Рішення

від 30.07.2018 по справі 804/3332/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року Справа № 804/3332/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ількова В.В.,

При секретарі: Загородній О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Приватного підприємства «АПТК» про стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Чернігівській області до Приватного підприємства «АПТК» , в якій позивач просить суд:

- стягнути з ПП «АПТК» податковий борг по податку на додану вартість у сумі 2227917,12 грн. на р/р 31116029700006, одержувач Прилуцьке УК/м. Прилуки/14060100, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області код 37984681, МФО 853592, з відкритих рахунків відповідача у банках.

У обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в розмірі 2 227 917,12 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань. В добровільному порядку податковий борг відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, після залишення позовної заяви без руху, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 20.06.2018 року.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 09.07.2018 року.

09.07.2018 року закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи на 30.07.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від відповідача до суду станом на дату розгляду справи жодних заяв, клопотань, відзиву не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Приватне підприємство «АПТК» (код ЄДРПОУ 38615098) зареєстровано, як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як платник податків.

Судом встановлено, що податковий борг Приватного підприємства «АПТК» в сумі 2 227 917,12 грн. обліковується за попереднім місцем реєстрації, а саме Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, який виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань нарахованих самостійно платником податків та донарахованих контролюючим органом.

Відтак, податковий борг з податку на додану вартість виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань.

Так, станом на 24.04.2018 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у сумі 2 227 917,12 грн., яка виникла у зв'язку із тим, що боржником не сплачується суми самостійно задекларованих податкових зобов'язань, податкова декларація від 17.01.2018 року № НОМЕР_1 на суму 2 348,00 грн. та узгодженого грошового зобов'язання визначеного ППР № НОМЕР_2 від 19.06.2017 року на суму 1 502 081,00 грн. (в.т.ч. основного платежу 1 201 665,00 грн. та ш/с 300 416,00 грн.), з урахуванням переплати сума загального боргу по ППР становить 1 499 730,83 грн. та пені в сумі 725 838, 29 гривень (а.с.21, 22).

Відповідачем вищезазначене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19.06.2017 року в судовому порядку не оскаржувалось та станом на день розгляду справи судом є чинними, а визначені ними суми податкових зобов'язань є узгодженими. Строк сплати сум грошового зобов'язання за деклараціями настав.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З урахуванням викладеного, суд зазначає про підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом, а саме: податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19.06.2017 року, з визначеними сумами, розрахунку недоїмки, шт. санкцій та пені відповідача (а.с. 12, 22).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ГУ ДФС у Чернігівській області було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 5138-17 від 02.01.2018 року, на суму податкового боргу у розмірі 2 227 881,48 грн., отриману відповідачем 20.01.2018 року (а.с.11).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 2 227 917,12 грн. та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу відповідач не надав, а саме податкового боргу із податку на додану варіть у сумі 2 227 917,12 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області до Приватного підприємства «АПТК» про стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно положень ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області до Приватного підприємства «АПТК» про стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків у банках - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «АПТК» податковий борг по податку на додану вартість у сумі 2 227 917,12 грн. на р/р 31116029700006, одержувач Прилуцьке УК/м. Прилуки/14060100, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області код 37984681, МФО 853592, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позивач: Головне управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул.Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 39392183).

Відповідач: Приватне підприємство «АПТК» (49000, м. Дніпро, пр-т. ОСОБА_1, 12, код ЄДРПОУ 38615098).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков