Рішення

від 25.07.2018 по справі 813/2824/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 813/2824/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Коморний О.І,

секретар судового засідання Мусій С.В.

за участю

представник позивача Ворошилова Н.В.

представника відповідача не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Геліус .

Обставини справи.

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулось до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю Геліус в сумі 38073, 82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, ГУ ДФС у Львівській області звернулося із позовом до суду.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що жодної податкової вимоги на адресу ТзОВ Геліус про стягнення суми податкового боргу платника податків на суму 38073,82 грн. не надходило. Вважає, що податковий орган порушив процедуру встановлену законом для виникнення у податкового органу права на стягнення з відповідача податкового боргу, тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Геліус внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20835787, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: вул. Винниченка, 14, м. Винники, Львівська область, 79495. (а.с.7-10).

Згідно довідки від 18.06.2018 р. №34293/10/13-01-17-05-10 про заборгованість підтверджується, що відповідач станом на 13.06.2018 року має заборгованість по єдиному податоку з юридичних осіб в сумі 38073,82 грн. (а.с.12)

Вказана сума заборгованості виникла :

- податкова декларація платника єдиного податку від 06.11.2017 р. на суму 10635,00 грн.(залишок до сплати 10516,79 грн.);(а.с.15-16)

- податкова декларація платника єдиного податку від 09.02.2018 р. на суму 25584,19 грн.;(а.с.17-18)

- податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 р. №0063111233 на суму 1582,54 грн.;(а.с.19)

- 390,30 грн. - пеня.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 01.06.2017 року № 9237-17. (а.с.27-30).

Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено.

Суд при вирішенні спору виходив з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 54.1 ч.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Як встановлено п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 01.06.2017 року № 9237-17 на суму 2761,24 грн.

Судом також встановлено, що податкова вимога відповідачем не оскаржувалися.

Відповідачем доказів оскарження чи скасування вказаної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки відповідачем не погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, то в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус (вул. Винниченка, 14, м. Винники, 79495; ЄДРПОУ 20835787) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до бюджету податковий борг в сумі 38073 (тридцять вісім тисяч сімдесят три) грн. 82 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2018р.

Суддя Коморний О.І.