Рішення

від 26.07.2018 по справі 911/919/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 911/919/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Лубрікантс ЛТД»

(адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102, код 39968117)

до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща»

(адреса: 07270, Київська обл., Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Леніна, 148, код 40247540)

про стягнення 54014,38 гривень

за участю представників:

позивача - не з'явились;

відповідача - ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Лубрікантс ЛТД» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» про стягнення 54014,38 гривень, з яких: 50000,00 гривень основного боргу, 3268,49 гривень пені, 295,89 гривень 3% річних та 450,00 гривень інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору від 26.12.2017 №2612 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.06.2018.

12.06.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява не містить правові підстави позову. Просить залишити позовну заяву без руху.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки позовна заяви відповідає вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2018 постановлено закрити підготовче засідання у справі №911/919/18. Призначено розгляд справи на 26.07.2018.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 між ДСП Північна Пуща (покупець) та ТОВ Глобал Лубрікантс ЛТД (продавець) укладено договір №2612, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити покупцю і передати у власність товар, визначений в асортименті та кількості відповідно кодам за державним класифікатором (ДК 021:2015), а покупець зобов'язується оплатити товар та прийняти його згідно видаткової накладної.

Сума договору складає 76332,00 гривень. Оплата товару покупцем здійснюється шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України за реквізитами продавця визначеними у цьому договорі, протягом 10-20 банківських днів з дати прийняття товару покупцем за актом передавання-прийняття (видаткових накладних) товару (п.п. 3.2., 4.1. договору).

На виконання умов договору №2612 від 26.12.2017 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 75717,60 гривень, що підтверджується видатковою накладною від 26.12.2017 №100, яка підписана представником відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у видатковій накладній кількості, вартості поставленого позивачем товару.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором щодо повної оплати отриманого товару, оплативши товар частково в розмірі 25717,60 гривень, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 50000,00 гривень.

Таким чином станом на день звернення до суду з цим позовом обліковується заборгованість за договором у розмірі 50000,00 гривень, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 50000,00 гривень, 3268,49 гривень пені, 295,89 гривень 3% річних та 450,00 гривень інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд встановив, що на виконання умов договору від 26.12.2017, позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 75717,60 гривень, що підтверджується видатковою накладною №100 від 26.12.2017 на суму 75717,60 гривень, яка підписана представником відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у видатковій накладній кількості, вартості поставленого позивачем товару. За отриманий товар відповідач розрахувався частково на загальну суму 25717,60 гривень.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 50000,00 гривень, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 50000,00 гривень боргу за поставлений товар згідно договору від 26.12.2017 №2612 підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення - 450,00 гривень інфляційних втрат та 295,89 гривень - 3% річних за період з 30.01.2018 по 11.04.2018.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, нарахованих на прострочену заборгованість за період з 30.01.2018 по 11.04.2018, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд приходить до наступних висновків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків оплати, за поставлену продукцію, то вимога про стягнення з відповідача пені у розмір 3268,49 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 54014,38 гривень, з яких: 50000,00 гривень основного боргу, 3268,49 гривень пені, 450,00 гривень інфляційних втрат, 295,89 гривень 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (адреса: 07270, Київська обл., Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Леніна, 148, код 40247540) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Лубрікантс ЛТД» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102, код 39968117) 50000,00 гривень основного боргу, 3268,49 гривень пені, 295,89 гривень 3% річних, 450,00 гривень інфляційних втрат та 1762,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.07.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак