ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
"30" липня 2018 р. Справа № 0940/1342/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісбудекспрес» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування постанови №ІФ1012/47/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 558450,00 грн., та припису про усунення виявлених порушень №ІФ1012/47/АВ/П від 14.06.2018 року,-
В С Т А Н О В И В:
27.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісбудекспрес» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису №ІФ1012/47/АВ/П від 14.06.2018 року та постанови №ІФ1012/47/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 558450,00 грн.
Одночасно з позовною заявою на адресу суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Івано-Франківській області від 05.07.2018 року №ІФ1012/47/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісбудекспрес» в розмірі 558450 грн.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач не погоджується з постановою ІФ1012/47/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 року, якою накладено штраф у розмірі 558450 грн. Зазначає, щооскаржена постанова прийнята на підставі абз. 2 частини 2статті 265 Кодексу законів про працю України і є виконавчим документом, та підлягає пред`явленню до виконання. На думку позивача, дані обставини свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, а також про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача щодо права на володіння, користування і розпорядження власністю.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
За правилами частини 1статті 154 КАС Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною 4статті 150 КАС Україниподання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином,статтею 150 КАС Українивизначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів.
Також, на думку суду, наведені у заяві ознаки очевидності протиправності оскаржуваного рішення не є достатніми та обґрунтованими та підлягають встановленню під час розгляду справи.
Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 153, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудекспрес» (ідентифікаційний код 40272509, вул.Желехівського, 5/5, м.Івано-Франківськ, 76018) до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 39784625, вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ), про визнання протиправним та скасування постанови №ІФ1012/47/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 558450,00 грн., та припису про усунення виявлених порушень №ІФ1012/47/АВ/П від 14.06.2018 року,- відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Скільський І.І.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 03.08.2018 |
Номер документу | 75589152 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні