії № П-783 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, гарант у забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю Сіріуспроект Львів , адреса: Україна, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30, код за ЄДРПОУ 33753565 що є юридичною особою за законодавством України, надалі за текстом - бенефіціар , відповідно до договору про надання права оренди торгової площі від 06 листопада 2009 р., надалі за текстом разом - основне зобов'язання , зобов'язується протягом 1 (одного) робочого дня з дати виконання принципалом умов пунктів 3.1.1., 3.1.2. цього договору надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію, надалі за текстом - гарантія , за формою, наведеною у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною.

Відповідно до п. 2.1. договору, гранична сума відповідальності за гарантією, що надається відповідно до п. 1.1. цього договору, складає 2 481 718,00 грн.

Строк дії гарантії - 1 рік з дати надання (п. 2.3. договору).

За умовами п. 4.1. договору, за надання гарантії принципал сплачує гаранту комісійну винагороду в розмірі 4,75% річних.

В п. 4.1.1. договору встановлено, що сплата комісії здійснюється щомісяця не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нарахована комісія, а також в анулювання гарантії, на рахунок 35788500078312 в АТ Дельта Банк , МФО 380236.

Додатковими договорами №№ 1 від 25.01.2011 року, 2 від 24.01.2012 року, 3 від 24.01.2013 року, 4 від 29.04.2013 року, 5 від 30.05.2014 року строк дії продовжувався, строк дії гарантії було продовжено до 31.05.2015 року.

Крім того, додатковими договорами №№ 1 від 25.01.2011 року, 2 від 24.01.2012 року, 3 від 24.01.2013 року змінювався розмір комісійної винагороди.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за договором банківської гарантії виконав повністю, що підтверджується виписками по рахунках, на яких обліковується гарантія (виписки по рахунках містяться в матеріалах справи), проте відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати винагороди позивачу за надання гарантії у вигляді щомісячної комісії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати комісії, яка за розрахунком позивача станом на 16.04.2018 року складає 20 397,68 грн.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір банківської гарантії, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. глави 49 Цивільного кодексу України та Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №639.

Відповідно до п. 2 глави 1 Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

За приписами ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 4 ст. 200 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 567 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Доводи відповідача, що позивач в порушення умов договору про надання банківської гарантії № П-783 від 26.01.2010 року не здійснив договірне списання коштів в сумі 10 058,13 грн., тоді як відповідач надавав позивачу згоду на списання коштів судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладі осіб від 08.04.2015 року № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 15 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно, а рішенням від 03.08.2015 року № 147 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 року.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" строком з 05.10.2015 по 04.10.2017 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням №619 від 20.02.2017 року Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Дельта банк та делегування повноважень ліквідатора виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ Дельта Банк та строк повноваження ліквідатора Кадирова В.В. на два роки по 04.10.2019 року включно.

Так, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення комісійної винагороди за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на суму 5269,40 грн., з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року на суму 4759,46 грн., з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року на суму 5269,40 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 Цивільного кодексу України ).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо пропуску строку позовної давності до позовних вимог про стягнення комісійної винагороди за період за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на суму 5269,40 грн., з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року на суму 4759,46 грн., з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року на суму 5269,40 грн., оскільки строк позовної давності до вказаних вимог сплив, виходячи з умов п. 4.1.1. договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, тоді як поважність причин пропуску позовної давності позивачем не доведена.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення заборгованості зі сплати комісії за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року в сумі 5099,42 грн. та за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року на суму 5269,40 грн., загальна сума заборгованості зі сплати комісії, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 10 368,82 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 895,68 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" (код ЄДРПОУ 25554745, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 10 368,82 грн. (десять тисяч триста шістдесят вісім гривень 82 копійки) та судовий збір - 895,68 грн. (вісімсот дев'яносто п'ять гривень 68 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.07.2018р.

Суддя О.В. Котков