Рішення

від 19.07.2018 по справі 911/930/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа № 911/930/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»

(адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Московська, 12, код 30198424)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова»

(адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя жовтня, буд. 36, код 37250417 )

про стягнення 327345,50 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова» про стягнення 327345,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.10.2015 між ТОВ Індагро Груп , ТОВ Паперова та ТОВ Імпап укладено договір про переведення боргу №2015-10/21-15 від 21.10.2015, за умовами якого переведено борг ТОВ Індагро Груп на ТОВ Паперова в розмірі 663848,18 гривень що виник на підставі договору №2 від 05.01.2015. Позивач зазначає, що новий боржник свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим заборгованість перед позивачем склала 294933,18 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.06.2018.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 19.07.2018.

13.07.2018 через канцелярію суду відповідач подав письмові пояснення щодо предмету спору, у якому зазначив, що не має фінансової можливості перерахувати борг по договору про переведення боргу, оскільки кошти відповідача заморожено в ПАТ Банк Богуслав , який визнано неплатоспроможним. Просить надати строк на примирення сторін з метою укладення мирової угоди до 30.08.2018.

Судом відмовлено у задоволені відповідного клопотання.

Відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, для укладення мирової угоди необхідна згода на це обох сторін, однак, позивач заперечує щодо цього.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2015 між ТОВ Індагро Груп (первісний боржник), ТОВ Паперова (новий боржник) та ТОВ Імпап (кредитор) був укладений договір про переведення боргу №2015-10/21-15, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) в сумі 663848,18 гривень за договором №2 від 05.01.2015, укладений між ТОВ Індагро Груп та ТОВ Імпап , та зобов'язується сплатити Новому боржникові за прийняття боргу визначеному цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язані по сплаті кредитору суми в розмірі сумі 663848,18 гривень, що виникає із основного договором, і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором. Кредитор надає свою згоду на укладення цього договору шляхом підписання цього договору.

Не пізніше 22 жовтня 2015 року, первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 663848,18 гривень, що відповідає акту звірки взаєморозрахунків від 21.10.2015 (підписаного між кредитором і первісним боржником), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок нового кредитора, або іншим способом не забороненим чинним законодавством України (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, а саме в сумі 94725,80 гривень до 09.11.2015 та в сумі 569122,38 гривень до 01.06.2016.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Таким чином, у зв'язку з укладенням Договору про переведення боргу №2015-10/21-15 від 21.10.2015, з моменту підписання сторонами вказаного договору відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме заміна первісного боржника ТОВ Індагро Груп на нового боржника ТОВ Паперова у зобов'язані щодо сплати боргу за основним договором (договору №2 від 05.01.2015) у сумі 663848,18 гривень.

Отже, новий боржник повинен був сплатити переведений борг в сумі 94725,80 гривень до 09.11.2015 та в сумі 569122,38 гривень до 01.06.2016 (п. 4.1. договору).

Позивач зазначає, що відповідачем було перераховано лише частину заборгованості в розмірі 368915,00 гривень, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 327345,50 гривень, з яких: 294933,18 гривень основного боргу за договором №2015-10/21-15 від 21.10.2015 , 26303,57 гривень інфляційних втрат, 6254,20 гривень 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не спростовано наявність заборгованості перед позивачем, не надано суду доказів належного виконання взятого на себе зобов'язання, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 294933,18 гривень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 6254,20 гривень та 26303,57 гривень інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 327345,50 гривень, з яких: 294933,18 гривень основного боргу за договором №2015-10/21-15 від 21.10.2015, 26303,57 гривень інфляційних втрат та 6254,20 гривень 3% річних

Витрати по сплаті судового збору покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова» (адреса: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя жовтня, буд. 36, код 37250417 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап» (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Московська, 12, код 30198424) 294933,18 гривень основного, 26303,57 гривень інфляційних втрат та 6254,20 гривень 3% річних та 4910,18 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.07.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак