Ухвала

від 30.07.2018 по справі 922/3639/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"30" липня 2018 р.Справа № 922/3639/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Калантай М.В. , Добреля Н.С.

за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.

Без виклику представників учасників справи

розглянувши в нарадчій кімнаті заяву ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" від 23.07.2018 року про відвід складу суду по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" , м.Новоукраїнка про стягнення 771296,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біскар", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", м. Новоукраїнка збитків у сумі 771 296,09 грн., заподіяних нестачею переданого на зберігання майна на підставі договору складського зберігання №67 від 01.03.2016, 80000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 12258,44 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2017 (судді Хотенець П.В., Ольшанченко В.І., Кухар Н.М.) провадження по справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біскар" було припинено у зв'язку з відмовою від позову. Решта позову задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, буд. 62, код в ЄДРПО 30545013) на користь ТОВ "Торговий дім "Нертус" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, код в ЄДРПО 39376376) 771296,09 грн. збитків та 12258,44 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2017 в частині стягнення збитків скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 771 296,09 грн. відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 постанову Вищого господарського суду України від 19.10.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2017 у справі №922/3639/16 в частині стягнення з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" 771296,09 грн. збитків скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2017 у справі №922/3639/16 залишено без змін.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2018, для розгляду справи № 922/3639/16 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Жельне С. Ч., суддя Добреля Н. С. та суддя Калантай М. В..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" про призначення по справі судової товарознавчої експертизи. Провадження у справі було зупинено.

23.07.2018 за вх. № 21236 від представника ТОВ Кіровоградінтерсервіс Захарченка І. В. надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Жельне С. Ч., судді Добрелі Н. С. та судді Калантай М.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2018 провадження по справі № 922/3639/16 було поновлено для розгляду заяви про відвід колегії суддів.

Заява про відвід колегії суддів вмотивована недостатністю часу для подання до суду клопотання ТОВ Кіровоградінтерсервіс про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Представник ТОВ Кіровоградінтерсервіс також зазначив, що колегія суддів забронювала на 18.07.2018 майданчик в господарському суді Кіровоградської області для проведення відеоконференції. Вказує також, що станом на 18.07.2018 о 14:26 на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua була наявна інформація про те, що судове засідання по справі призначено на 23.07.2018 об 11:00.

На думку заявника вказані обставини свідчать про упередженість суду при розгляді справи.

Колегія суддів вважає належним зазначити наступне.

В судовому засіданні 10.07.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 год. 00 хв. 18.07.2018, що вбачається з звукозапису судового засідання від 10.07.2018, зафіксованого на компакт-диску сер. № CICX-11378. В самому ж підготовчому засідання 10.07.2018 дійсно оголошувалась десятихвилинна перерва.

Частиною 13 статті 32 ГПК України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 36 ГПК України, суддя який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції не може брати участь у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід (ч. 1 ст. 38 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 -3, 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Законом України "Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи ст. 9 Конституції України та ст. 3 ГПК України, господарські суди у процесу здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватись нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Бочан проти України" від 03 травня 2007 року та "Олександр Волков проти України" від 09 січня 2013 року Європейським судом з прав людини нагадано, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-И, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-111, с. 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, а згідно частини 4 наведеної статті суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.

Судова колегія не погоджується з твердженням представника ТОВ Кіровоградінтерсервіс щодо недостатності часу для заявлення ним клопотання про проведення наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції, оскільки ТОВ Кіровоградінтерсервіс могло звернутись до суду з відповідним клопотання у п'ятиденний строк до судового засідання, що відбулось 18.07.2018. Саме з огляду на можливість надходження такої заяви працівниками апарату господарського суду Харківської області бронювався майданчик для відеоконференції на 18.07.2018 в господарському суді Кіровоградської області. Проте, такого клопотання від ТОВ Кіровоградінтерсервіс не надійшло.

Як вже було зазначено судом, ухвалою суду від 10.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 18.07.2018 року.

Клопотання відповідача щодо відводу складу суду, зокрема ґрунтується на тому, що останнього було позбавлено права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ГПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Отже, з аналізу вищезазначеної статті вбачається, що відповідну заяву про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції має бути подано не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

Як вже було зазначено судом, протокольною ухвалою суду було відкладено підготовче засідання з 10.07.2018 року на 18.07.2018 року, у зв`язку з чим відповідач не був позбавлений можливості подати відповідне клопотання у строки, передбачені ч. 2 ст. 197 ГПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції може бути подане особою як на певне судове засідання, так і на участь особи в режимі відеоконференції на увесь період розгляду справи в усіх засіданнях.

Отже відповідач не був позбавлений можливості завчасно подати відповідне клопотання про його участь в розгляді справи в режимі відеконференції.

Крім того, колегією суддів під час проведення підготовчого засідання, зокрема з`ясовувалось питання щодо наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у визначеному суді на 18.07.2018 об 15 год.00 хв.

Щодо браку часу на подачу відповідного клопотання, суд зазначає, що документи можуть бути подані учасниками судового процесу до суду за допомогою електронної пошти (за наявності цифрового підпису) або факсом (із зазначенням про направлення відповідного оригіналу документу поштою).

Таким чином посилання відповідача на те, що колегією суддів було порушено його права та позбавлено можливості подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є безпідставними.

Також заявник посилається на те,що він був введений судом в оману щодо дати розгляду справи, оскільки на сайті судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua була наявна інформація про те, що судове засідання по справі призначено на 23.07.2018 об 11:00, в той час, як в судовому засіданні було зазначено про відкладення підготовчого засідання на 18.07.2018 року.

Внаслідок описки в статистичній картці за цією справою, на сайті судової влади дійсно було зазначено помилкові відомості про відкладення підготовчого засідання у справі на 23.07.2018 замість 18.07.2018. Проте, представник ТОВ Кіровоградінтерсервіс був належним чином повідомлений в режимі відеоконференції про дату та час наступного підготовчого засідання протокольною ухвалою суду. З'ясувавши наявність розбіжностей між такою протокольною ухвалою суду та відомостями на сайті судової влади стосовно цієї справи, представник Кіровоградінтерсервіс міг звернутись до суду для з'ясування причини таких розбіжності у будь-який спосіб, чим зняти відповідне питання.

Також суд звертає увагу заявника, що відповідну описку було допущено в статистичній картці, в той час, як відомості про дату, час та місце розгляду справи, зазначені в протокольній ухвалі є вірними. Згідно ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на вказане, та оскільки колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відводу, вирішення питання про відвід колегії судів у складі: головуючого судді Жельне С.Ч. судді Добрелі Н.С. та судді Калантай М.В. має бути здійснений суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

При цьому, враховуючи приписи ч. 5 п. 1 ст. 228 ГПК України, якими унормовано право суду на зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити та передати вирішення питання про відвід судді визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 40, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кіровоградінтерсервіс" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Жельне С.Ч., судді Добрелі Н.С., судді Калантай М.В. у розгляді справи №922/3639/16 визнати необґрунтованою та передати її на розгляд іншому судді, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Провадження у справі № 922/3639/16 зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку встановленому ГПК України.

Текст ухвали буде розміщено в мережі Інтернет за адресою http// www.court.gov.ua.

Повний текст ухвали підписано 30.07.2018р.

Головуючий суддя Суддя Суддя С.Ч. Жельне Н.С. Добреля М.В. Калантай