Рішення

від 26.07.2018 по справі 922/1131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р.Справа № 922/1131/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківського міського товариства "Нове життя", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського міського товариства "Нове життя" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань за договором №213 про постачання теплової енергії від 01.03.2002, яка складає 109 563,05 грн. Також, згідно позову позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 11, 525, 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, та вказує, що станом на 10.04.2017 заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію, що утворилася за період з січня 2016 по січень 2018 складає 109 563,05 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.05.18 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.05.2018 о(об) 11:00.

07.06.2018 прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх.№16496) про зменшення розміру позовних вимог від 07.06.2018, про що було зазначено в протоколі судового засідання від 07.06.2018. Згідно вказаної заяви заборгованість Харківського міського товариства "Нове Життя" по договору на постачання теплової енергії №213 від 01.03.2002 за спожиту теплову енергію за період з січня 2016 по січень 2018 складає 98 363,05 грн.

В підготовчому засіданні були оголошені перерви до 11 год. 30 хв. 07.06.2018 та до 02.07.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2018 призначено процедуру врегулювання спору за участю судді, провадження у справі зупинено.

Під час врегулювання спору за участі судді сторонами було подано графік реструктуризації боргу від 23.07.2018 , а також Заяву від 09.07.2018, за змістом якої відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить стягнення заборгованості здійснити згідно затвердженого сторонами графіку реструктуризації боргу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2018 закінчено процедуру врегулювання спору за участю судді, провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 26.07.2018 об 11:15 .

26.07.2018 через канцелярію господарського суду Харківської області представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог (вх.№21620).За змістом вказаної заяви позивач наголошує на часткове погашення відповідачем заборгованості , на час розгляду справи по договору на постачання теплової енергії №213 від 01.03.2002 заборгованість Харківського міського товариства "Нове Життя" складає 94 763,05 грн.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу є правом позивача (п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України) ,суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, як таку, що не суперечить вимогам діючого законодавства.Подальший розгляд справи ведеться з урахування вимог вказаних у цій заяві.

В підготовче засідання повноважні представники сторін не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання. В заяві від 09.07.2018 відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд стягнення заборгованості здійснити згідно затвердженого сторонами графіку реструктуризації боргу.

Згідно ч. 4 ст.185 ГПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 191, 192 цього Кодексу.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Згідно укладеного 01.03.2002 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі-позивач) та Харківським міським товариством "Нове життя" (надалі-відповідач) договору постачання теплової енергії №213 позивач на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018 здійснив постачання теплової енергії в нежитлові приміщення відповідача загальною площею 230,00 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Космонавтів,3 по о/р 17300-1991.

Відповідно до умов договору, КП Харківські теплові мережі (Енергопостачальна організація) зобов'язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3 договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість фактичної спожитої в розрахунковому періоді теплової енергії протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від представника позивача або протягом 7 днів після відправлення його поштою.

КП Харківські теплові мережі свої зобов'язання виконало в повному обсязі, факт споживання відповідачем теплової енергії в опалювальний сезон 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018 підтверджується актами на включення та відключення опалення, підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін.

КП Харківські теплові мережі направило на адресу відповідача рахунки на оплату спожитої теплової енергії.Оскільки направлені позивачем рахунки відповідачем сплачувались не в повному обсязі, у останнього, згідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№21620 від 26.07.2018) утворилась заборгованість у розмірі 94763,05 грн., яку відповідач визнає та не спростовує.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що доказів сплати 94763,05 грн. заборгованості по договору на постачання теплової енергії №213 від 01.03.2002 за період з січня 2016 по січень 2018 відповідач не надав, позов визнав у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 94 763,05 грн. заборгованості є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши надану відповідачем заяву від 09.07.2018 за змістом якої останній просить стягнення заборгованості здійснити згідно затвердженого сторонами графіку реструктуризації боргу , суд зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За таких підстав, враховуючи те, що між сторонами 23.07.2018 був погоджений графік реструктуризації боргу, вказаний графік підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на строк визначений сторонами у графіку реструктуризації боргу від 23.07.2018.

Згідно ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №2181 від 14.02.2018, що складає 881,00 грн., решту судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 194, 195, 196, 201, 207, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського міського товариства "Нове Життя" (61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд.3, поверх 1, код ЄДРПОУ 22665935) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість в сумі 94 763,05 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 881,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Клопотання Харківського міського товариства "НОВЕ ЖИТТЯ" про надання розстрочки виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити Харківському міському товариству "НОВЕ ЖИТТЯ" виконання рішення рівними частинами щомісячно та виконувати його наступним чином:

до 25 липня 2018 року - 2707 грн.52 коп., до 25 серпня 2018 року - 2707 грн.52 коп., до 25 вересня 2018 року -2707 грн.52 коп., до 25 жовтня 2018 року - 2707 грн.52 коп., до 25 листопада 2018 року -2707 грн.52 коп.; до 25 грудня 2018 року -2707 грн.52 коп., до 25 січня 2019 -2707 грн.52 коп., до 25 лютого 2019 року - 2707 грн.52 коп., до 25 березня 2019 року -2707 грн.52 коп., до 25 квітня 2019 року - 2707 грн.52 коп., до 25 травня 2019 року -2707 грн.52 коп., до 25 червня 2019 року -2707 грн.52 коп., до 25 липня 2019 року-2707 грн.52 коп., до 25 серпня 2019 року - 2707 грн.52 коп., до 25 вересня 2019 року -2707 грн.52 коп., до 25 жовтня 2019- 2707 грн.52 коп., до 25 листопада 2019 року - 2707 грн.52 коп., до 25 грудня 2019 року-2707 грн.52 коп., до 25 січня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 лютого 2020 року -2707 грн.52 коп., до 25 березня 2020 року -2707 грн.52 коп., до 25 квітня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 травня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 червня 2020 року- 2707 грн.52 коп., до 25 липня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 серпня 2020 року -2707 грн.52 коп., до 25 вересня 2020 року -2707 грн.52 коп., до 25 жовтня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 листопада 2020 року -2707 грн.52 коп., до 25 грудня 2020 року-2707 грн.52 коп., до 25 січня 2021 року -2707 грн.52 коп., до 25 лютого 2021 року -2707 грн.52 коп., до 25 березня 2021 року - 2707 грн.52 коп., до 25 квітня 2021 року -2707 грн.52 коп., до 25 травня 2021 року -2707 грн.37 коп. Суму судового збору 881,00 грн. до 01.09.2018 року.

Повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) з Державного бюджету 881,00 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №2181 від 14.02.2018.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 30.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_1