Рішення

від 30.07.2018 по справі 150/448/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" липня 2018 р.

Справа №150/448/18

Провадження по справі №2/150/181/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Володовській А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки (паї) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Сторони в підготовче засідання не з'явилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, виданої 06.07.2018 року строком на три роки та дійсна до 06.07.2021 року (а.с. 17), вимоги довірителя підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідачем - виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Відповідачем надано докази щодо направлення та отримання позивачем відзиву.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України (ч.4 ст.200 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 17.07.2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ґрунтуючись на наступних підставах.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане повторно 10.07.2018 року Могилів - Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 12).

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 підтверджено копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2, виданого повторно 10.07.2018 року Могилів - Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в якому матірю позивача значиться ОСОБА_5 (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки НОМЕР_4 площею 1,7176 га кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6, виданого 10.05.2001 року Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області (а.с. 18).

Окрім того, смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки НОМЕР_5 площею 1,7744 га кадастровий номер НОМЕР_7 розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8, виданого 10.05.2001 року Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області (а.с. 19).

Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 (донька спадкодавця).

Однак, ОСОБА_3 не має можливості належним чином оформити спадкові права на земельні ділянки, у зв'язку із пропущенням строку для прийняття спадщини, що стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить постанова державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 11.07.2018, №587/02-31 (а.с. 13).

У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Вище зазначеним листом ВССУ від 16.05.2013 за №24-753/0/4-13 звернуто увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріалами справи підтверджено наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмову у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину (а.с. 13).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до пункту г частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У пункті а статті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначається, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК України право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення та належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, суд з метою захисту майнових прав ОСОБА_6 приходить до висновку про задоволення її позовних вимог.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.113 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Предметом позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_3 визначено дві вимоги:

- про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_3, у вигляді земельної ділянки НОМЕР_4 площею 1,7176 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (вимога майнового характеру);

- про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_3, у вигляді земельної ділянки НОМЕР_5 площею 1,7744 га, кадастровий номер НОМЕР_7 розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (вимога майнового характеру).

Відповідно ч.1ст.188 ЦПК України в одній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року, №10 роз'яснюється, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України Про судовий збір .

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону із позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2018 рік від 07.12.2017 року, №2246-VІІІ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні 00 копійок.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України Про судовий збір кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

ОСОБА_6 до позовної заяви додано документ (квитанцію), що підтверджує сплату судового збору за одну вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, встановлених положеннями Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI та Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року, №2246-VІІІ, тобто в розмірі 704 грн. 80 коп.

Однак, інша позовна вимога майнового характеру залишилася не оплаченою судовим збором.

З огляду на те, що на день винесення рішення по даній справі позивачем не сплачену судовий збір за позовною вимогою майнового характеру, за відсутності належних та достатніх підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору із позивача у розмірі, передбаченому Законом України Про судовий збір .

На підставі ст.81 Земельного кодексу України, ст., ст.1217, 1218, 1225, 1268 ч.5, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 197, 198, 200, 206 ч.4, 263 - 265, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді земельної ділянки НОМЕР_11 площею 2,1101 га, кадастровий номер НОМЕР_12, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді земельної ділянки НОМЕР_10 площею 1,8828 га, кадастровий номер НОМЕР_9, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Чернівецький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення (п.15, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Л.П. Цимбалюк