Рішення

від 31.07.2018 по справі 911/974/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/974/18

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Фуд" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 39430972)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос Агро" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, офіс 22, код ЄДРПОУ 39174087)

про стягнення суми,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява №48-05/18 від 10.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Фуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос Агро" про стягнення 2699,20 грн боргу, 1349,60 грн штрафу, 66,97 грн 3% річних, 239,18 грн втрат від інфляції, 339,66 грн пені за договором суборенди №25-11-16/104/1 від 25.11.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

04.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем було подано заяву №53-05/18 від 31.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали господарського суду Київської області від 18.05.2018. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви №48-05/18 від 10.05.2018.

Позов обґрунтований наступним:

- 25.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Фуд" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епос Агро" (суборендар) було укладено договір суборенди № 25-11-16/104/1;

- відповідно до акту приймання-передачі від 26.11.2016 суборендодавець передав, а суборендар прийняв в строкове платне володіння відповідно до договору суборенди № 25-11-16/104/1 від 25.11.2016 кабінет 104/1 площею приміщення 9,640 кв.м.;

- сторонами було підписано акти надання послуг за суборенду кабінету № 345 від 31.03.2017, № 466 від 30.04.2017, згідно яких вартість оренди склала 2699,20 грн;

- відповідач вказану орендну плату не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2699,20 грн боргу, 1349,60 грн штрафу, 66,97 грн 3% річних, 239,18 грн втрат від інфляції, 339,66 грн пені за договором суборенди №25-11-16/104/1 від 25.11.2016.

08.06.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив - до 30.06.2018; відповідачу - заперечення з доказами в обґрунтування його доводів та доказами направлення копій позивачу - до 08.07.2018.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлені судом строки заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не подав.

Відзив на позов відповідач у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами (вх. № 16672/18 від 01.06.2018, вх. № 19313/18 від 26.06.2018) з ухвалами суду про залишення позовної заяви без руху та про відкриття провадження у справі, що були повернуті ПАТ Укрпошта на адресу суду з відміткою за закінчення встановленого строку зберігання .

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Фуд" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епос Агро" (суборендар) було укладено договір суборенди № 25-11-16/104/1.

За змістом п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення та майно, яке знаходиться в цьому приміщенні (об'єкт) та сплачує орендну плату за його використання на умовах договору та в розмірі відповідно до додатку № 1 до договору. Об'єкт суборенди розташований за адресою: Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, вул. Соборна 111. Договір вступає в дію з дати його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами. Термін оренди об'єкту за цим договором визначається з 25.11.2016 по 31.07.2017.

Згідно з п. 3.3.1. оплата платежів за цим договором (за користування об'єктом, та додаткові послуги за поточний місяць) здійснюється суборендарем до 5-го числа кожного поточного календарного місяця шляхом 100 % передплати.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на наслідках порушення відповідачем договірних зобов'язань, в частині сплати орендної плати, а спірні правовідносини виникли з договору суборенди, до них відповідно застосовуються положення положення глави 47-53, 58 Цивільного кодексу України, глави 19-20, 26, Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до акту приймання-передачі від 26.11.2016 суборендодавець передав, а суборендар прийняв в строкове платне володіння відповідно до договору суборенди № 25-11-16/104/1 від 25.11.2016 кабінет 104/1 площею приміщення 9,640 кв.м. (копія акту, підписаного сторонами, міститься в матеріалах справи).

З наведеного вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання з передачі майна в суборенду.

Сторонами було підписано акти надання послуг за суборенду кабінету № 345 від 31.03.2017, № 466 від 30.04.2017, згідно яких вартість оренди склала 2699,20 грн (копії підписаних сторонами актів містяться в матеріалах справи).

Водночас, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання з оплати орендної плати.

На підтвердження вказаного, позивачем надано довідку, видану ПАТ ОСОБА_1 Аваль від 29.05.2018 № СІІ-0000-157-01/380, з якої вбачається, що орендна плата згідно вищезазначених актів відповідачем не сплачена.

Позивач звертався до відповідача з претензію від 09.08.2017, проте вказана претензія не була отримана відповідачем, хоча була направлена позивачем на його юридичну адресу.

Водночас, сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 16.02.2018, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 2699,20 грн (копія підписаного акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2699,20 грн боргу є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1349,60 грн штрафу, 66,97 грн 3% річних, 239,18 грн втрат від інфляції, 339,66 грн пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання свої договірних зобов'язань відповідачем.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.1. договору суборендар у випадку прострочення по сплаті належних суборендареві платежів - на вимогу суборендодавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.3.1. суборендар на вимогу суборендодавця зобов'язується сплатити штраф у розмірі 50% від суми суборендної плати за місяць, зокрема, у випадку затримки оплати орендної плати більш ніж на 15 днів.

Перевіривши розрахунки, складені позивачем, суд встановив, що вони є арифметично вірними, складеними відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимога про стягнення з відповідача 1349,60 грн штрафу, 66,97 грн 3% річних, 239,18 грн втрат від інфляції, 339,66 грн пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос Агро" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, офіс 22, код ЄДРПОУ 39174087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Фуд" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 39430972) 2699,20 грн боргу, 1349,60 грн штрафу, 66,97 грн 3% річних, 239,18 грн втрат від інфляції, 339,66 грн пені, а також 1762,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 31.07.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз