Рішення

від 23.07.2018 по справі 920/294/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2018 Справа № 920/294/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи № 920/294/18

за позовом: Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі Сумської районної державної адміністрації (вул. Іллінська, 97, м. Суми, 40009, код 04057864),

до відповідачів: 1) Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Новоселівка, буд. 3, с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 04391670),

2) Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича (с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 23638863)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) та її повернення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1462 від 06.06.2017;

від відповідачів: 1. не з'явився;

2. ОСОБА_2, довіреність № 16/1-18 від 16.01.2018;

Прокурор: Вортоломей М.Ф., службове посвідчення № 035621 від 07.09.2015

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

СУТЬ СПОРУ: прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 28 сесії 7 скликання Юнаківської сільської ради від 22.12.2017 Про надання в оренду земельних ділянок (не успадковані земельні частки (паї) фермерському господарству ОСОБА_3В. , визнати недійсним договір оренди землі, укладений 02.01.2018 між Юнаківською сільською радою та Фермерським господарством ОСОБА_3, зобов'язати Фермерське господарство ОСОБА_3 повернути Сумській районній державній адміністрації земельні частки (паї) загальною площею 37,2564 га загальною вартістю 1 343 542,16 грн., що знаходяться на території Юнаківської сільської ради за межами населених пунктів, також стягнути з відповідачів судові витрати по справі на користь прокуратури Сумської області.

Прокурор в судовому засіданні надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судовому засіданні 21.06.2018 надав усні пояснення, повідомив, що позовні вимоги визнає повністю.

Відповідач 2 в письмовому відзиві № 43 від 01.06.2018 вимоги, викладені в позовній заяві, визнає повністю.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.06.2018 закрите підготовче провадження та справу №920/294/18 призначено до судового розгляду по суті на 21.06.2018.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 23.06.2018 у зв'язку з відрядженням судді Коваленка О.В. станом на 21.06.2018 розгляд справи №920/294/18 по суті було призначено на 23.07.2018.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача і відповідача 2, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Зі змісту п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , зазначеним у частині другій статті 4 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 17 Земельного кодексу України та статті 21 Про місцеві державні адміністрації , Сумська районна державна адміністрація здійснює надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статі, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Спеціальним законодавчим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, обміну земельними ділянками, а також порядок надання їх в оренду, є Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток власникам часток (паїв) .

Згідно статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток власникам часток (паїв) , земельні ділянки за рішеннями відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Частиною другою статті 5 зазначеного Закону, сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Статтею 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.

Норми, які уповноважують РДА розпоряджатись нерозподіленими (невитребуваними) паями за межами населенних пунктів, закрпілено у ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток власникам часток (паїв) .

Таким чином, позивачем у даній справі є Сумська районна державна адміністрація як спеціально уповноважений державою орган, який розпоряджається земельними ділянками за межами населених пунктів.

Судом встановлено, що Сумська районна державна адміністрація не була обізнана про прийняття Юнаківською сільською радою 22.12.2017 Рішення Про надання в оренду земельних ділянок (не успадковані земельні частки (паї) фермерському господарству ОСОБА_3В. , а також про укладення договору оренди землі від 02.01.2018 між Юнаківською сільською радою та Фермерським господарством ОСОБА_3 на виконання зазначеного рішення.

Про зазначені порушення Сумська районна державна адміністрація дізналася лише після того, як Сумською місцевою прокуратурою 19.04.2018 за № 112-5057 вих18 на адресу позивача - Сумської районної державної адміністрації направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Сумської районної державної адміністрації.

Сумською місцевою прокуратурою встановлено факт передачі Юнаківською сільською радою земельних ділянок у користування з перевищенням своїх повноважень та з порушенням встановленого порядку їх передачі в оренду, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора до суду в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України в інтересах держави в особі Сумської районної державної адміністрації.

Рішенням 28 сесії 7 скликання Юнаківської сільської ради від 22.12.2017 Про надання в оренду земельних ділянок (неуспадковані земельні частки (паї) фермерському господарству ОСОБА_3 вирішено надати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення (неуспадковані земельні частки (паї), загальною площею 37,2564 га з розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок на строк до моменту прийняття спадщини та реєстрації права власності на земельні ділянки спадкоємцями; доручено сільському голові Юнаківської сільської ради ОСОБА_4 в установленому законодавством порядку укласти договір оренди земельних ділянок з Фермерським господарством ОСОБА_3 на умовах, визначених в рішенні.

На підставі зазначеного рішення 02.01.2018 між Юнаківською сільською радою і Фермерським господарством ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі (далі за тестом - Договір ), відповідно до умов якого в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 37,2564 га, земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не успадковані земельні частки (паї), які знаходяться на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області у кількості 10 паїв.

Відповідно до пункту 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1343542,16 грн.

Згідно пункту 8 Договору, договір укладено на строк до моменту виявлення спадкоємців відповідного майна.

02.01.2018 року Договір зареєстровано Юнаківською сільською радою за № 9.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду від 02.01.2018, підписаного представниками відповідачів належним чином, земельні частки загальною площею 37,2564 га передані відповідачу 2 відповідачем 1.

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що прийнявши спірне Рішення, Юнаківська сільська рада вийшла за межі повноважень, наданих їй Законом, а Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним, виходячи з того, що він не відповідає формі типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Держкомзему України №5 від 17.01.2000, в ньому не зазначено реквізитів сертифікатів на право на земельну частку (пай) та кадастрового плану земельних ділянок, що не дає можливості встановити їх конкретне місце розташування.

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

До категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться слідуючі земельні частки (паї):

- земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективно власності на землю, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої праві на земельну частку (пай);

- земельні частки (паї), на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення і натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);

- земельні частки (паї), власники яких померли, їх спадкоємці, ще не прийняла спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.

Отже, невитребуваний земельний пай - це умовна земельна частка, яка закріплена за певною людиною, що з якоїсь причини не підтвердила своє праве власності, і можливо з поважних причин не отримала земельний сертифікат.

В свою чергу, поняття земельної ділянки визначено ст. 79 Земельного кодексу України, якою встановлено, що це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, невитребувані земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень та до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Сумською місцевою прокуратурою було зроблено запит від 10.04.2018 на адресу Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області про надання інформації щодо розташування земельних часток (паїв) (в межах чи за межами населеного пункту) згідно додатку до договору оренди землі від 02.01.2018, укладеного між Юнаківською сільською радою і ФГ ОСОБА_3

Відповідно до листа від 13.04.2018 Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області земельні частки (паї), зазначені у спірному договорі, розташовані за межами населених пунктів на території Юнаківської сільської ради.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 року, у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Згідно частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи те, що судом встановлено факт розташування спірних земельних часток (паїв) за межами населеного пункту, Юнаківська сільська рада розпорядилась ними з перевищенням повноважень, наданих їй Законом, а отже рішення 28 сесії 7 скликання Юнаківської сільської ради від 22.12.2017 Про надання в оренду земельних ділянок (не успадковані земельні частки (паї) Фермерському господарству ОСОБА_3В. підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Договір оренди від 02.01.2018 року, який зареєстрований у Юнаківській сільській раді 02.01.2018 року за № 9, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, поза межами компетенції та з порушенням встановленого порядку їх надання.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою - шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, передбачені загальні вимоги, додержання необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України, способи захисту прав на земельні ділянки, серед яких, зокрема, передбачено право визнати угоду недійсною та визнати недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі , відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно пункту 26 постанови пленуму Верховного Суду України Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7, купівля-продаж, рента, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, у тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням встановленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, відповідно до статті 210 Земельного кодексу України повинні визнаватися недійсними - із відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (стаття 3, стаття 8).

Відповідач-1 не наділений повноваженнями щодо надання оспорюваної земельних часток (паїв) в оренду.

Незаконне надання у користування спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Крім того, згідно змісту Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Держкомзему України № 5 від 17.01.2000 (далі за текстом - Типовий договір ) у договорі оренди земельних часток (паїв), в тому числі невитребуваних земельних часток паїв, має бути вказано серія і номер сертифіката на право на земельну частку (пай), ким його видано, дату видачі, а однією з умов, якою визначається предмет договору, повинен бути кадастровий план земельної ділянки, котрий має додаватися до договору, проте спірний Договір не містить зазначених умов.

У п.2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 роз'яснено, що частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (зокрема, вже здійснене користування за договором оренди), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Договір оренди землі (не витребувані паї) б/н від 29.07.2016 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та наказу Держкомзему України № 5 від 17.01.2000 Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю) .

Згідно частини першої статті 216 цього ж Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, враховуючи те, що право розпоряджатися земельними частками (паями), які розташовані за межами населеного пункту, належить Сумській районній державній адміністрації, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання ФГ ОСОБА_3 повернути земельні части (паї) загальною площею 37,2564 га загальною вартістю 1 343 542,16 грн., що знаходяться на території Юнаківської сільської ради за межами населених пунктів на користь Сумської РДА.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Прокурор в судовому засіданні заявив усне клопотанняпро розгляд питання про повернення прокуратурі Сумської області 50% сплаченого судового збору з державного бюджету у зв'язку з визнанням позову відповідачами до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В матеріалах справи міститься належний доказ сплати судового збору - оригінал платіжного доручення №506 від 17.04.2018 про сплату 23 677 грн. 13 коп.

Враховуючи те, що судом встановлено факт визнання відповідачами позовних вимог, з державного бюджету на користь прокуратури Сумської області підлягає поверненню 50% сплаченого судового збору, а клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 28 сесії 7 скликання Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 22.12.2017 Про надання в оренду земельних ділянок (не успадковані земельні частки (паї) фермерському господарству ОСОБА_3В. .

3. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 02.01.2018 між Юнаківською сільською радою Сумського району Сумської області (вул. Новоселівка, буд. 3, с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 04391670) та Фермерським господарством ОСОБА_3 (с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 23638863).

4. Зобов'язати Фермерське господарство ОСОБА_3 (с.Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 23638863) повернути Сумській районній державній адміністрації (вул. Іллінська, 97, м. Суми, 40009, код 04057864) земельні частки (паї) загальною площею 37,2564 га загальною вартістю 1 343 542,16 грн., що знаходяться на території Юнаківської сільської ради за межами населених пунктів.

5.Стягнути з Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Новоселівка, буд. 3, с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 04391670) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, розрахунковий рахунок №35214005002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 5 919 грн. 29 коп. судового збору.

6. Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_3 (с.Юнаківка, Сумський район, Сумська область, 42317, код 23638863) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, розрахунковий рахунок №35214005002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 5 919 грн. 29 коп. судового збору.

7. Повернути Прокуратурі Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, розрахунковий рахунок № 35214005002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) з державного бюджету (УДКС у м. Суми; код 37970593, ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013 рахунок 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030101) 11 838 грн. 57 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №506 від 17.04.2018.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 31.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_5