Рішення

від 24.07.2018 по справі 820/4710/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 р. справа №820/4710/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі "Чугуївський авіаційний технологічний завод" (вул. Мічуріна, буд. 4, м. Чугуїв, Харківська область, 63506, код ЄДРПОУ 00235989) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство в особі "Чугуївський авіаційний технологічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.04.2018 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення про застосування до ЧАТЗ ХДАВП штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято Головним управлінням ДФС України у Харківській області, на підставі даних автоматизованої інформаційної системи органу доходів і зборів. При цьому, контролюючий орган залишив поза увагою причини, що унеможливили своєчасну сплату єдиного внеску платником податку, які викладені у листі від 19.06.2017 вих.№001/58 направленому на адресу начальника Чугуївського об'єднаної державної податкової інспекції та начальника Чугуївської об'єднаного управління ПФУ Харківської області.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Формування оскаржуваного рішення за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбувалось на підставі інтегрованої картки платника за 2017 рік, у зв'язку з чим вважає, що рішення про застосування фінансової санкції та пені від 03.04.2017 №0056331304 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що не погоджується з правовою позицією відповідача у зв'язку з тим, що наявність фінансових ресурсів, забезпеченість коштами ХДАВП ЧАТЗ підтвердив довідкою наданою АТ Укрексімбанк про відкритті поточні рахунки і залишок коштів на них станом на 20 червня 2017 року, проте постанова про арешт коштів від 08.06.2017 унеможливила реалізацію виконання обов'язків позивачем зі сплати єдиного внеску.

Правом на подання до суду заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач відповідно до довідки ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 13.07.2017 № 095/15-77 мав достатньо коштів, щоб сплатити до 20 червня 2017 року суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 у справі №922/5397/13 про визнання ХДАВП банкрутом, скасовано арешт коштів з розрахункових рахунків Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

08 червня 2017 року у зведеному виконавчому провадженні № 33410750 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено Постанову про арешт коштів боржника - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та всіх його відокремлених підрозділів.

Постановою про арешт коштів визначено, що арешт поширюється на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови та належать боржнику.

Про винесення Постанови про арешт коштів позивачем проінформовано начальника Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції та начальника Чугуївського об'єднаного управління ПФУ Харківської області листом від 19.06.2017 вих. №001/58 та зазначено, що такі обставини унеможливлюють своєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску за період травень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 червня 2017 року у справі № 922/5397/13 роз'яснено п.4 резолютивної частини ухвали суду від 08.02.2017, що забороняється органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, накладати арешти на рахунки боржника, в тому числі, на усі рахунки відокремлених підрозділів боржника, що відповідно до статуту боржника входять до його складу.

04 липня 2017 року начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, здійснюючи контроль за виконавчими провадженнями по примусовому виконанню, розглянув Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2017 по справі №922/5397/13 та виніс Постанову про зняття арешту у ЗВП № 33410750.

04 липня 2017 року позивач сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , який набрав чинності 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 7 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Судом встановлено, що в період дії Постанови про арешт коштів, з 15.06.2017 по 04.07.2017 позивач, за наявності коштів на банківському рахунку, був позбавлений можливості здійснювати будь-які платежі.

Відповідно до п.11 ст. 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Пунктом. 109.1 ст. 109 Податкового Кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з аналізу пп.2 п.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, п.11 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 109 Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовуються до платників податків, які допустили таке порушення. Тобто, зазначене порушення безпосередньо пов'язане з діянням платника податків відносно виконання свого обов'язку щодо сплати єдиного внеску. В даному випадку несвоєчасна сплата єдиного внеску жодним чином не пов'язана з діями чи бездіяльністю позивача - платника податків або його фінансовим станом, оскільки він взагалі був позбавлений можливості сплатити єдиний внесок, з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що між арештом коштів Харківського авіаційного виробничого підприємства та всіх його відокремлених підрозділів і винесенням рішення Головним управлінням ДФС України у Харківській області від 03.04.2018 № НОМЕР_1 є прямий причинно-наслідковий зв'язок, оскільки Постанова про арешт коштів від 08.06.2017 унеможливила реалізацію обов'язків позивачем зі сплати єдиного внеску. Платник податків повідомив контролюючий орган про винесення вищевказаної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, принцип обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії добросовісно вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано.

Добросовісне прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності не заперечує можливості відхилення при цьому від закону, однак виключає умисел на таке порушення.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини" , п. 128, та "Беєлер проти Італії" , п. 119).

У межах спірних правовідносин відсутність у діях платника податку умислу щодо порушення строків сплати єдиного внеску мала бути врахована контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного рішення, перш за все з урахуванням того, що про неможливість виконати податковий обов'язок з незалежних від нього причин позивач повідомив відповідача завчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.04.2018 № НОМЕР_1 винесено без урахування вищенаведених приписів податкового законодавства з порушенням принципів обґрунтованості та добросовісності.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частинами 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі "Чугуївський авіаційний технологічний завод" (вул. Мічуріна, буд. 4, м. Чугуїв, Харківська область, 63506, код ЄДРПОУ 00235989) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.04.2018 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі "Чугуївський авіаційний технологічний завод" (вул. Мічуріна, буд. 4, м. Чугуїв, Харківська область, 63506, код ЄДРПОУ 00235989) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 31 липня 2018 року.

Суддя О.Г. Котеньов