Рішення

від 30.07.2018 по справі 815/360/18     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/360/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Хабарова Г.В.,

представника відповідача: Данилюка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі позовну заяву за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Обслуговуючого кооперативу "Кадор-Оазис" про стягнення штрафу у розмірі 6783,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Обслуговуючого кооперативу "Кадор-Оазис" про стягнення штрафу у розмірі 6783,00 грн.

Ухвалою від 12.03.2018 року Одеським окружним адміністративним судом Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Обслуговуючого кооперативу "Кадор-Оазис" про стягнення штрафу у розмірі 6783,00 грн. -залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Тарасишиній О.М.

Ухвалою від 09.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до свого провадження справу № 815/360/18.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено вимоги законодавства про рекламу, зокрема, розміщено без відповідного дозволу виконавчого органу Одеської міської ради зовнішню рекламу на фасаді будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд 5 (рекламний засіб розміром 6м х2,8 м. х 1 сторону (банер), що є порушенням ч.1 ст. 16 Закону України Про рекламу , за яке передбачено відповідальність згідно ч.4 ст. 27 Закону України Про рекламу . Позивачем було винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №20 від 23.06.2017 року, яким накладено на ОК "Кадор-Оазис" штраф у розмірі 5083,00грн. Крім того, рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №42 від 23.08.2017р. за порушення ч.2 ст. 26 Закону України Про рекламу на підставі ч.7 ст. 27 Закону України Про рекламу на ОК "Кадор-Оазис" накладено штраф у розмірі 1700 грн. Відповідач отримав вказані рішення, проте штраф до державного бюджету не сплатив.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Позивач по справі Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є спеціально уповноваженим територіальним органом у сфері захисту прав споживачів.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом та підпорядковано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженогоНаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 за № 209, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами здійснюються Законом України "Про рекламу".

Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлений ст. 26 Закону України "Про рекламу" та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 № 693.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частиною першою та другою ст. 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про рекламу", особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про рекламу", відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок про накладення штрафів за порушення законодавство про рекламу затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 року №693 (далі - Порядок №693).

Пунктом 9 Порядку №693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений, зокрема, уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пунктів 10,11,12,14,16 Порядку №693 протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з пунктами 18, 19, 20 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з матеріалами справи позивач встановив порушення відповідачем ч.1 ст. 16 Закону України Про рекламу , а саме розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу на рекламному засобі на фасаді розміром 6м х 2,8 м х 1 сторону (банер), що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд 5, про що складено протокол №27 від 16.05.2017 року про порушення законодавства про рекламу (а.с.13).

Рішенням № 27 від 25.05.2017 року вирішено розпочати розгляд справи та призначено засідання на 12.06.2017 року (а.с.15).

Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №20 від 23.06.2017 року на відповідача накладений штраф у розмірі 5083,00грн. (а.с. 24-26). Відповідач отримав вказане рішення, 31.07.2018р. (а.с.26-27).

Крім того, позивачем складений протокол №49 про порушення законодавства про рекламу, зокрема, порушення ч.2 ст.26 Закону України Про рекламу , а саме ненадання необхідних для розгляду справи (здійснення повноважень щодо контролю) документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклами на рекламних носіях, які розміщені на фасаді будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 5, на рекламному засобі розміром 6м х 2,8 м х 1 сторону (банер) (а.с.14).

Рішенням про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №49 від 03.08.2017 року вирішено розпочати розгляд справи (а.с.16)

За результатами розгляду справи прийняло рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №42 від 23.08.2017 року, яким до ОК "Кадор-Оазис" застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.23).

Судом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 20 Порядку №693 встановлено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідач не оскаржив рішення про накладення штрафу, але і не виконав обов'язок щодо сплати суми штрафу до державного бюджету відповідно до рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Окрім того, відповідач не надав жодних доказів на спростування позиції позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1ст. 2 КАС України).

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягуються .

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, Одеська обл., місто Одеса, вул. 7-ма Пересипська, будинок 6; код ЄДРПОУ 40342996) до Обслуговуючого кооперативу "Кадор-Оазис" (місцезнаходження: 65016, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дмитрія Донського, будинок 5; код ЄДРПОУ 39130982) про стягнення штрафу у розмірі 6783,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Кадор-Оазис (код ЄДРПОУ 39130982, місцезнаходження: 65016, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дмитрія Донського, будинок 5) штраф у розмірі 5083,00 грн. (п'ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.) до Державного бюджету України на р/р 31114106700005, МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області одержувач УК у м. Одесі/Київський р-н КБК 21081100, код ЄДРПОУ 38016923.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Кадор-Оазис (код ЄДРПОУ 39130982, місцезнаходження: 65016, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дмитрія Донського, будинок 5) штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот) гривень до Державного бюджету України на р/р 31114106700005 МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач УК у м. Одесі/Київський р-н, КБК 21081100, Код ЄДРПОУ 38016923.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 30.07.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.