Рішення

від 16.05.2018 по справі 804/1800/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р. справа № 804/1800/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом позивача-1 - ОСОБА_1 (місце проживання: 49107, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1), позивача-2 - ОСОБА_2 (місце проживання: 49100, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради (місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 23; код ЄДРПОУ 02011158) про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12 березня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради (далі - відповідач) в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради в частині не направлення інформаційного запиту ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 21.11.2017 року №01-04/842 належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради по забезпеченню своєчасного виконання запита від 21.11.2017 року №01-04/842 ОСОБА_1, ОСОБА_2 про надання публічної інформації;

- визнати протиправними дії Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради щодо безпідставної відмови у задоволенні запита 21.11.2017 року № 01-04/842 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в частині щодо не зазначення у листі від 13.12.2017 року №01-01/740 порядку оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію;

- визнати порушення розпорядником інформації Комунальним вищим навчальним закладом Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 ч. 1 ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року;

- зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідь із копіями запитуваних документів на запит від 21.11.2017 року № 01-04/842 в обсягах, визначених Законом України Про доступ до публічної інформації на адресу: АДРЕСА_3, 49100.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони звернулись до відповідача із колективними інформаційними запитами від 21.11.2017 року № 01-04/842 про надання інформації, яка відноситься до загальної публічної інформації, проте, відповідачем було відмовлено у наданні запитуваної інформації та вказано, що відповідач не має повноважень розпорядника інформації. Позивачі вважають вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просили суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.03.2018 року за клопотанням позивачів їх було звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, згідно до вимог ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Також, ухвалою суду від 14.03.2018 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Також, ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративна справа № 804/1800/18 перебувала в провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Д.В. Сидоренка, згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" № 1062 д від 02.04.2018 р., у зв'язку із перебуванням судді Д.В. Сидоренка у тривалому відрядженні, адміністративну справу № 804/1800/18, передано на розгляд судді Д.П. Павловському.

17.04.2018 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечував із посиланням на положення Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року № 11, Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 та зазначав, що відповідач не може виконувати обов'язки розпорядника інформації, у зв'язку із чим відповідачем правомірно було надано відповідь на запит. Також зазначено, що до запиту не було надано жодних документів щодо громадської організації, яку представляють заявники, не було повідомлено причини та/або з якою метою заявникам необхідна була запитувана інформація, що була вказана у запиті і який саме суспільний інтерес вона становить. У разі, якщо інформація відноситься безпосередньо до заявників і має особистий інтерес, отримання зазначеної інформації до публічної не відноситься. Враховуючи зазначене, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Також, 17.04.2018 року від позивачів, в порядку статі 44 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшли до суду письмові пояснення.

У судове засіданя 16.05.2018 року прибув позивач-1 - ОСОБА_1, надала заяву про розгляд справи без участі позивачів, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 листопада 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний колледж Дніпровської обласної ради з інформаційним запитом № 01-04/842, в якому, із посиланням на статті 3, 4, 10, 13, 14 Закону України Про доступ до публічної інформації , просили надати інформацію, а саме: наказ Про призначення відповідальної особи з питань запитів на інформацію відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації в Комунальному вищому навчальному закладі Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради; список осіб (П.І.Б.) відповідальних за забезпечення та організацію доступу до публічної інформації в Комунальному вищому навчальному закладі Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради із зазначенням їх місцезнаходження (номеру кабінету), поштової адреси, номеру засобів зв'язку, графіку прийому громадян - запитувачів інформації; точне місцезнаходження організованого розпорядником інформації того столу зі стільцем, тобто доступного для запитувачів місця безпосередньо у приміщенні Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради, де на сьогодення поточного року, відбувається справжнє і дійсне за фактом звернення до розпорядника інформації на виконання останнім норм ЗУ Про доступ до публічної інформації в частині встановленого порядку роботи запитувачів з документами чи їх копіями і надається право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати документи, записувати на будь-які носії інформацію тощо.

Листом № 01-01/84 від 28.11.2017 року відповідач повідомив запитувачів, що відповідь буде надана на вказані запити впродовж 20 робочих днів.

13.12.2017 року Комунальним вищим навчальним закладом Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради було надано відповідь на запит № 01-04/842 відповідно до якої повідомлено, що згідно ч. 3 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації Дніпровський базовий медичний коледж не має повноважень розпорядника інформації щодо заданих питань.

Позивачі вважають, що вказаною відповіддю було порушено їх права та охоронювані законом інтереси, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За загальним правилом, публічна інформація є відкритою. Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію.

Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

У відповідності до ч. 1 ст .5 Закону України Про доступ до публічної інформації , доступ до інформації забезпечується зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Нормами статті 6 Закону № 2939-VI визначено критерії обмеження доступу до публічної інформації. Згідно частини другої цієї статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Таким чином, доступ до інформації може бути обмежено лише за умови додержання сукупності всіх трьох зазначених підстав, які в розглянутому спорі відсутні.

Частиною 2 ст. 10-1 Закону № 2939-VI визначено, що будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Згідно з п. 6 ст. 14 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації зобов'язаний, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

При цьому, слід зазначити, що у силу норм ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону, оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За висновками Вищого адміністративного суду України в тексті Довідки про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України Про доступ до публічної інформації , датованій 01.06.2013 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на будь-які спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, які виникають у правовідносинах, врегульованих Законом України Про доступ до публічної інформації , в тому числі якщо й відповідачем у такому спорі є не суб'єкт владних повноважень.

Таким чином, твердження представника відповідача про не поширення юрисдикції адміністративних судів на даний спір є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що інформаційний запит № 01-04/842 вуд 21.11.2017 року поданий фізичними особами із позначкою представники Громадської організації , однак, без зазначення найменування такої організації, у зв'язку із чим суд розглядає вказаний інформаційний запит як такий, що поданий фізичними особами - позивачами у цій справі, та розглядає як підставу звернення до суду порушення прав позивачів як заявників запитів на публічну інформацію.

Предметом заявленого позивачами спору є відмова в наданні інформації/дії по відмові в наданні запитуваної інформації, що є порушенням прав позивачів на доступ до публічної інформації.

Аналіз визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, у тому числі інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг.

З офіційного сайту коледжу (http://dbmk.dp.ua) вбачається, що останній є вищим навчальним закладом І рівня акредитації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Закону № 2145-VIII, заклад освіти як суб'єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону № 2939-VI, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

У листі від 12.12.2017 року № 01-01/740 відповідач зазначив, що не є розпорядником запитуваної інформації при цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що спірні інформаційні запити було направлено (перенаправлено/скеровано) іншому розпорядникові інформації.

Судом не встановлено іншу особу, крім відповідача, яка є належним розпорядником запитуваної позивачами публічної інформації, також про таке не зазначено відповідачем.

Таким чином, вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не направлення інформаційного запиту ОСОБА_1, ОСОБА_2 за № 01-04/842 від 21 листопада 2018 року належному розпоряднику, з одночасним повідомленням про це запитувача відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , суд не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що відповідач не володіє запитуваною інформацією, але йому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, отже, відповідач є належним розпорядником запитуваної інформації та не повинен був направляти запити для виконання іншому розпоряднику.

Запитувана інформація стосується діяльності Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської міської ради, який фінансується із місцевого бюджету, інформація пов'язана з діяльністю закладу освіти становить суспільний інтерес - комунальний заклад є розпорядником інформації відповідно до статті 13 Закону №2939-VI, у зв'язку із чим оскаржена відмова у наданні запитуваної інформації є протиправною.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, відповідач в даному випадку, є розпорядником публічної інформації, яка має суспільний інтерес і не може бути обмежена в доступі, що вказує на порушення відповідачем права позивачів на доступ до інформації і є підставою для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні запитуваної публічної інформації на інформаційний запит № 01-04/842 від 21.11.2017 року та зобов'язання Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 повну запитувану інформацію по суті запиту № 01-04/842 від 21.11.2017 року, в порядку встановленому чинним законодавством України.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради по забезпеченню своєчасного виконання запита про надання інформації на інформаційний запит № 01-04/842 від 21.11.2017 року про надання публічної інформації, суд зазначає наступне.

Оскільки бездіяльність щодо розгляду інформаційного запиту має своїм наслідком несвоєчасне виконання запиту, то друга позовна вимога фактично дублює першу, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій КВНЗ ДБМК ДОР щодо не зазначення у листі № 01-01/740 від 13.12.2017 року порядку оскарження відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні запиту на інформацію від 21.11.2017 року № 01-04/842, суд зазначає, що недодержання відповідачем вимог п. 4 ч. 4 ст. 22 Закону № 2939-VI не порушило прав позивачів, на захист яких поданий цей позов, у зв'язку із чим зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню, крім того, така вимога є неналежним способом захисту порушеного права щодо якого заявлений цей спір.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимог про визнання порушення розпорядником інформації прав позивачів частини 1 статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, суд виходить із того, що обставини порушення прав осіб, у тому числі встановлені міжнародними договорами, встановлюються в мотивувальній частині рішення, як підстава задоволення позову про протиправність рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, у зв'язку із чим адміністративні суди окремо не встановлюють резолютивною частиною судового рішення фактів порушень прав, здійснюючи контроль легальності рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із правил частин першої та п'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких: при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачі звільнені від сплати судового збору ухвалою суду від 14.03.2018 року, доказів понесення судових витрат сторонами не надано, отже, судові витрати присудженню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позивача-1 - ОСОБА_1 (місце проживання: 49107, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1), позивача-2 - ОСОБА_2 (місце проживання: 49100, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради (місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 23; код ЄДРПОУ 02011158) про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпровської обласної ради щодо відмови у наданні відповіді на інформаційний запит № 01-04/842 від 21.11.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад Дніпровський базовий медичний колледж Дніпровської обласної ради (місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 23; код ЄДРПОУ 02011158) надати ОСОБА_1 (місце проживання: 49107, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (місце проживання: 49100, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) відповідь на інформаційний запит № 01-04/842 від 21.11.2017 року, в порядку встановленому чинним законодавством України, із урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити всім сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський